Пструг райдужний
? Пструг райдужний | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
Охоронний статус | ||||||||||||||||||||||||||
 Недосліджений (МСОП 3.1) | ||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||||||||||||||
Oncorhynchus mykiss (Walbaum, 1792) | ||||||||||||||||||||||||||
 Батьківщина пструга райдужного | ||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Вікісховище:
Віківиди:
EOL:
ITIS:
NCBI:Пструг райдужний також: форель райдужна (Oncorhynchus mykiss) — вид лососевих риб роду Oncorhynchus[1], батьківщиною якої є західна частина Північної Америки — від півдня Аляски до каліфорнійського узбережжя. В Україну її вперше було завезено в кінці XIX ст. Із середини XX ст. пструга райдужного систематично розводять. З рибоводних господарств її особини потрапляють у річки. У деяких річках Карпат і Криму пструг райдужний утворив самовідтворювальні популяції.
Пструг райдужний
Тіло риби видовжене, з боків сплюснуте, вкрите дрібною лускою, спина товстувата. Спинний плавець міститься перед уявною вертикаллю від початку черевних плавців. Зовнішній край спинного плавця опуклий, анального — виїмчастий, зрідка прямий. Хвостовий плавець у риб до дворічного віку з невеликою виїмкою, яка зникає у старіших риб.
Відповідно до водного середовища сріблясте забарвлення пструга райдужного темніше в глибоководних водоймах з кам'янистим дном і холодною водою, світліше — у водоймах із світлим піщаним дном і порівняно теплою водою. Вище від бічної лінії є багато дрібних чорних плям — на голові, спинному, жировому і хвостовому плавцях. На боках плями більші, черево світліше, ніж боки. Вздовж бічної лінії є широка райдужна смужка, в якій переважають червоні відтінки. Особливо яскрава райдужна смужка в самців, її яскравість збільшується в період нересту. Тіло самців темніше, ніж у самок. Крім того, у самців викривляються щелепи, на них з'являються зуби, на нижній щелепі виростає хрящовий горбик.
Пструг райдужний може пристосуватися і до вищої температури води. Тому в гірських річках вона живе в середніх і нижніх течіях, де вода тепліша, ніж у верхів'ях річок. Найсприятливішою є температура води +12…+18 °С. При іншій температурі води спостерігається зниження темпів росту. Помічено, що температура води впливає на статеве дозрівання плідників. Так, у господарствах, які використовують артезіанську або джерельну воду з високою температурою в осінньо-зимовий період, плідники дозрівають швидше, ніж у передгірських і гірських господарствах, які постачаються водою з річок та потоків.
Дорослі особини найкраще почувають себе при вмістові кисню у воді близько 10 мг/л, ембріони — при 7 мг/л. Інтенсивному вирощуванню пструга сприяють підвищений вміст у воді сульфатів і хлоридів, а також підвищена твердість води. У лужній воді пструг райдужний росте краще, ніж у кислій. Так, чотирирічні риби при вирощуванні в кислій воді торфовищ мають масу близько 100 г, а у вапняній — 1200 г. Недостатня прозорість води негативно впливає на хід інкубації ікри, живлення личинок і дорослих риб.
У природних водоймах живиться бокоплавами, личинками, комахами, які падають у воду внаслідок змивання їх дощовими водами з навколишніх лісів, лук, полів. Із збільшенням розмірів риб збільшуються і розміри об'єктів, які вони споживають. Риби завдовжки понад 19—33 см поїдають мальків риб. Живляться вони майже протягом усього дня, а також і в місячні ночі. У рибоводних господарствах, крім природної їжі пструг райдужний споживає штучні кормові суміші.
Залежно від забезпеченості кормом та інших факторів темп росту пструга в різних водоймах і господарствах неоднаковий. Так, у басейні Прута довжина риб у дворічному віці становить близько 9—20 см при масі 8-83 г, у трирічному — 17 — 21 см при масі 50-120 г. Чим вище ставкове господарство над рівнем моря і відповідно нижча в ньому температура води, тим повільніше в них ростуть риби.
Нереститься в березні — квітні при температурі води +6…+8 °С, для чого вона піднімається у верхів'я річок. Тут самиця обирає ділянку з кам'янистим дном і з швидкою течією. Хвостовим плавцем вона робить ямку завглибшки до 13 см і діаметром близько 30 см. Самець участі в будівництві гнізда не бере, але відганяє від цього місця інших самців, постійно плаваючи навколо самки. Після відкладання ікри і її запліднення самиця відходить від гнізда, стає проти течії і починає закопувати гніздо, цьому сприяє течія. Самки відкладають від 1,5 до 8,5 тис. ікринок діаметром 4—5 мм. При температурі води +7…+9 °С розвиток ембріонів в ікрі триває більш як місяць.
Підвиди |
Oncorhynchus aguabonita aguabonita (Jordan, 1892)
Лосось стальноголовий (Oncorhynchus mykiss gairdnerii) (Richardson, 1836)
Oncorhynchus aguabonita gilberti (Jordan, 1894)
Oncorhynchus mykiss irideus (Gibbons, 1955)
Oncorhynchus mykiss mykiss (Walbaum, 1792)
Oncorhynchus mykiss nelsoni (Evermann, 1908)
Oncorhynchus mykiss newberrii (Girard 1859)
Oncorhynchus aguabonita stonei (Jordan, 1894)
Oncorhynchus aguabonita whitei (Evermann, 1906)
Oncorhynchus mykiss aquilarum (Snyder, 1917)
Література |
↑ Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). "Oncorhynchus mykiss" на FishBase. Версія за квітень 2012 року.
Джерела |
- Щербуха А. Я. Риби наших водойм.— 2-ге видання, доп.— К.: Рад. шк., 1987.— 159 с., іл.
 | Це незавершена стаття про Лососеподібних. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
