Водосховище
Водосхо́вище — штучна водойма (озеро), створена за допомогою греблі з метою регулювання стоку, роботи ГЕС чи з іншої господарської потреби.
Всього у світі експлуатується понад 60 тис. водосховищ (з повним об'ємом 6,6 тис. км³, з площею водного дзеркала — понад 400 тис. км²).
В Україні понад 1,1 тис. водосховищ, серед яких найбільшими є шість каскадних водосховищ на Дніпрі: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Кам'янське, Запорізьке (Дніпровське), Каховське, а також Дністровське водосховище на Дністері.
Зміст
1 Загальна характеристика
2 Класифікація водосховищ за розмірами
3 Найбільші водосховища
4 Водосховища України
5 Негативний вплив на навколишнє середовище
6 Див. також
7 Примітки
8 Джерела
9 Література
10 Посилання
Загальна характеристика |
Водосховища поділяються на 2 типи: озерні й річкові. Для водоймищ озерного типу (наприклад, Рибінського) характерне формування водних мас, істотно відмінних за своїми фізичними властивостями, хімічним складом та мінералізацією від води приток. Течії в цих водосховищах переважно обумовлюються вітрами. Водосховища річкового (руслового) типу (наприклад, Київське) мають витягнуту форму, течії в них зазвичай стокові; водні маси за своїми характеристиками близька до річкових вод.
Основними параметрами водосховища є об'єм (повний та корисний), площа водного дзеркала й амплітуда коливання рівнів води в умовах його експлуатації.
Створення водосховищ істотно змінює ландшафт річкових долин, а регулювання ними стоку змінює природний гідрологічний та гідрохімічний режими річки в межах підпору. Зміни гідрологічного режиму, викликані створенням водосховищ, відбуваються також і у нижньому б'єфі гідровузлів, іноді протягом десятків кілометрів. Особливе значення має зменшення повені, у результаті чого погіршуються умови нересту риб і виростання трав на заплавних луках. Зменшення швидкості течії викликає випадання наносів і замулення водосховищ; змінюється температурний і льодовий режим, у нижньому б'єфі утворюється ополонка, що не замерзає всю зиму.
На водосховищах висота вітрових хвиль більше, ніж на річках (до 3 м і більше).
Гідробіологічний режим водосховищ істотно відрізняється від режиму річок: біомаса у водосховищі утворюється інтенсивніше, змінюється видовий склад флори й фауни. У літню пору спостерігається цвітіння води у водосховищах, погіршується її якість.
Класифікація водосховищ за розмірами |
Класифікація водосховищ[1] за розмірами включає дві характеристики — повний об'єм (км³) і площу водного дзеркала (км²):
найбільші — понад 50 км³ та понад 5000 км²;
дуже великі — 50-10 км³ та 5000-500 км²;
великі — 10-1,0 км³ та 500—100 км²;
середні — 1,0-0,1 км³ та 100-20 км²;
невеликі — 0,1-0,01 км³ та 20-2,0 км²;
малі — до 0,01 км³ та до 2,0 км².
Найбільші водосховища |
Найбільшими за площею дзеркала водосховищами світу є:
Озеро Вольта (8482 км²; Гана)
Смоллвуд (6527 км²; Канада)
Куйбишевське водосховище (6450 км²; Росія)
Озеро Кариба (5580 км²; Зімбабве, Замбія)
Бухтармінське водосховище (5490 км²; Казахстан)
Братське водосховище (5426 км²; Росія)
Озеро Насер (5248 км²; Єгипет, Судан)
Рибінське водосховище (4580 км²; Росія)
Найбільшими за повним об'ємом водосховищами світу є:
Братське водосховище (169.3 км³; Росія)
Озеро Кариба (180.3 км³; Зімбабве, Замбія)
Озеро Насер (160.0 км³; Єгипет)
Озеро Вольта (148.0 км³; Гана)
Даніель Джонсон (141.2 км³; Канада)
Гурі (138.0 км³; Венесуела)
Тартар (85.0 км³; Ірак)
Красноярське водосховище (73.3 км³; Росія)
Гордон Хрум (70.1 км³; Канада)
Водосховища України |
Всього в Україні нараховується 1103 водосховища.[2] Вони утримують 55315,8 млн м³ води.
Найбільші водосховища України зосереджені на річці Дніпро, усього — 6 водосховищ. Перелік основних водосховищ можна представити наступною таблицею:
Назва | На якій річці створено | Роки створення | Площа водного дзеркала, км² | Об'єм, км³ |
Київське | Дніпро | 1964-66 | 922 | 3,73 |
Канівське | Дніпро | 1972-78 | 582 | 2,48 |
Кременчуцьке | Дніпро | 1959-61 | 2250 | 13,5 |
Кам'янське | Дніпро | 1964 | 567 | 2,45 |
Дніпровське | Дніпро | 1932 | 410 | 3,3 |
Каховське | Дніпро | 1952-56 | 2155 | 18,2 |
Дністровське | Дністер | 1973-81 | 142 | 3 |
Печенізьке | Сіверський Донець | 1962 | 86,2 | 0,38 |
Червонооскільське | Оскіл | 1958 | 16,98 | |
Ладижинське | Південний Буг | 1964 | 20,8 | 0,15 |
Негативний вплив на навколишнє середовище |
Створення водосховищ, особливо великих, несе низку екологічних загроз[3]:
- Затоплення земель, що супроводжується зміною ареалів тварин і знищенням природних біомів.
- Підтоплення земель — циркуляція підземних вод порушується, а їх рівень підіймається. Внаслідок цього можуть заболочуватися великі території.
- Розкладання органіки у затоплених територіях. При цьому у воді знижується рівень кисню і виділяються парникові гази, такі як метан і сірководень.
- Збільшення ризику масового «цвітіння» води.[4]
- Розмивання берегів.
- Ускладнення міграції риби.
Див. також |
Вікідані мають властивість P4661:водосховище греблі або ГЕС (використання) |
- Гідроелектростанція
- Cтавок
- Водосховища України
Примітки |
↑ Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с. ISBN 978-96501-098-2
↑ Вплив водосховищ і гідроелектростанцій на природне середовище
↑ Гідрологія водосховищ
Джерела |
Водосховище — Енциклопедія сучасної України
Література |
Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М.: Мысль, 1987. — 326 с.
Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Паламарчук М. М. Географія України: Підр. для серед. шк. — 2-е вид., перероблене і доповнене. — К.: Освіта, 1992. — 159 с.: іл., карти. — ISBN 5-330-01950-8
Посилання |
|