Понтонний міст
Понто́нний міст — міст, що має плавучі опори-понтони. Різновидом понтонного моста є наплавний міст, який не має відокремлених понтонів — плавучими є самі прогонові будови.
Зміст
1 Загальний опис
2 Цікаві факти
3 Див. також
4 Посилання
5 Виноски
Загальний опис |
Основне застосування понтонних мостів — організація тимчасових переправ через водні перешкоди при аварії або під час ремонту постійних мостів, у військовій справі, при ліквідації наслідків стихійних лих тощо. Однак зустрічаються і постійно функціонуючі понтонні і наплавні мости. Так, існують відомості, що перший наплавний міст у Києві (точніше, в його околицях) було закладено в XII столітті в районі давнього Вишгороду[1]. Він з'єднав береги Дніпра.
Перевагою понтонних мостів є їх мобільність (вони можуть транспортуватись як по воді, так і суходолом у розібраному стані), швидкість монтажу. До недоліків відносяться створення проблем для судноплавства, мала тримкість, залежність від вітру, хвиль і рівня води, неможливість експлуатації в період льодоходу та льодоставу.
Цікаві факти |
- Першим у світовій історії понтонних корпусом командував австрійський інженер Карл фон Біраго, який особисто розробив понтонну систему, яка незабаром була взята за основу усіма великими європейськими арміями [2]
Див. також |
- Понтон
Посилання |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pontoon bridge |
- Мости у військовій справі
Виноски |
↑ Киев. Энциклопедический справочник. Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1986, с. 402.
↑ Карл фон Біраго