Чорноморське (АРК)
| смт Чорноморське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 Загальний вигляд селища | |||||
Країна |  Україна | ||||
Регіон | Автономна Республіка Крим | ||||
Район/міськрада | Чорноморський район | ||||
Рада | Чорноморська селищна рада | ||||
| Код КОАТУУ: | 0125655100 | ||||
| Облікова картка | Чорноморське | ||||
| Основні дані | |||||
| Колишня назва | Ак-Мечеть, Акмечит | ||||
| Статус | з 1957 року | ||||
Площа | 119 км² | ||||
Населення | ▼11 092 (на 2014 рік)[1] | ||||
Густота | 93.21 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 96400 | ||||
Телефонний код | +380 6558 | ||||
Географічні координати | 45°30′07″ пн. ш. 32°42′09″ сх. д. / 45.50194° пн. ш. 32.70250° сх. д. / 45.50194; 32.70250 | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Євпаторія-Курорт | ||||
| До станції: | 70 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 140 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 96400, смт Чорноморське, вул. Кірова, 16 | ||||
| Карта | |||||
  Чорноморське | |||||
 Чорноморське | |||||
| |||||
Чорномо́рське (до 1944 року — Акме́чит, Ак-Мече́ть; рос. Черноморское, крим. Aqmeçit) — селище міського типу в Україні, центр Чорноморського району Автономної Республіки Крим.
Розташоване в західній частині Криму на Тарханкутському півострові, на березі Ак-Мечетської бухти Каркінітської затоки за 140 км від столиці АР Крим, з якою пов'язаний автодорогою.
Найближчою залізничною станцією є Євпаторія (за 70 км.).
Автобусні рейси пов'язують селище з містами Сімферополь, Севастополь, Євпаторія.
Зміст
1 Населення
2 Історія
3 Економіка
4 Соціальна сфера
5 Пам'ятники
6 Персоналії
7 Фотогалереї
8 Статті, публікації
9 Туристична інфраструктура
10 Мапи
11 Законодавство
12 Примітки
13 Література
Населення |
12 тис. осіб. Проживають українці, росіяни, кримські татари, німці, болгари, греки, вірмени та інші.
Історія |
Першими жителями Чорноморського були елліни, які з'явилися на березі нинішньої бухти Вузької, в період грецької колонізації (близько IV ст. до н. е.). Вони заснували тут місто Калос-Лімен (із давньогрецького — Прекрасна Гавань). Калос-Лімен був одним з важливих центрів сільськогосподарської округи — хори, підпорядкованої старогрецькому місту-державі Херсонес. У II ст. до н. е., в період греко-скіфської війни, місто було захоплене скіфами, потім звільнений прибулими сюди херсонеситами. Проте, греки не мали сил довго утримувати Калос-Лімен в своїх руках, і в Північно-західному Криму затверджуються скіфи. По припущенню учених, скіфи залишили околиці Калос-Лімена в III ст. н. е.
В період Кримського ханства на березі Каркинітської затоки було засноване поселення Акмесджит Лиман (Ак-Мечеть), яке згадується в книзі німецького автора Тунманна як «маленьке місце Акмесджід з малонадійною гаванню…». Майже одночасно в архівних документах зустрічається назва ще одного населеного пункту, розташованого на території Тарханкутського півострова — Шейхлар. Довгий період ці два населені пункти окремо виявлялися на географічних картах. Поступово Шейхлар і Ак-Мечеть зливаються в одне поселення під назвою Ак-Мечеть.
Калос-Лімен
Після приєднання Криму до Росії, землі на березі Ак-Мечетськой бухти, загальною площею в 2745 десятини були даровані графу М.Войновичу, командувачу Севастопольською ескадрою. У 1824 р. ці землі стають власністю генерал-губернатора Новоросійського краю графа М.Воронцова. Велика частина земель графа призначалася для випасу овець і верблюдів. У Ак-Мечеті були розбиті виноградні і тютюнові плантації, вироблялося вино. У бухті граф побудував кам'яну пристань. М.Воронцов будує церкву святих Захара і Єлизавети. По документах 1835 р. в містечку Ак-Мечеть налічувалося 20 дворів, в селі Шейхлар — 15 селянських садиб. У 1885 р. в Ак-Мечеті була відкрита церковнопарафіяльна школа. На початку 1900 р. земство відкрило однокласне училище, яке потім було реорганізоване в трирічну школу. Тут працювала лікарня на 14 ліжок.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 575 осіб (288 чоловічої статі та 287 — жіночої), з яких , 566 — магометанської[2].
З 1944 р. Ак-Мечеть перейменована в Чорноморське. З 1957 р. Чорноморське отримало статус селища міського типу.
Економіка |
Зараз в Чорноморському працює 5 промислових підприємств, в тому числі: завод торгового устаткування, фабрика «Чорноморочка», молокозавод.
Біля селища збудовано Тарханкутську ВЕС.
На березі моря розташована пляжно-паркова зона.
Поступово селище перетворюється на курортну зону. Діють 9 пансіонатів.
Соціальна сфера |
У селищі працюють 3 загальноосвітніх школи, музична і спортивна школа, школа-інтернат, філіал професійно-технічного училища. Функціонує районна лікарня, Будинок культури, бібліотека, краєзнавчий музей, кінотеатр, готель. Діє церква Святих Захара і Єлизавети.
Обеліск в пам'ять жителів смт. Чорноморське, загиблих в роки другої світової війни
Пам'ятники |
Археологічні пам'ятки: античне поселення Калос-Лімен (45°31′14″ пн. ш. 32°41′24″ сх. д. / 45.52056° пн. ш. 32.69000° сх. д. / 45.52056; 32.69000), розкопки якого проводяться з 1985 р.
На території селища встановлений обеліск в пам'ять чорноморців, загиблих в роки другої світової війни.
Персоналії |
Борис Апрєль — співак, учасник «Фабрики зірок 2». Народився і провів дитинство у Чорноморському.
Фотогалереї |
- Фотогалерея «Тарханкут 2007-2008-2009»
Статті, публікації |
- Калос Лімен — Чарівна Гавань — Чорноморське
- На Тарханкуті створять національний парк «Чарівна гавань»
Туристична інфраструктура |
- Готелі
- Міні-пансіонат «АРАТТА»
Мапи |
- Мапа селища
Законодавство |
- Указ Президента України № 774/2008 «Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків»
Примітки |
↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-216)
Література |
О. О. Пилипенко. Чорноморське // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 571. — ISBN 978-966-00-1359-9.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
стаття Чорноморське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
| |||||||||||
Населені пункти Чорноморського району
| |||||
| |||||||||||
Міста і смт АР Крим | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
