Корінні народи
| Антропологія |
|---|
 Представниця одного з корінних народів Індії, кхондів |
Типи
|
Археологічна
|
Фізична
|
|
Лінгвістична
|
Методологія
|
Ключові концепції
|
Ключові теорії
|
Списки
|
 Категорія •  Портал |
Представниця одного з корінних народів Європи, саамів, — Айлі Кескітало, президент саамського парламенту Норвегії у 2005—2007 роках
Представниця народу аета (ати), одного з корінних народів Філіппін. Острів Панай
Корінні народи — народи, які проживають у багатоетнічних суспільствах незалежних країн і є нащадками тих, хто
населяв країну або географічну область, частиною якої є дана країна, споконвіку, у період її завоювання або колонізації або в період встановлення наявних державних кордонів.[1]
Щодо місцевого населення тієї чи іншої країни використовують терміни аборигени, автохтони, тубільці чи корінне населення, однак у юридичних документах не використовуються. Аборигени (від лат. aborigients=ab origine — від початку) — корінні жителі певної території, які мешкають на ній з давніх-давен, тобто від початку її існування. Автохтони (від гр. autos — сам і chthon — земля) — первісне
населення тієї чи іншої землі. Тубільці — загальна назва будь-якої тубільної місцевої популяції, етносу чи нації, яка володіла конкретною територією раніше за прийшлі панівні популяції, етноси чи нації, і має соціальну систему, відмінну від аналогічних систем сусідніх чи прийшлих-панівних популяцій, етносів і націй.[1]
За даними ООН, у світі до корінних народів належать 370 мільйонів осіб у більш ніж 70 країнах, багато хто з яких перебуває на межі зникнення. Суттєвою характеристикою корінних народів є також і те, що вони, незалежно
від правового стану, зберігають деякі або всі свої соціальні, економічні, культурні і політичні інститути. Обов'язковою ознакою приналежності до корінних народів є самоусвідомлення самих народів як корінних на цій території.[1]
Зміст
1 Історія
2 Корінні народи та їх права в останні десятиліття
3 Корінні народи України
4 Див. також
5 Примітки
6 Література
7 Посилання
Історія |
У ході колонізації світу, що почалася у XV столітті та тривала до XX століття, більшість корінних народів, особливо корінних нечисленних народів планети, виявилися під загрозою зникнення. Корінні народи, як сказано у резолюції 61/295 Генеральної Асамблеї ООН від 13 вересня 2007 року, «стали жертвами історичних несправедливостей у результаті, серед іншого, їх колонізації та позбавлення їх своїх земель, територій і ресурсів, що перешкоджає здійсненню ними, зокрема, свого права на розвиток згідно з їх потребами й інтересами…»[2]
Навіть коли мова не йшла про фізичне зникнення корінних народів, їх автохтонні мови у переважній більшості випадків піддавалися загрозі суттєвої деформації або навіть вимиранню — як у формі спонтанної асиміляції, так і навмисного лінгвоциду з боку мов (найчастіше — з боку так званих світових мов), які є державними у тих країнах, до складу яких потрапили території корінних народів. Загрозі суттєвої деформації або зникнення піддавалися і досі піддаються всі автохтонні культури — як через тиск з боку культур титульних націй, так і з причини стихійної глобалізації.
Початок міжнародного визнання особливих прав у корінного населення було покладено у 1957 році, коли було прийнято Конвенцію Міжнародної організації праці (МОП) № 107 "Про захист і інтеграцію корінного та іншого населення, що веде племінний та напівплемінний спосіб життя, у незалежних країнах "[3].
Корінні народи та їх права в останні десятиліття |
За права корінних народів раніше виступали в основному екологічні організації. З середини 1970-х років корінні народи почали самостійно відстоювати свої права на національному та міжнародному рівнях.
У 1994 році Генеральна Асамблея ООН проголосила 9 серпня Міжнародним днем корінних народів світу.[4][5]
На даний час представники корінних народів регулярно беруть участь у роботі Організації Об'єднаних Націй та багатьох інших міжнародних органів, як, наприклад, Арктичної ради.
Корінні народи України |
Докладніше: Демографія України
В Україні, корінними народами є українці, кримські татари, караїми та кримчаки, котрі походять з території Криму і також Греки Приазов'я. Решта етносів в Україні є національними меншинами України, тобто є діаспорою народів, котрі мають свої етнічні батьківщини чи національні утворення за межами України.
Див. також |
- Автохтони
- Коренізація
- Корінні нечисленні народи Півночі, Сибіру і Далекого Сходу Російської Федерації
- Титульна нація
- Етнічна меншість
- Розділені народи
Примітки |
↑ абв Проблема корінних народів в Україні: державна політика щодо законодавчого врегулювання питання. Іван Лопушинський
↑ Резолюция ГАО 61/295
↑ Корінні народи//Енциклопедичний словник економіки та права. - 2005.
↑ Сторінка Дня корінних народів на сайті ООН (International Day of the World's Indigenous Peoples
9 August) (англ.)
↑ Корінні народи України: захистити права і зберегти культуру, Радіо Свобода, 9 серпня 2018.
Література |
М. О. Медведєва. Корінні народи // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Л. Нагорна. Корінні народи // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.367 ISBN 978-966-611-818-2- Кряжков В. А. Коренные малочисленные народы Севера в российском праве. — 1700 прим. — ISBN 978-5-91768-100-9.
Грег Пельцер, Хізер Екснер. Формування сучасної держави і корінні народи//University of the Arctic, 2011. (Перевірено 8 грудня 2011)
Посилання |
Корінні народи // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Соколовський С. Категорія «корінні народи» в російській політиці, законодавстві і науці
Документи ООН:
Конвенція про корінні народи і народи, що ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах (Конвенція МОП № 169), 1989- корінних народів
- Декларація Організації Об'єднаних Націй про права корінних народів. Прийнята резолюцією 61/295 Генеральної Асамблеї від 13 вересня 2007 року. (Перевірено 25 жовтня 2011)
Міжнародні організації:
доповідач ООН по ситуації з правами людини і основними свободами корінних народів (англ.)
форум ООН у справах корінних народів (англ.)
Неурядові організації:- корінних, нечисленних народів Півночі, Сибіру і Далекого Сходу РФ
- циркумполярних Конференція.
- Союз саамів
- центр корінних народів Росії «L'auravetl'an»
- Міжнародна робоча група у справах корінних народів (IWGIA)
- International
- центр корінних нечисленних народів Півночі
| |||||||||||||||||||||||
