Орден Хреста Свободи
Орден Хреста Свободи фін. Vapaudenristin ritarikunta | ||||
Країна | Фінляндія | |||
---|---|---|---|---|
Тип | орден | |||
Кому вручається | військовим та цивільним особам | |||
Статус | вручається | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 4 березня 1918 | |||
Перше: | 30 квітня 1918 | |||
Список нагороджених | ||||
[d] (1) | ||||
Черговість | ||||
Молодша нагорода | Орден Білої троянди | |||
Орден Хреста Свободи на Вікісховищі |
Орден Хреста Свободи (фін. Vapaudenristin ritarikunta) — найвища державна нагорода Фінляндії, один з трьох найстаріших офіційних орденів, поряд з Орденом Білої троянди та Орденом Лева Фінляндії. Нагорода включає в себе 9 хрестів та 7 медалей. Великий Магістр ордена — Головнокомандувач Збройними Силами Фінляндії[1]. Перше нагородження відбулося 30 квітня 1918.
Зміст
1 Історія, зовнішній вигляд нагороди та статут
1.1 Статут
2 Нагороджені Орденом Хреста Свободи
3 Див. також
4 Посилання
4.1 Примітки
4.2 Джерела з Інтернету та література
Історія, зовнішній вигляд нагороди та статут |
Орден Хреста Свободи засновано 4 березня 1918 у м. Вааса Сенатом Фінляндії за ініціативою Карла Густава Маннергейма під час Громадянської війни у Фінляндії[2]. Зовнішній вигляд нагороди був розроблений у 1918 відомим фінським художником та геральдистом Акселі Галлен-Каллела[3][4]. Перші ордени, після затвердження Маннергеймом ескізів, були замовлені 15 квітня 1918[5]. Нагородження відбувалося з 1918 по 28 січня 1919, далі з 8 грудня 1939 та по даний час. Своє друге народження орден відзначив 8 грудня 1939 на початку Зимової війни 1939—1940. 18 серпня 1944 уряд Фінляндії прийняв рішення перевести Орден Хреста Свободи в розряд постійних офіційних нагород. Вручення орденів закінчилося у 1960 і почалося знову в 1990-і роки. Існувала спеціальна нагорода до Ордена Хреста Свободи — Хрест Маннергейма[6].
Емаль на хрестах біла, свастика золота. У центрі, навколо троянди, розташовані вінок та дві руки з мечами, причому меч, той, що зліва (прямий) символізує Європу, а той, що праворуч — Азію. У центрі сходження променів знаходилася геральдична троянда — один з елементів національного герба країни[7].
Статут |
Нагороджувалися військовослужбовці та цивільні особи, незважаючи на національну приналежність, що воювали на стороні фінського уряду[8]. Нагорода включає в себе 9 хрестів та 7 медалей. Має п'ять основних класів: Великий Хрест, класи з І по ІV та п'ятьох медалей[5]:
- Великий хрест Ордена Хреста Свободи (VR SR)
- Хрест Свободи І-го класу із зіркою (VR 1)
- Хрест Свободи ІІ-го класу (VR 2)
- Хрест Свободи ІІІ-го класу (VR 3)
- Хрест Свободи ІV-го класу (VR 4)
- Медаль Свободи І-го класу (VM 1)
- Медаль Свободи ІІ-го класу (VM 2)
- Медаль За заслуги І-го класу (VR Am 1)
- Медаль За заслуги ІІ-го класу (VR Am 2)
- Жалобний хрест (VR sururisti). Вручається найближчому родичу солдата загиблого в бою
- Медаль жалоби (VM surumitali). Вручається найближчому родичу людини загиблої під час виконання обов'язків у військовій промисловості або національної оборони
Нагороджені Орденом Хреста Свободи |
Всього з 1918 по 2006 відбулося близько 603 500 нагороджень Орденами Хреста Свободи та Медалями Свободи[2]. Великим Хрестом Хреста Свободи (VR SR) було нагороджено близько 40 осіб.
Список нагороджених (перелік не повний)
Нагороджені Великим Хрестом Хреста Свободи:
Карл Густав Маннергейм (30 квітня 1918 з мечами; 20 березня 1940 з мечами і дорогоцінним камінням)
Пер Евінд Свінгувуд (30 квітня 1918)
Вільгельм II Гогенцоллерн (30 червня 1918 з мечами і дорогоцінним камінням)
Пауль фон Гінденбург (липень 1918)
Еріх Людендорф (липень 1918)
Георг фон Гертлінг (листопад 1918)- Аксель Ерік Хейнрісі (6 липня 1940 з мечами)
Рісто Рюті (6 липня 1940 з мечами)- Карл Рудольф Вальден (6 липня 1940 з мечами)
Іон Антонеску (січень 1942 з мечами)
Вільгельм Кейтель (25 березня 1942 з мечами)
Еріх Редер (25 березня 1942 з мечами)
Вальтер фон Браухіч (19 липня 1942 з мечами)
Генріх Гіммлер (30 липня 1942 з мечами)- Вільхо Ненонен (6 березня 1943 з мечами)
Едуард Дітль (20 січня 1944 з мечами)
Карл Деніц (11 квітня 1944 з мечами)- Ярл Лундквіст (8 січня 1945 з мечами)
- Väinö Valve (8 січня 1945 з мечами)
- Lennart Oesch (2 лютого 1945 з мечами)
- Aarne Sihvo (30 травня 1953 з мечами)
- Kaarlo Heiskanen (4 червня 1959 з мечами)
- Lauri Sutela (6 грудня 1983 з мечами)
- Adolf Ehrnrooth (6 грудня 1989 з мечами)
- Jaakko Valtanen (4 червня 1994 з мечами)
- Jan Klenberg (4 червня 2007 з мечами)
- Gustav Hägglund (4 червня 2009 з мечами)
- Juhani Kaskeala (4 червня 2010 з мечами)
Мауно Койвісто (також Хрест Свободи IІ класу)
Нагороджені іншими класами Хреста Свободи та Медалями Свободи:
- Рюдігер фон дер Гольц (1918)
Артур Ціммерман, 1918- Einar Lundborg (Хрест Свободи III класу з мечами та IV класу з мечами)
Сімо Хайха (Хрест Свободи III та IV класу; Медаль Свободи 1-го і 2-го класу)
Вальтер Новотни (Хрест Свободи I класу)- Jorma Sarvanto (Хрест Свободи II класу з мечами та III класу з мечами)
- Karl Maria Demelhuber (Хрест Свободи I класу, 1943)
- Wolfgang von Hessen (Хрест Свободи III класу з мечами та IV класу з мечами)
Ейно Ілмарі Юутілайнен (Хрест Свободи III з мечами і дубовими листями та IV класу з дубовими листями; Медаль Свободи 2-го класу)
Рудольф фон Ріббентроп (1 жовтня 1941)
Див. також |
- Війна продовження
Посилання |
Примітки |
↑ geocities
↑ аб vapaudenristinritarikunta
↑ coins-gb
↑ ritarikunnat.fi
↑ аб presidentti.fi
↑ mannerheim.fi
↑ country-osi
↑ Asetus 550/18.8.1944
Джерела з Інтернету та література |
Зовнішні зображення | |
---|---|
Перед нагородженням | |
Хрест в нагородному футлярі | |
Всі нагороди на одному фото | |
Детальне фото |
Фото хрестів та медалей(фін.)
Три головні нагороди Фінляндії(фін.)
Форум ak-group(рос.)
Німецькі військовослужбовці нагороджені Орденом Хреста Свободи (нім.)
Форум Фалеристика(рос.)- Тарас Д.А. = Боевые награды союзников Германии во II Мировой войне. — Білорусь : Харвест, 2004. — P. 208. — 7000 прим. — ISBN 985-13-1706-3.
- Antti Tuuri. = Mannerheim-ristin ritarit. — Фінляндія : Paasilinna, 2013. — P. 400. — ISBN 9789522990099.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орден Хреста Свободи |