Чайковський Петро Ілліч
| Петро Ілліч Чайковський | |
|---|---|
рос. Пётр Ильич Чайковский | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 травня 1840(1840-05-07)[1][2][…] |
| Місце народження | В'ятська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 6 листопада 1893(1893-11-06)[1][2][…](53 роки) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Громадянство |  Російська імперія |
| Національність | росіяни |
| Професія | композитор, диригент |
| Нагороди |  |
 Твори у Вікіджерелах
 Файли на Вікісховищі | |
Цитати у ВікіцитатахПетро́ Іллі́ч Чайко́вський (рос. Пётр Ильич Чайковский, 25 квітня (7 травня) 1840(18400507), В'ятська губернія, Російська імперія — 25 жовтня (6 листопада) 1893, Санкт-Петербург, Російська імперія) — видатний композитор, диригент і педагог українського походження. Автор 10 опер, 3 балетів, 6 симфоній, великої кількості романсів та інструментальних творів.
Зміст
1 Походження
2 Біографія
2.1 Московський період
2.2 Період подорожей
3 Чайковський і Україна
4 Творчість
5 Твори
5.1 Вокальні твори, перекладені українською
6 Фільмографія
6.1 Екранізація творів
6.2 Фільми про життя композитора
7 Увічнення пам'яті композитора
7.1 філателія
8 Примітки
9 Література
10 Джерела
11 Посилання
Походження |
Походив з роду Чайок. Прадід композитора, Федір Опанасович Чайка (1695—1767), походив з-під Кременчука, у ранзі козацького сотника брав участь у битві під Полтавою й помер від ран[4]. Його син, Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), навчаючись у Києво-Могилянській академії, прийняв прізвище Чайковський. Пройшовши російсько-турецьку війну та відслуживши полковим лікарем, став городничим Слободського та Глазова у В'ятській губернії, а 1785 року був приписаний до дворян Казанської губернії[5]. До роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії».
Батько композитора, Ілля Петрович, займав різні пости в Департаменті гірничих і соляних справ, проводив геологічні дослідження в Новгородській губернії, викладав у Гірничому корпусі. Мати композитора, Олександра Андріївна, уроджена Ассієр, внучка французького скульптора Мішеля-Віктора Асьє (Michel Victor Acier), народилася у сім'ї митного чиновника в Петербурзі, грала на фортепіано і співала. 1833 року вона стала другою жінкою Іллі Петровича і народила шестеро дітей, серед яких Петро був другим. Мати займалася вихованням дітей, вчила їх музики, розмовляла з ними тільки французькою.
Біографія |
=== Ранні рокської народної музики».
Оригінальний текст(рос.)
Вчився грі на фортепіано з ранніх років.
У 14-річному віці залишився без матері, яка померла від холери. Взяв на себе відповідальність за виховання молодших братів. За спогадами молодшого брата Модеста, «наймудріший і найдосвідченіший педагог, найбільш любляча й найніжніша мати не могла б нам замінити Петруся»
Оригінальний текст(рос.)
Закінчив училище правознавства в Санкт-Петербурзі (1859), служив у міністерстві юстиції до 1863 року. Паралельно займався музикою в класах Російського музичного товариства, що було 1862 року перетворене на Петербурзьку консерваторію. У консерваторії вивчав композицію у класі А. Г. Рубінштейна. За роки навчання в консерваторії Чайковський написав ряд навчальних творів, зокрема квартет, п'єси для фортепіано. Закінчив консерваторію 1865 року, на випускному іспиті представив кантату на текст оди Ф. Шиллера «Ода радості».
Московський період |
1866 року переїхав до Москви на запрошення Миколи Рубінштейна викладати у щойно відкритій Московській консерваторії. У консерваторії Чайковський викладав композицію, гармонію і теорію музики, інструментування. Серед його учнів — Сергій Танєєв.
Чайковський брав активну участь у творчому житті Москви, тут він знайомиться з Львом Толстим, Олександром Островським (пізніше — автором лібрето до опери «Воєвода»), а 1868 — з композиторами «Могутньої купки», які зацікавили його програмною музикою. Серед творів цих років — 1-а симфонія та увертюра-фантазія «Ромео та Джульєтта» (1869).
Творчість 1870-х років охоплює різні жанри ― він пише опери «Опричник» і «Коваль Вакула», музику до драми Островського «Снігуронька», балет «Лебедине озеро», Другу і Третю симфонії, фантазію «Франческа да Ріміні», Перший фортепіанний концерт, Варіації на тему рококо для віолончелі з оркестром, три струнні квартети та інші.
1876 року здійснив разом із братом Модестом подорож до Парижа. Сильне враження на Чайковського справила опера «Кармен» Жоржа Бізе, прем'єра якої відбулася за рік до цього. На зворотньому шляху Чайковський з братом відвідав Вагнерівський фестиваль у Байройті, де особисто познайомився з Ференцом Лістом і Ріхардом Вагнером.
У липні 1877 року імпульсивно одружився на колишній консерваторській студентці Антоніні Іванівні Мілюковій (1849—1917). Остання надсилала композиторові листи і навіть погрожувала самогубством, якщо він відмовиться від зустрічі. Чайковський, який у той час працював над оперою «Євгеній Онегін», на відміну від героя своєї опери не відмовився від прихильниці. Проте вже у вересні композитор розчарувався в шлюбі й навіть сам збирався вчинити через це самогубство[6]. Усі подальші роки подружжя мешкало кожен окремо. Процес розлучення тривав до смерті Чайковського, але так і не відбувся. Ця ситуація його дуже обтяжувала, про що він неодноразово писав у листах до Надії фон Мекк: «Вчера я получил письмо от брата Анатолия. Он теперь уже в Петербурге. В Каменке он провел пять дней. Он наконец выпроводил мою жену из Каменки. Слава богу, у меня гора с плеч свалилась. Она изъявила желание идти в сестры милосердия. Сестра, зять и Толя очень обрадовались этому. Они не без основания предположили, что она влюбится там в кого-нибудь, захочет выйти замуж и потребует развода. Это было бы всего лучше для меня. Но желание это осталось только в течение нескольких дней. Брат начал было хлопотать, но она объявила ему (в Москве, где он провел дней пять), что более не хочет быть сестрой милосердия. Она живет теперь в Москве. Дальнейшие ее планы мне неизвестны, но я молю бога, чтобы она к будущему учебному году выбрала другую резиденцию. Встречаться с ней будет очень неловко и щекотливо»[7].
Період подорожей |
Меморіальна дошка біля Одеського театру опери та балету, пров. Чайковського, 12
Меморіальні дошки на садибному будинку в маєтку фон Мекк у с. Копилів Макарівського району Київської обл.
Припиняє роботу в Московській консерваторії та разом з братом Анатолієм вирушає до Швейцарії. Ця поїздка стала можливою завдяки прихильниці його таланту Надії фон Мекк, яка призначила йому щорічну стипендію у розмірі 6000 рублів, однак за умови що вони ніколи не зустрінуться особисто. Спілкування Чайковського з фон Мекк відбувалося винятково листовно. За 13 років листування було написано приблизно 1100 листів.
Наступного 1878 року закінчив «Євгенія Онегіна» та Четверту симфонію, якими сам композитор був задоволений. «Я відчуваю сьогодні велику насолоду від усвідомлення, що я закінчив два великі твори, у яких, мені здається, я зробив крок уперед, і значний»
Оригінальний текст(рос.)
Протягом наступних 14 років життя постійно подорожував — як батьківщиною, так і за кордоном. Подорожував переважно поїздом, а 1886 — пароплавом з Батумі до Марселя. В середині 1880-х Чайковський повертається до активної музично-суспільної діяльності. В 1885 його обирають директором Московського відділу Російського музичного товариства. Музика Чайковського стає популярною у Росії та за кордоном.
У цей час починає займатися диригуванням, і в 1887 — початку 1888 року робить перше європейське турне як диригент. Концертні поїздки зміцнили творчі й дружні зв'язки Чайковського з західноєвропейськими музикантами, серед яких Ганс фон Бюлов, Едвард Гріг, Антонін Дворжак, Густав Малер, Артур Нікіш, Каміль Сен-Санс та інші. Навесні 1891 року П. І. Чайковський їде до США. Він з надзвичайним успіхом диригував власними творами у Нью-Йорку, Балтіморі й Філадельфії.
Останні роки життя музикант проводить у Клину в Підмосков'ї, де зараз розташований його меморіальний музей. 16 жовтня 1893 він успішно диригував на прем'єрі своєї симфонії в Петербурзі, а через 9 днів раптово помер.
Чайковський і Україна |
Тростянець. Пам'ятник Чайковському
Низи. Пам'ятник Чайковському
Упродовж 28 років, до самої смерті, композитор по кілька місяців жив і працював у своїх родичів і друзів у таких маєтках України:
1864 р. м. Тростянець
1865—1878 рр. м. Кам'янка; с. Вербівка
1871—1879 рр. смт Низи
1878—1880 рр. смт Браїлів, хутір Сьомаки́
1889—1890 рр. с. Копилів
У 1864 р. студент консерваторії Петро Чайковський вперше приїхав на канікули в Тростянець на запрошення свого друга князя Олексія Васильовича Голіцина (1832—1901), там він написав свій перший симфонічний твір — увертюру до драми О. Островського «Гроза». Тут познайомився і заприятелював з нащадком засновника міста Суми, козацького полковника Герасима Кондратьєва, Миколою Дмитровичем Кондратьєвим (?-1887), який запросив його до свого маєтку в Низи, про що Чайковський написав Надії фон Мекк: «Сюди ми потрапили внаслідок прохання господаря мого, п. Кондрат'єва, мого давнього та гарного товариша, в якого я раніше гостював кожне літо. Тут я повністю написав „Вакулу“ та багато інших творів. Ми залишимося у нього три дні і в кінці тижня поїдемо до Кам'янки…Тут добре, особливо тому що у саду тече мила річка Псел, але ліс далеко»[8]
Оригінальний текст(рос.)
«У мене багато приятелів, але таких, з якими душу відводиш, як, наприклад, з Кондратьєвим, — зовсім нема», — написав композитор. З того часу козацький нащадок відкрив для себе Україну.[9]
Найчастіше бував у Кам'янці на Черкащині. Тут мешкала рідна сестра композитора Олександра та її родина. За словами брата, цей куточок України був «осяйним пунктом» для Петра Ільковича, який писав, що тут «знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Як «обітованого раю» чекав він літа, коли міг туди поїхати. За спогадами сучасників, зазвичай стриманий композитор у товаристві сільської молоді змінювався, ставав веселим, навіть співав і танцював. Про Україну композитор писав: «Ніколи за кордоном, навіть серед розкішної південної природи я не знаходив тих хвилин святого захоплення від споглядання природи, яке вище навіть від насолоди мистецтва».[10]
Ще одним особливим місцем в Україні для композитора було Поділля, куди він попав на запрошення баронеси Надії фон Мекк. Листування баронеси Надії фон Мекк і Чайковського тривало тринадцять років: вона щорічно висилала композитору субсидію 6000 карбованців, однак вони ніколи не бачилися. Навесні 1878 року баронеса запросила Чайковського в свій маєток у Браїлові. Петро Ілліч писав:
Садиба перевершила далеко все те, що в моїй уяві малювалося, коли я думав про Браїлів. Я у захваті від будинку, він зовні красивий, місткий, зручно і якісно облаштований, великі просторі кімнати з великими вікнами оздоблені картинами, статуями, музичними інструментами та усім іншим. Напившись кави, я разом із Марселем обійшов і детально оглянув і будинок і флігель, побував у всіх куточках, довідався про всі дрібниці Ваших покоїв і способу життя. Потім нагулявся досхочу в саду і вже орієнтуюсь там. Сад цей прекрасний своєю наповненістю, густиною рослинності, в інших місцях так багато зелені, що утворився цілий маленький зелений ліс із високих соковитих і пахучих трав. У цю хвилину сад ще особливо чарівний завдяки кількості бузку, який тепер активно квітує. Є групи дерев надзвичайно красиві. Після рідкого камʼянського саду, розбитого на скаті, незручного для прогулянок і бідного старими деревами, Ваш сад невимовно сподобався мені. Тепер, нагулявшись, я повернувся додому, пишу Вам цей лист і насолоджуюся тишею, свободою і світом.
Після чудового обіду ще раз детально оглядав кімнати. «Сплячий хлопчик» чарівний, не надивишся на нього. Хоча, з одного боку, мені і подобається; що його оточує зелень, бо те і інше разом представляє красиве і миле видовище, але, з іншого боку, мені здається, що зелень ця приховує чарівні подробиці статуетки. Дивовижний порядок і чистота, в якій до щонайменшої подробиці міститься все у Вашому будинку, робить честь Марселю. Можна позитивно сказати, що ніде немає жодної пилинки.
Оригінальний текст(рос.)"Усадьба эта превзошла далеко все то, что в моем воображении рисовалось, когда я думал о Браилове. Я в совершенном восторге от дома, красивого и снаружи и столь поместительного, удобного, хорошо устроенного, с его высокими комнатами и большими окнами, с его чудным убранством, с его картинами, статуями, инструментами и т. д. Напившись кофе, я вместе с Марселем обошел и подробно осмотрел и дом и флигель, перебывал во всех уголках, осведомился о всех подробностях Вашего помещения и образа жизни. Затем нагулялся досыта в саду и уже ориентировался в нем. Сад этот великолепен по жирности, густоте растительности, в иных местах до того богатой, что образовался целый маленький зеленый лес из высоких сочных и пахучих трав. В эту минуту сад еще особенно прелестен благодаря массе сирени, которая теперь в полном цвету. Есть группы деревьев необычайно красивых. После жиденького каменского сада, разбитого на скате, неудобного для ходьбы и бедного старыми деревьями, Ваш сад невыразимо понравился мне. Теперь, нагулявшись, я возвратился домой, пишу Вам письмо это и наслаждаюсь тишиной, свободой и миром. После превосходного обеда еще раз подробно осматривал комнаты. “Спящий мальчик” очарователен, не наглядишься на него. Хотя, с одной стороны, мне и нравится; что его окружает зелень, ибо то и другое вместе представляет красивое и милое зрелище, но, с другой стороны, мне кажется, что зелень эта скрывает прелестные подробности статуэтки. Изумительный порядок и чистота, в которой до малейшей подробности содержится все в Вашем доме, делает честь Марселю. Можно положительно сказать, что ни одной пылинки нигде нет.[11]
У Браїлові написані перша оркестрова сюїта, опера «Орлеанська діва», п'єси для скрипки, 7 романсів (зокрема «То було ранньою весною», «Серед шумного балу»), серенада Дон Жуана на слова Олексія Толстого «Піліпінелла».
У маєтку Миколи Карловича фон Мекк у Копилові Чайковський був двічі.
Копилів мені надзвичайно сподобався! Новий будинок вкрай симпатичний; з верхнього поверху, де Микола показав мені кімнату, що призначається, між іншим, і для мене, відкривається чарівний вигляд абсолютно сільського стилю. Молочне господарство і все, що ради нього влаштоване, дуже зацікавило мене.
"Копылово мне ужасно понравилось! Новый дом в высшей степени симпатичен; из верхнего этажа, где Коля показал мне комнату, предназначаемую, между прочим, и для меня, открывается прелестный вид совершенно деревенского характера. Молочное хозяйство и всё, что ради него устроено, очень заинтересовало меня.[12]
Загалом понад 30 своїх творів Чайковський написав в Україні, серед яких дві симфонії (одну з них ще за його життя назвали «Українська»), опери «Євгеній Онегін», «Черевички», «Орлеанська діва», «Мазепа», балет «Лебедине озеро». Тут виникли його романси на вірші Шевченка і знаменитий Перший фортепіанний концерт, в одній з мелодій якого звучить наспів лірників, а у фіналі Концерту звучить мелодія пісні «Вийди, вийди, Іванку».
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. Один із концертів композитор дав на підтримку Одеського симфонічного оркестру.
1890 року Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Домагався постановки «Тараса Бульби» Миколи Лисенка українською мовою.
Творчість |
Хоча провідними сферами творчості були опера та симфонія, композитор писав музику майже у всіх жанрах. В його музиці відбиті глибокі соціально-етичні конфлікти, що були породжені російською дійсністю 2-ї половини 19 століття. Зіткнення прагнень до повноти життя та почуттів із жорстоко ворожою дійсністю служить джерелом гострого напруженого конфлікту, часто отримує у творах композитора трагічний результат. Помітне підсилення трагічного начала спостерігається у творах останніх років (наприклад, опера «Пікова дама», 6-а симфонія). Проникливий мистець-психолог, Чайковський розкривав внутрішній світ людини в різних його проявах — від м'якої ліричної задушевності до захоплюючого трагізму. Світле життєствердне начало втілювалося ним у картинах народних веселощів і урочистостей або в ідеально прекрасних поетичних образах, що виражають романтичну мрію про наповнене й гармонійне життя.
Музиці Чайковського властиве мелодійне багатство, пов'язане з інтонаціями народної пісні та міського романсу. Водночас Чайковського вважають одним з найбільших симфоністів романтичної епохи. Б. Асаф'єв так описує цю рису творчості композитора:
"І ось слухач відчуває, що музика ніби росте, розквітає, що почуття збагачуються, перетворюючись начебто у свою протилежність і знову приймаючи свій знайомий вигляд, що скорбота і радість, світло і морок, любов і гнів взаємно протиставляються, проникають одне в одного то з більшим, то з меншим наростанням і напругою. Слухач відчуває все це і як знайоме йому биття серця, і як тріпотіння всього свого внутрішнього життя, і як контрасти почувань. Але разом з тим він настільки ж беззаперечно відчуває, що всі ці явища музичного розвитку зовсім не містяться лишень в межах "мого я", що їм анітрохи не суперечить і та об'єктивно дана дійсність, що пізнається у розвитку та передаванні явищ природи, і у взаєминах людей. Так симфонічний розвиток у своєму художньому заломленні відбиває життя"
Оригінальний текст(рос.)И вот слушатель ощущает, что музыка как бы растет, расцветает, что чувства обогащаются, обращаясь как бы в свою противоположность и опять принимая свой знакомый облик, что скорбь и радость, света и сумрак, любовь и гнев взаимно сопоставляются, проникают друг в друга то с большим, то с меньшим нарастанием и напряжением. Слушатель ощущает все это и как знакомое ему биение сердца, и как трепет всей своей внутренней жизни, и как контрасты чувствований. Но вместе с тем он столь же бесспорно ощущает, что все эти явления музыкального развития вовсе не заключены только в границах "моего я", что им нисколько не противоречит и та объективно данная действительность, что познается в развитии и передавании явлений природы и во взаимоотношениях людей. Так симфоническое развитие в своем художественном преломлении отображает жизнь[13]
Фрагмент рукопису П. І. Чайковського, сторінки опери «Пікова дама (опера)»
У програмних симфонічних творах Чайковського знайшли відбиття образи творчості Шекспіра («Ромео і Джульєтта», «Буря», «Гамлет»), Данте («Франческа да Ріміні»), Байрона («Манфред»). Втілюючи той чи інший сюжет у музиці, він прагнув не стільки детальної передачі звуками ходу подій, скільки концентрованого виразу основного конфлікту за допомогою зіткнення і розвитку контрастних музичних образів.
Видатним є внесок Чайковського у розвиток концертного жанру. Його фортепіанні та скрипковий концерти поєднують симфонічний розмах з віртуозністю, темпераментністю і яскравістю колориту.
Галерею сильних і зворушливих образів створив композитор у своїх операх. У листі до С. Танєєва він писав:
"... Я завжди прагнув вибирати сюжети, здатні зігріти мене. Зігріти ж мене можуть тільки такі сюжети, в яких діють справжні живі люди, що відчувають так само, як і я" [14]
Оригінальний текст(рос.)...Я всегда старался выбирать сюжеты, способные согреть меня. Согреть же меня могут только такие сюжеты, в коих действуют настоящие живые люди, чувствующие так же, как и я
Петро Чайковський наголошував, що опера «повинна бути музикою найбільш загальнодоступною з усіх видів музики», що «тільки опера ріднить вашу музику до цієї публіки, робить вас надбанням не тільки окремих маленьких гуртків, але, за сприятливих умов, — усього народу»[15]. Багатство і виразність вокальної мелодики поєднуються в операх Чайковського з напруженим симфонічним розвитком, що дає змогу передавати динаміку станів душі, психологічний підтекст дії. Водночас композитор враховував закони сцени, домагався гнучкості музичних характеристик і ретельного окреслення побутового чи історичного ґрунту, підкреслюючи, що оперу треба «не тільки слухати, а й дивитися».
Новаторське значення мала балетна музика Чайковського. Традиційний «дивертисментний» тип класичного балету в Чайковського насичується безперервним симфонічним розвитком. Казкові сюжети служать композитору для втілення реальних життєвих конфліктів.
Камерно-інструментальна музика Чайковського налічує три квартети (перші зразки в російській музиці), струнне тріо, секстет і низку фортепіанних творів, переважно ліричних або жанрово-характеристичних. Найбільшим за масштабом фортепіанним твором Чайковського є «Велика соната» (1878), в якій композитор розвиває традиції великої романтичної сонати.
Одну з важливих сфер творчості Чайковського становлять романси. Як і М. І. Глінка і О. С. Даргомижський, Петро Чайковський спирався на інтонації та жанри побутового романсу, творчо переосмисливши і поглибивши їх, виділяючи і загострюючи індивідуально-характерні риси. Емоційний діапазон вокальної музики Чайковського простягається від тихого елегійного смутку до високого драматизму і пристрасного захопленого пориву. Романси написані на вірші Тараса Шевченка, а також на слова російських поетів О. К. Толстого, Л. А. Мея, К. Р. (К. К. Романова), Д. М. Ратгауза, А. М. Плещеєва, О. А. Фета, А. М. Апухтіна, Я. П. Полонського.
Твори |
Опери
Балети
Для симфонічного оркестру
| Концерти для інструментів з оркестром
Хорова музика
та інші духовні твори
Твори для фортепіано
103 романси різних жанрів на слова:
а також Г. Гейне і Й. Гете в перекладах Л. Мея, Ф. Тютчева, М. Михайлова та ін. |
Вокальні твори, перекладені українською |
В перекладі Бориса Тена
- «День ли царит»[16]
- Колискова пісня[17]
- «Мы сидели с тобой»[18]
- «Отчего?»[19]
В перекладі Юрія Отрошенка[20]:
Аріозо Германа з опери «Винова краля»
Арія Германа з опери «Винова краля»
Аріозо Ленського з опери «Євгеній Онєгін»
Арія Ленського з опери «Євгеній Онєгін»
«Благословляю вас, ліси» (сл. О. Толстого)- «Вже гасли поночі вогні» (сл. К. Романова)
- «Вже заходить Сонце» (сл. Д. Ратгауза)
«Даремні розмови й зітхання» (сл. Гартмана)
«За вікном майнула знову» (сл. Я. Полонського)
«Зачекай, ні до чого спішити» («Погоди!» сл. А. Грекова)
«Між днів страшних» (сл. Д. Ратгауза)
«Збулось на балу це» («Средь шумного бала» сл. О. Толстого)
«Коли б це знали ви» (сл. О. Плещєєва)
Колискова (сл. А. Майкова)
Легенда (сл. О. Плещєєва)
Мій друже, ні слова (сл. О. Плещєєва)
«Ми з тобою були» (сл. Д. Ратгауза)- «Мій садочок» (сл. О. Плещєєва)
«Моя чарівненька» (сл. Л. Мея)- «Навіщо» (сл. Л. Мея)
- «Нам зорі з неба миготіли»
«На землю ніч прийшла» («на землю сумрак пал», сл. А. Міцкевича)
«Не скажу я тобі нічого» (сл. А. Фета)
«Ні, тільки той, хто знав» (сл. В. Гете / Л. Мея)
«Ні, не любила я» (слова невідомого автора)- «Ніч» (сл. Я. Полонського)
«Ночі безумнії, ночі безсоннії» (сл. Я. Апухтіна)
«О, дитя під віконцем твоїм» (сл. Романова)
«Ой, засни, моє серце, навіки!» (сл. Щербіни)
«Ой, сумна картина» (сл. О. Плещєєва)
«Отак забути, Боже мій» (сл. Апухтіна)
«Пісня циганки» (сл. Я. Полонського)
«Печальний друже, спи» (сл. О. Толстого)
Серенада Дон Жуана (сл. О. Толстого)
Соловей (сл. О. Пушкіна)
«Сонячний день, а чи зоряна тиша» (сл. Я. Апухтіна)- «Стало душно мені» (сл. К. Романова)
«Страшна хвилина» (сл. П. Чайковського)- «Хотів би у слово єдине» (сл. Г. Гейне)
- «Це сталось рано на весні» («То было раннею весной», сл. О. Толстого)
«Чому?» (сл. Л. Мея)- «Чому, скажи, таке буває»
- «Я вам немилий» (сл. К. Романова)
«Чи я в полі не травичкою була» (сл. Сурікова)
Фільмографія |
Екранізація творів |
- фільм-опера «Євгеній Онєгін» (1958 р.)
- мультфільм «Лускунчик», 1979
- мультфільм «Лускунчик і мишачий король», 1999
- мультфільм «Лускунчик», 2004
- мультфільм «Фантазія» студії Волта Діснея.
Чорний лебідь (фільм) — психологічний трилер Даррена Аронофскі.
Фільми про життя композитора |
«Третя молодість», 1965
«Чайковський», 1969, режисер Ігор Таланкін — біографічний фільм
«Любителі музики», 1971, режисер Кен Расселл — вільний переказ біографії композитора
«Апокриф: музика для Петра та Павла», 2004 Приз «Золота німфа» 2006
«Чайковський», режисер Філіп Дегтярьов
Увічнення пам'яті композитора |
Монета Банку Росії
Ювілейна мідно-нікелева монета, Держбанк СРСР
На честь Чайковського названі:
- астрономічні об'єкти
кратер на Меркурії- астероїд 2266 Чайковський[21]
- місто
- Місто в Пермському краї
- вулиці
- Ім'ям Чайковського названі вулиці в багатьох містах Росії і країн колишнього СРСР, у тому числі у Бійську, Липецьку, Сочі, Улан-Уде. У Санкт-Петербурзі його ім'ям названа колишня Сергіївська вулиця, де знаходилося Училище правознавства, в якому юний Чайковський навчався в 1852—1859.
- конкурси і фестивалі
Міжнародний конкурс імені П. І. Чайковського — міжнародний музичний конкурс, що проводиться з 1958 року з періодичністю раз на 4 роки
Музичний фестиваль П. І. Чайковського — міжнародний фестиваль, що проводиться щорічно з 1958 року в рідному місті Воткінську
- освітні та концертні заклади
Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського і пам'ятник перед її будинком
Концертний зал імені П. І. Чайковського Московської філармонії
Національна музична академія України імені П. І. Чайковського (Київська консерваторія)
Челябінський інститут музики імені П. І. Чайковського і пам'ятник перед його будівлею- Пермський академічний театр опери та балету
- Пермський Музичний Коледж ім. Петра Ілліча Чайковського
- Музична і загальноосвітня школа-десятирічка в Єревані (Вірменія)
- Музичний коледж ім П. І. Чайковського в м. Алма-Ата (Казахстан)
- Улан-Уденський музичний коледж ім. П. І. Чайковського
- Музичне училище в Єкатеринбурзі.
- Школа Мистецтв ім. П. І. Чайковського в Колпінському районі Санкт-Петербурга (вулиця Культури буд.1)
- музеї
- Будинок-музей П. І. Чайковського у м. Воткінськ Удмуртської Республіки
Державний будинок-музей П. І. Чайковського, місто Клин, Московської області- Музей П. І. Чайковського у м. Алапаєвску Свердловської області
- музичні колективи
- Великий симфонічний оркестр імені П. І. Чайковського
філателія |
Поштова марка СРСР, 1958
Поштова марка СРСР, 1958 рік
Поштова марка СРСР, 1958 рік
Поштова марка СРСР, 1959: пам'ятник Чайковському в Москві
Поштова марка СРСР, 1974
Примітки |
↑ аб Н. Соловьев Чайковский, Петр Ильич // Энциклопедический словарь — Санкт-Петербург: Брокгауз—Ефрон, 1903. — Т. XXXVIII. — С. 373–375.
d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q1291993d:Track:Q23892987d:Track:Q21725285
↑ аб Брянцева В. Н. Чайковский Петр Ильич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1978. — Т. 29 : Чаган — Экс-ле-Бен. — С. 12–13.
d:Track:Q17378135d:Track:Q649d:Track:Q18200534
↑ аб Encyclopædia Britannicad:Track:Q5375741
↑ М. И. Чайковский. Из семейных воспоминаний
↑ Валько Кравченко наводить інформацію про те, що Чайковськими на Запоріжжі звали командирів козацьких чайок, отже прізвище композитора залишилось українським.
↑ Цьому аспекту присвячені такі джерела:
В. Соколов. Антонина Чайковская. История забытой жизни. — М.: Музыка, 1994;
А. Познанский. Пётр Чайковский: Биография. — СПб.: Вита нова, 2009; Самоубийство Чайковского: миф и реальность. — М.: Журнал «Глагол», 1993;
И. Кон. Любовь небесного цвета: Научно-исторический взгляд на однополую любовь. — СПб.: Продолжение жизни, 2001. — Глава 9. Был ли гомосексуализм на святой Руси?.
Wiley, Roland John, «Tchaikovsky, Pyotr Ilyich.», а також стаття в словнику Гроува (2001), 25:147.
↑ Лист № 72. Чайковский — Мекк. Сан-Ремо, 24 декабря 1877 г./5 января 1878 г.
↑ Лист № 156. Чайковский — Мекк. Низы, Харьковской губ., Сумского уезда, 6 июня 1878 г.
↑ Чайковський і Україна - UAHistory (uk-UA). 2015-11-07. Процитовано 2016-08-26.
↑ Чайковський і Україна. Процитовано 2016-08-26.
↑ Лист № 143. Чайковский — Мекк, Браилов, 17 мая 1878 г.
↑ Лист № 479. Чайковский — Мекк. Москва, 2 октября 1889 г. Пречистенка, Троицкий переулок, № 6.
↑ Асафьев, Б. Избр. труды, т. 2, М., 1954, с. 37
↑ Чайковський П. І., Танєєв С. І., Листи:, М., 1951, с. 169
↑ Переписка с H. P. фон Мекк, 1934-36, т. 2, с. 37, т. 3, с. 381
↑ Чайковський П. «День ли царит». /Укр. пер. Б.Тена. -К.: Мистецтво. 1955,- 12 с.
↑ Чайковський П. Колискова пісня: Тв. 16, № 1: Для високого голосу з ф-но Сл. А.Майкова; Пер. Б.Тена. — К.: Мистецтво;-' 9 с.
↑ Чайковський П. «Мы сидели с тобой» /Укр. пер. Б.Тена. — К.: Мистецтво, 1955. −8 с.
↑ Чайковський П. «Отчего?» /Укр. пер. Б.Тена. — К.: Мистецтво, 1955.-8 с.
↑ Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література |
Клименко И. A.. П. И. Чайковский. Краткий биографический очерк, (М.), 1909.
Коптяев А. П.. История новой русской музыки в характеристиках, вып. 1 — П. И. Чайковский, СПБ, 1909, 1913.
Игорь Глебов. П. И. Чайковский, Его жизнь и творчество. — П., 1922.
Игорь Глебов. Чайковский. Опыт характеристики. — П., 1922.
Игорь Глебов. Инструментальное творчество Чайковского. — П., 1922.
Житомирский Д. В. Симфоническое творчество Чайковского. — М., 1936.
Берберова Н. Н. Чайковский. История одинокой жизни. — Берлин, 1936.
Ярустовский Б. М. П. И. Чайковский. Жизнь и творчество. — М., 1940.
Богданов-Березовский В. М. Оперное и балетное творчество Чайковского. — Л.-М., 1940.
Холодковский В. В. П. И. Чайковский. — М., 1942;
Альшванг А. А. Опыт анализа творчества П. И. Чайковского (1864—1878), М.-Л., 1951.
Слонимский Ю. И. П. И. Чайковский и балетный театр его времени. — М., 1956.
Протопопов В. В. и Туманина Н. В. Оперное творчество Чайковского. — М., 1957.
Николаев A. A. Фортепианное наследие Чайковского. — М.-Л., 1949, М., 1958.
Кунин И. Ф. П. И. Чайковский. — М., 1958.
Альшванг А. А. Чайковский, M.,1959.- Должанский А. Н., Музыка Чайковского. Симфонические произведения. — Л., 1960;
- Воспоминания о П. И. Чайковском. — М. 1962; Изд. 4. испр. Л., 1980.
- Давыдов Ю. Л., Записки о П. И. Чайковском. — М., 1962;
Туманина Н. В. Чайковский: путь к мастерству 1840—1877. — М., 1962.
Туманина Н. В. Чайковский: великий мастер 1878—1893. — М., 1968.- Цуккерман В. A., Выразительные средства лирики Чайковского. — М., 1971.
Орлова Е. М. Петр Ильич Чайковский. — М., 1990.- Спадщина П. І. Чайковського на шляху у XXI століття. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: Збірник наукових праць. — Вип. 14. — Харків, 2004. ISBN 966-8779-00-2.
Познанский А. Петр Чайковский. Биография. (В 2-х т.) ― СПб.: Вита Нова, 2009.- Слободенюк Н. П. Браїлів: стежками історії [Текст]: краєзнавчі нариси / Н. П. Слободенюк, В. О. Логвінов. — Вінниця: Тезис, 2000. — 64 с.
- Чайковский П. И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 1 :[1876-1878 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - 622 с.
- Чайковский П. И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). Кн. 2 : [1879-1881 годы]. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 623-1304.
- Чайковский П. И. Чайковский и Надежда Филаретовна фон-Мекк. Переписка [Текст] : [в 3 кн.] / П. И. Чайковский, Н. Ф. Мекк. - М. : Захаров, 2004 . - (Серия "Биографии и мемуары"). - Кн. 3. - [Б. м.] : [б.и.], 2004. - С. 1305-2033.
- Белоброва Л. В. Главные имена. И. И. Левитан, Н.фон Мекк, Л. Н. Толстой, П. М. Третьяков, П. И. Чайковский, А. П. Чехов [Текст]: Л. В. Белоброва; М.: Издательский Дод «Муравей-Гайд», 2001. — 94 с.
Evans E. Tchaikovsky. — L. 1906, перевид.N. Y. 1963;
Keller О. P. Tschaikowsky. — Lpz. 1914;
Stein R. Tschaikowsky, Stuttg. 1927;- Rals N. van der, P. Tschaikowsky. — Potsdam, 1940;
Weinstock H. Tchaikovsky. — N. Y. 1943;
Hofmann R. Tchaikovsky. — P. 1947;
Cherbuliez A.-E. Tschaikowsky und die russische Musik. — Z. 1948;
Abraham G. Tchaikovsky. — L. 1949;
Štěpánek V. Pražské návštěvy P.I. Čajkovského. — Praha, 1952;
Wolfurt К. von P. I. Tschaikowski. — Z. 1952;
Retizoldt R. P. Tschaikowski. 1849—1893. — Lpz. 1953, 1961;
Zagiba F. Tschaikowsky. Leben und Werk. — Z. 1953;
Briggs J. The collector's Tchaikovsky and the five, Phil.-N. Y. 1959;
Pahlen K. von, Tschaikowsky. Ein Lebensbild, Stuttg. (1959);
Стършенов Б. П. И. Чайковски. — София, 1960;
Schriften des Tschaikowsky-Studio, (Lfg.) I—II, Hamb. 1963-68;
Erismann G. P. I. Tchaikovski. L'homme et son oeuvre, P. 1964;
Warrack J. Tchaikovsky. — L. 1973;- Systematisches Verzeichnis der Werke von P. I. Tschaikowsky. — Hamb. 1973;
Swolkien H. P. Czajkowski. — Warsz. 1976.- П. І. Чайковський на Україні : матеріали і док. / Київ. держ. консерваторія ім. П. І. Чайковського, Каф. історії музики ; зб. упорядкув. Л. Д. Файнштейн, О. Я. Шреєр і Т. М. Тихонова ; ред. і передм. А. В. Ольховського. — Харків : Мистецтво, 1940. — 144 с.
Джерела |
Лазанська Т. Чайковський Петро Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 484. — ISBN 978-966-00-1359-9.- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Тюменева Г. Чайковський і Україна. — К. 1955.- Ю. В. Келдиш. П. И. Чайковский // Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники).
- Переписка Чайковского с Н. Ф. фон Мекк
Посилання |
- Петро Чайковський. Байройтське музичне свято (укр.)
- Петро Чайковський. Ваґнер і його музика (укр.)
- Петро Чайковський. З приводу «Сербської фантазії» Римського-Корсакова (укр.)
- Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання (укр.)
- Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листи (№ 1-4) (укр.)
- Маєток фон Мекк (Копилів)
- Музей Чайковського і фон Мекк
- смт. Низи. Музей Чайковського
- Сайт, присвячений композиторові
- інформація на сайті km.ru
- інформація на сайті belcanto.ru
Петро Ілліч Чайковський: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project (англ.)- Лекція Л.Десятникова про Чайковського (2015)
|
