Міністерство закордонних справ Японії
















Міністерство закордонних справ Японії



Ministry-of-Foreign-Affairs-Japan-01.jpg
Засновано
1947
Тип
ministry of Japan[d] і МЗС
Штаб-квартира

Токіо
Материнські організації

Виконавча влада в Японії
Штат працівників

  • 5757 осіб
Веб-сайт
mofa.go.jp


CMNS: Міністерство закордонних справ Японії на Вікісховищі





Будівля міністерства закордонних справ Японії


Міністерство закордонних справ (яп. 外務省, がいむしょう, ґайму-шьо) — центральний орган виконавчої влади Японії.






Зміст





  • 1 Законодавчі повноваження


  • 2 Створення


  • 3 Сучасний статус


  • 4 Історія


  • 5 Керівництво


  • 6 Структура

    • 6.1 Верхівка


    • 6.2 Внутрішні структури



  • 7 Див. також


  • 8 Примітки


  • 9 Джерела та література


  • 10 Література


  • 11 Посилання




Законодавчі повноваження |


Відповідає за планування і виконання зовнішньої політики країни, а також прогнозування зовнішньополітичних процесів у світі.



Створення |


Засноване 15 серпня 1869 року. Протягом 1869—1885 років було складовою Великої державної ради. З 1885 року є складовою Кабінету міністрів Японії.



Сучасний статус |


Згідно з законом Японії від 1999 року про Міністерство закордонних справ, має на меті підтримання миру і безпеки у світі, встановлення і розвиток гармонійних міжнародних стосунків, примноження вигоди Японії і японської нації в міжнародній спільноті[1].



Історія |



  • 10 лютого 1868 — засновано Іноземну канцелярію (外国事務, ґайоку-дзіму) при центральному Імператорському уряді. Очолювалися головами (総裁, сосай).


  • 25 лютого 1868 — реформовано у нову Іноземну канцелярію (外国事務局, ґайкоку-дзімукьоку). Очолювалися головами (督, камі).


  • 17 червня 1868 — згідно з указом про форму державного правління Іноземну канцелярію перетворено на Іноземну раду (外国官, ґайкокукан). Очолювалася головами (知事, тідзі).


  • 15 серпня 1869 — Іноземна рада перетворена на Міністерство закордонних справ, що підпорядковувалося Великій державній раді. Очолювалося міністрами (卿, кьо).


  • 29 серпня 1871 — у зв'язку з реформою державного апарату Міністерство закордонних справ перепідпорядковане Правій палаті Великої державної ради.


  • 22 грудня 1885 — у зв'язку з реформою державного апарату Міністерство закордонних справ стало підпорядковуватись Кабінету міністрів Японії. Очолювалося міністрами (大臣, дайдзін).


Керівництво |




Іноуе Каору, перший міністр закордонних справ при кабінеті міністрів Японії.

























































Іноземна канцелярія

Ім'яВступив на посадуПриналежність
1
Комацу Акіхіто
2 лютого 1868

принц
2
Ямасіна Акіра
10 лютого 1868
принц
Сандзьо Санетомі
аристократ
Дате Муненаріволодар Увадзіма-хану
Хіґасікудзе Мітітоміаристократ
3Сава Нобуйосі
18 лютого 1868
аристократ


Іноземна канцелярія (нова)

1Ямасіна Акіра
13 березня 1868
принц

Іноземна рада

1
Дате Муненарі
11 червня 1868
володар Увадзіма-хану
2
Сава Нобуйосі
3 серпня 1869
аристократ


Міністерство закордонних справ (Велика державна рада)

1
Сава Нобуйосі
15 серпня 1869
аристократ
2
Івакура Томомі
29 серпня 1871
аристократ
3
Соедзіма Танеомі
15 грудня 1871[2]

Фракція Саґа
4
Терасіма Муненорі
28 жовтня 1873
екс-чиновник сьоґунату Токуґава
5
Іноуе Каору
9 жовтня 1879

Фракція Тьосю




































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































































Міністерство закордонних справ[3] (Кабінет Міністрів)

Ім'яКабінетВступив на посадуПриналежність
1
Іноуе КаоруПерший кабінет Іто
22 грудня 1885

Фракція Тьосю
2
Іто ХіробуміПерший кабінет Іто
17 вересня 1887 (в.о)

Фракція Тьосю
3
Курода КійотакаПерший кабінет Іто
1 лютого 1888

Фракція Сацуми, ПКР
4
Курода КійотакаКабінет Куроди
30 квітня 1888

Фракція Сацуми, ПКР
5
Аокі СюдзоПерший кабінет Ямаґати
24 грудня 1889

Фракція Тьосю
6
Аокі СюдзоПерший кабінет Мацукати
6 травня 1891

Фракція Тьосю
7
Еномото ТакеакіПерший кабінет Мацукати
29 травня 1891
екс-чиновник сьоґунату Токуґава
8
Муцу МунеміцуДругий кабінет Іто
8 серпня 1892
виходець з Кії-хану
9
Сай'ондзі КіммотіДругий кабінет Іто
30 травня 1896[4]

Граф
10
Сай'ондзі КіммотіДругий кабінет Мацукати
18 вересня 1896[5]

Граф
11
Окума СіґенобуДругий кабінет Мацукати
22 вересня 1896

Фракція Саґи, Прогресивна партія
12
Нісі ТокудзіроДругий кабінет Мацукати
6 листопада 1897

Фракція Сацуми
13
Нісі ТокудзіроТретій кабінет Іто
12 січня 1898

Фракція Сацуми

Міністерство закордонних справ[6]
14
Окума СіґенобуПерший кабінет Окуми
30 червня 1898[7]

Фракція Саґи, Конституційна партія
15
Аокі СюдзоДругий кабінет Ямаґати
8 листопада 1898
Міністерство закордонних справ
16
Като ТакаакіЧетвертий кабінет Іто
19 жовтня 1900
Міністерство закордонних справ
17
Соне АрасукеПерший кабінет Кацури
2 червня 1901[8]

Фракція Тьосю
18
Комура ДзютароПерший кабінет Кацури
21 вересня 1901
Міністерство закордонних справ
19
Като ТакаакіПерший кабінет Сай'ондзі
7 січня 1906
Міністерство закордонних справ
20
Сай'ондзі КіммотіПерший кабінет Сай'ондзі
3 березня 1906[9]

Товариство друзів конституційного уряду
21
Хаясі ТадасуПерший кабінет Сай'ондзі
19 травня 1906
екс-чиновник сьоґунату Токуґава
22
Терауті МасатакеДругий кабінет Кацури
14 липня 1908[10]

Імперська армія Японії
23
Комура ДзютароДругий кабінет Кацури
27 серпня 1908
Міністерство закордонних справ
24
Утіда КосаїДругий кабінет Сай'ондзі
30 серпня 1911
Міністерство закордонних справ
25
Кацура ТароТретій кабінет Кацури
21 грудня 1912[11]

Імперська армія Японії
26
Като ТакаакіТретій кабінет Кацури
29 січня 1913
Міністерство закордонних справ
27
Макіно НобуакіПерший кабінет Ямамото
20 лютого 1913
Міністерство закордонних справ
28
Като ТакаакіДругий кабінет Окуми
16 квітня 1914
Міністерство закордонних справ
29
Окума СіґенобуДругий кабінет Окуми
10 серпня 1915[12]

Товариство підтримки графа Окуми
30
Ісії КікудзіроДругий кабінет Окуми
13 жовтня 1915
Міністерство закордонних справ
31
Терауті МасатакеКабінет Терауті
9 жовтня 1916[13]

Імперська армія Японії
32
Мотоно ІтіроКабінет Терауті
21 листопада 1916
Міністерство закордонних справ
33
Ґото СімпейКабінет Терауті
23 квітня 1918

Міністерство внутрішніх справ
34
Утіда КосаїКабінет Хари
29 вересня 1918[14]
Міністерство закордонних справ
35
Утіда КосаїКабінет Такахасі
13 листопада 1921
Міністерство закордонних справ
36
Утіда КосаїКабінет Като Томосабуро
12 червня 1922[15]
Міністерство закордонних справ
37
Ямамото ҐомбейДругий уряд Ямамото
2 вересня 1923[16]

Імперський флот Японії
38
Ідзюїн ХікокітіДругий уряд Ямамото
19 вересня 1923
Міністерство закордонних справ
39
Мацуї КейдзіроКабінет Кійоури
7 січня 1924
Міністерство закордонних справ
40
Сідехара КідзюроКабінет Като Такаакі
11 червня 1924
Міністерство закордонних справ
41
Сідехара КідзюроПерший кабінет Вакацукі
30 січня 1926
Міністерство закордонних справ
42
Танака ҐіїтіКабінет Танаки Ґіїті
20 лютого 1927[17]

Товариство друзів конституційного уряду
43
Сідехара КідзюроКабінет Хамаґуті
2 липня 1929
Міністерство закордонних справ
44
Сідехара КідзюроДругий кабінет Вакацукі
14 квітня 1931
Міністерство закордонних справ
45
Інукаї ЦуйосіКабінет Інукаї
13 грудня 1931[18]

Товариство друзів конституційного уряду
46
Йосідзава КенкітіКабінет Інукаї
14 січня 1932

Товариство друзів конституційного уряду
47
Сайто МакотоКабінет Сайто
26 травня 1932[19]

Імперський флот Японії
48
Утіда КосаїКабінет Сайто
6 липня 1932
Міністерство закордонних справ
49
Хірота КокіКабінет Сайто
14 вересня 1933
Міністерство закордонних справ
50
Хірота КокіКабінет Окади
8 липня 1934
Міністерство закордонних справ
51
Хірота КокіКабінет Хіроти
9 березня 1936[20]
Міністерство закордонних справ
52
Аріта ХатіроКабінет Хіроти
2 квітня 1936
Міністерство закордонних справ
53
Хаясі ДзендзюроКабінет Хаясі
2 лютого 1937[21]

Імперська армія Японії
54
Сато НаотакеКабінет Хаясі
3 березня 1937
Міністерство закордонних справ
55
Хірота КокіПерший уряд Коное
4 червня 1937
Міністерство закордонних справ
56
Уґакі КадзусіґеПерший уряд Коное
26 травня 1938

Імперська армія Японії
57
Коное ФумімароПерший уряд Коное
30 вересня 1938[22]

Герцог
58
Аріта ХатіроПерший уряд Коное
29 жовтня 1938
Міністерство закордонних справ
59
Аріта ХатіроКабінет Хірануми
5 січня 1939
Міністерство закордонних справ
60
Абе НобуюкіКабінет Абе
30 серпня 1939[23]

Імперська армія Японії
61
Номура КітісабуроКабінет Абе
25 вересня 1939

Імперський флот Японії
62
Аріта ХатіроКабінет Йоная
16 січня 1940
Міністерство закордонних справ
63
Мацуока ЙосукеДругий кабінет Коное
22 липня 1940
Міністерство закордонних справ
64
Тойода ТейдзіроТретій кабінет Коное
18 липня 1941[24]

Імперський флот Японії
65
Тоґо СіґеноріКабінет Тодзьо
18 жовтня 1941[25]
Міністерство закордонних справ
66
Тодзьо ХідекіКабінет Тодзьо
1 вересня 1942[26]

Імперська армія Японії
67
Тані МасаюкіКабінет Тодзьо
17 вересня 1942
Міністерство закордонних справ
68
Сіґеміцу МаморуКабінет Тодзьо
20 квітня 1943
Міністерство закордонних справ
69
Сіґеміцу МаморуКабінет Коїсо
22 серпня 1944
Міністерство закордонних справ
70
Судзукі КантароКабінет Судзукі Кантаро
7 квітня 1945[27]

Імперський флот Японії
71
Тоґо СіґеноріКабінет Судзукі Кантаро
9 квітня 1945[28]
Міністерство закордонних справ
72
Сіґеміцу МаморуКабінет Хіґасікуні
17 серпня 1945[29]
Міністерство закордонних справ
73
Йосіда СіґеруКабінет Хіґасікуні
15 вересня 1945
Міністерство закордонних справ
74
Йосіда СіґеруКабінет Сідехари
9 жовтня 1945
Міністерство закордонних справ
75
Йосіда СіґеруПерший кабінет Йосіди
22 травня 1946

Ліберальна партія Японії

Катаяма ТецуКабінет Катаями
24 травня 1947 (в. о.)

Соціалістична партія Японії
76
Асіда ХітосіКабінет Катаями
1 червня 1947[30]

Демократична партія Японії
77
Асіда ХітосіКабінет Асіди
10 березня 1948[31]

Демократична партія Японії

Йосіда СіґеруДругий кабінет Йосіди
15 жовтня 1948 (в. о.)

Демократично-ліберальна партія Японії
78
Йосіда СіґеруДругий кабінет Йосіди
19 жовтня 1948[32]

Демократично-ліберальна партія Японії
79
Йосіда СіґеруТретій кабінет Йосіди
16 лютого 1949[33]

Демократично-ліберальна партія Японії

Міністерство закордонних справ[34]
80
Окадзакі КацуоТретій кабінет Йосіди (третя ротація)
30 квітня 1952

Ліберальна партія Японії
81
Окадзакі КацуоЧетвертий кабінет Йосіди
30 жовтня 1952

Ліберальна партія Японії
82
Окадзакі КацуоП'ятий кабінет Йосіди
21 травня 1953

Ліберальна партія Японії
83
Сіґеміцу МаморуДругий кабінет Хатоями
10 грудня 1954[35]

Японська демократична партія
84
Сіґеміцу МаморуТретій кабінет Хатоями
19 березня 1955[36]

Японська демократична партія[37]
85
Сіґеміцу МаморуПерший кабінет Хатоями
22 листопада 1955[38]

Ліберально-демократична партія

Ісібасі ТандзанКабінет Ісібасі
23 грудня 1956 (в. о.)
Ліберально-демократична партія
86
Кісі НобусукеКабінет Ісібасі
23 грудня 1956
Ліберально-демократична партія
87
Кісі НобусукеПерший кабінет Кісі
25 лютого 1957
Ліберально-демократична партія
88
Фудзіяма АйїтіроПерший кабінет Кісі (ротація)
10 липня 1957
Ліберально-демократична партія
89
Фудзіяма АйїтіроДругий кабінет Кісі
12 червня 1958
Ліберально-демократична партія
90
Косака ДзентароПерший кабінет Ікеди
19 липня 1960
Ліберально-демократична партія
91
Косака ДзентароДругий кабінет Ікеди
8 грудня 1960
Ліберально-демократична партія
92
Охіра МасайосіДругий кабінет Ікеди (ротація)
18 липня 1962
Ліберально-демократична партія
93
Охіра МасайосіТретій кабінет Ікеди
9 грудня 1963
Ліберально-демократична партія
94
Сіїна ЕцусабуроТретій кабінет Ікеди (ротація)
18 липня 1964
Ліберально-демократична партія
95
Сіїна ЕцусабуроПерший кабінет Сато
9 листопада 1964
Ліберально-демократична партія
96
Мікі ТакеоПерший кабінет Сато (ротація)
3 грудня 1966
Ліберально-демократична партія

Сато ЕйсакуДругий кабінет Сато (перша ротація)
29 жовтня 1968 (в. о.)
Ліберально-демократична партія
97
Айті КіїтіДругий кабінет Сато (друга ротація)
30 листопада 1968
Ліберально-демократична партія
98
Айті КіїтіТретій кабінет Сато
14 січня 1970
Ліберально-демократична партія
99
Фукуда ТакеоТретій кабінет Сато (ротація)
9 липня 1971
Ліберально-демократична партія
100
Охіра МасайосіПерший кабінет Танаки Какуея
7 липня 1972
Ліберально-демократична партія
101
Охіра МасайосіДругий кабінет Танаки Какуея
22 грудня 1972
Ліберально-демократична партія
102
Кімура ТосіоДругий кабінет Танаки Какуея (ротація)
16 липня 1974
Ліберально-демократична партія
103
Міядзава КіїтіКабінет Мікі
9 грудня 1974
Ліберально-демократична партія
104
Косака ДзентароКабінет Мікі (ротація)
15 вересня 1976
Ліберально-демократична партія
105
Хатояма ІїтіроКабінет Фукуди Такео
24 грудня 1976
Ліберально-демократична партія
106
Сонода СунаоКабінет Фукуди Такео (ротація)
28 листопада 1977
Ліберально-демократична партія
107
Сонода СунаоПерший кабінет Охіри
7 грудня 1978
Ліберально-демократична партія
108
Окіта СабуроДругий кабінет Охіри
8 листопада 1979
громадський клерк
109
Іто МасайосіКабінет Судзукі Дзенко
17 липня 1980
Ліберально-демократична партія
110
Сонода СунаоКабінет Судзукі Дзенко
18 травня 1981
Ліберально-демократична партія
111
Сакурауті ЙосінаоКабінет Судзукі Дзенко (ротація)
30 листопада 1981
Ліберально-демократична партія
112
Абе Сінтароперший кабінет Накасоне
27 листопада 1982
Ліберально-демократична партія
113
Абе СінтароДругий кабінет Накасоне
27 грудня 1983
Ліберально-демократична партія
114
Куранарі ТадасіТретій кабінет Накасоне
22 липня 1986
Ліберально-демократична партія
115
Уно СосукеКабінет Такесіти
6 листопада 1987
Ліберально-демократична партія
115
Міцудзука ХіросіКабінет Уно
3 червня 1989
Ліберально-демократична партія
116
Накаяма ТароПерший кабінет Кайфу
10 серпня 1989
Ліберально-демократична партія
117
Накаяма ТароДругий кабінет Кайфу
28 лютого 1990
Ліберально-демократична партія
118
Ватанабе МітіоКабінет Міядзави
5 листопада 1991[39]
Ліберально-демократична партія
119
Муто КабунКабінет Міядзави (ротація)
7 квітня 1993
Ліберально-демократична партія
120
Ханеда ЦутомуКабінет Хосокави
9 серпня 1993[40]

Партія оновлення Японії

Ханеда ЦутомуКабінет Ханеди
28 квітня 1994 (в. о.)

Партія оновлення Японії
121
Какідзава КодзіКабінет Ханеди
28 квітня 1994

Ліберальна партія Японії
122
Коно ЙохейКабінет Мураями
30 червня 1994[41]
Ліберально-демократична партія
123
Ікеда ЮкіхікоПерший кабінет Хасімото
11 січня 1996
Ліберально-демократична партія
124
Ікеда ЮкіхікоДругий кабінет Хасімото
7 листопада 1996
Ліберально-демократична партія
125
Обуті КейдзоДругий кабінет Хасімото (ротація)
11 вересня 1997
Ліберально-демократична партія
126
Комура МасахікоКабінет Обуті
30 липня 1998
Ліберально-демократична партія
127
Коно ЙохейКабінет Обуті (друга ротація)
5 жовтня 1999
Ліберально-демократична партія
128
Коно ЙохейПерший кабінет Морі
5 квітня 2000
Ліберально-демократична партія
129
Коно ЙохейДругий кабінет Морі
4 липня 2000
Ліберально-демократична партія

Міністерство закордонних справ[42]
130
Коно ЙохейДругий кабінет Морі (друга ротація)
6 січня 2001
Ліберально-демократична партія
131
Танака МакікоПерший кабінет Коїдзумі
26 квітня 2001
Ліберально-демократична партія
132
Коїдзумі ДзюнітіроПерший кабінет Коїдзумі
30 січня 2002[43]
Ліберально-демократична партія
133
Каваґуті ЙорікоПерший кабінет Коїдзумі
1 лютого 2002[44]
громадський клерк
134
Каваґуті ЙорікоДругий кабінет Коїдзумі
19 листопада 2003
громадський клерк
135
Матімура НобутакаДругий кабінет Коїдзумі (ротація)
27 вересня 2004
Ліберально-демократична партія
136
Матімура НобутакаТретій кабінет Коїдзумі
21 вересня 2005
Ліберально-демократична партія
137
Асо ТароТретій кабінет Коїдзумі (ротація)
31 жовтня 2005
Ліберально-демократична партія
138
Асо ТароКабінет Абе
26 вересня 2006
Ліберально-демократична партія
139
Матімура НобутакаКабінет Абе (ротація)
27 серпня 2007
Ліберально-демократична партія
140
Комура МасахікоКабінет Фукуди Ясуо
26 вересня 2007
Ліберально-демократична партія
141
Накасоне ХірофуміКабінет Асо
24 вересня 2008
Ліберально-демократична партія
142
Окада КацуяКабінет Хатоями Юкіо
16 вересня 2009

Демократична партія Японії
143
Маехара Сейдзі
17 вересня 2010

144
Едано Юкіо
7 березня 2011

145
Мацумото Такеакі
9 березня 2011

146
Ґемба Коїтіро
2 вересня 2011

147
Кисида Фуміо
26 грудня 2012


Структура |



Верхівка |


  • Міністр (大臣)

  • Віце-міністри (副大臣), 2 особи

  • Парламентські секретарі (大臣政務官), 3 ососби

  • Адміністративний віце-міністр (事務次官)

  • Заступники міністра (外務審議官)


Внутрішні структури |



  • Секретаріат міністра (大臣官房)
      • Загальний відділ (総務課)
        • Офіс надання інформації (情報公開室)

        • Офіс розсекречування архівів 外交記録審査室

        • Дипломатичний архів (外交史料館)

        • Офіс безпеки (警備対策室)

        • Офіс управління кризами (危機管理調整室)

        • Офіс регіональної співпраці (地方連携推進室)

        • Бібіліотека (図書館)


      • Відділ кадрів (人事課)

      • Відділ інформації та комунікацій (情報通信課)
        • Офіс управління інформацією (情報管理室)

      • Бугалтерський відділ (会計課)
        • Офіс здоров'я і добробуту (福利厚生室)

        • Відділ офіційних предстваництв закордоном (在外公館課)




    • Інспектор (監察査察官)


    • Завідувач протоколів (儀典長)
      • Офіс протоколів (儀典官室)

      • Офіс протоколів візитів закордоном (儀典外国訪問室)



    • Прес-секретар міністерства (外務報道官)
      • Інформаційний відділ (報道課)

      • Внутрішній інформаційний відділ (国内広報課)
        • Громадська приймальня (広聴室)

        • Громадська приймальня (IT広報室)


      • Міжнародний інформаційний відділ (国際報道官)



    • Відділ культурних обмінів (広報文化交流部)
      • Загальний плановий відділ (総合計画課)

      • Відділ культурних обмінів (文化交流課)
        • Офіс міжнародної співпраці (国際文化協力室)

        • Офіс обміну спеціалістами (人物交流室)





  • Відділ зовнішньої політики (総合外交政策局)
      • Загальний відділ (総務課)
        • Офіс планування політики (政策企画室)

      • Офіс планування національної безпеки (安全保障政策課)
        • Офіс співпраці в боротьбі з міжнародним тероризмом (国際テロ対策協力室)

      • Відділ планування й адміністрування роботи в ООН (国連企画調整課)
        • Центр рекрутування осіб до міжнародних організацій (国際機関人事センター)

      • Відділ планування політики в ООН (国連政策課)
        • Офіс співпраці за мир у світі (国際平和協力室)

      • Відділ прав людини і моралі (人権人道課)
        • Офіс боротьби з міжнародною організованою злочинністю (国際組織犯罪室)



    • Відділ сприяння роззброєнню, непоширенню ядерної зброї, розвитку науки (軍縮不拡散・科学部)
      • Відділ озброєнь і роззброєнь (軍備管理軍縮課)
        • Офіс біологічної і хімічної зброї (生物・化学兵器禁止条約室)

        • Офіс звичайної зброї (通常兵器室)


      • Відділ ядерної енергетики і непоширення ядерної зброї (不拡散・科学原子力課)
        • Офіс міжнародної наукової співпраці (国際科学協力室)

        • Офіс міжнародної співпраці в сфері ядерної енергетики (国際原子力協力室)





  • Азійсько-тихоокеанський відділ (アジア大洋州局)
      • Відділ регіональної політики (地域政策課)
        • Офіс обслуговування закордонних представництв (外地整理室)

      • Північноазійський відділ (北東アジア課)
        • Офіс японсько-корейських економічних відносин (日韓経済室)

      • Відділ Китаю і Монголії (中国・モンゴル課)
        • Офіс японсько-китайських економічних відносин (日中経済室)

      • Тихоокеанський відділ (大洋州課)



    • Південно-азійський відділ (南部アジア部)
      • Перший відділ Південно-східної Азії (南東アジア第一課)

      • Другий відділ Південно-східної Азії (南東アジア第二課)

      • Відділ Південно-західної Азії (南西アジア課)




  • Північноамериканський відділ (北米局)
      • Перший північноамериканський відділ (北米第一課)

      • Другий північноамериканський відділ (北米第二課)

      • Відділ японсько-американського договору про безпеку (日米安全保障条約課)
        • Офіс статусу військ США в Японії (日米地位協定室)



  • Латиноамериканський відділ (中南米局)
      • Відділ Мезоамерики (中米課)

      • Відділ Південної Америки і Карибського моря (南米カリブ課)
        • Офіс Карибського моря (カリブ室)



  • Європейський відділ (欧州局)
      • Планувальний віддл (政策課)

      • Віділ Західної Європи (西欧課)

      • Відділ Центральної і Східної Європи (中・東欧課)[45]

      • Російський відділ (ロシア課)
        • Офіс Центральної Азії та Кавазу (中央アジア・コーカサス室)

        • Офіс допомоги Росії (ロシア支援室)

        • Офіс японсько-російських обмінів (ロシア交流室)




  • Відділ Близького Сходу і Африки (中東アフリカ局)
      • Перший близькосхідний відділ (中東第一課)

      • Другий близькосхідний відділ (中東第二課)



    • Африканська рада (アフリカ審議官)
      • Перший африканський відділ (アフリカ第一課)

      • Другий африканський відділ (アフリカ第二課)




Див. також |


  • Українсько-японські відносини

  • Міністри закордонних справ країн світу

  • Посли Японії в Україні

  • Посли України в Японії

  • Японський фонд


Примітки |




  1. Закон про Міністерство закордонних справ Японії. Стаття 3.


  2. З 13 жовтня 1873 Голова Канцелярії закордонних справ (外務事務総裁).


  3. Указом Великої державної ради Японії № 69 було проведено реформу державного апарату, в результаті якої в країні вводилася система Кабінету Міністрів. Голови міністерства закордонних справ стали називатися міністрами закордонних справ (外務大臣, ґайму дайдзін). Вони входили до складу кабінету і підпорядковувалися прем'єр-міністру Японії (Офіційна сторінка Прем'єр-міністра Японії).


  4. одночасно міністр культури.


  5. одночасно міністр культури.


  6. Міністри закордонних справ після реформи міністерства закордонних справ згідно з Імператорським рескриптом № 258 від 1898 року.


  7. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  8. одночасно міністр фінансів.


  9. одночасно міністр культури до 27 березня 1906 року і прем'єр-міністр Японії.


  10. одночасно міністр армії.


  11. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  12. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  13. одночасно міністр фінансів і прем'єр-міністр Японії.


  14. одночасно тимчасовий виконувач обов'язків прем'єр-міністра Японії з 4 листопада 1921 року.


  15. одночасно тимчасовий виконувач обов'язків прем'єр-міністра Японії з 25 серпня 1921 року.


  16. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  17. одночасно премєр-міністр Японії, міністр внутрішніх справ і міністр справ освоєння.


  18. одночасно премєр-міністр Японії.


  19. одночасно премєр-міністр Японії.


  20. одночасно премєр-міністр Японії.


  21. одночасно міністр культури і премєр-міністр Японії.


  22. одночасно міністр справ освоєння і премєр-міністр Японії.


  23. одночасно премєр-міністр Японії.


  24. одночасно міністр справ освоєння.


  25. одночасно міністр справ освоєння.


  26. одночасно міністр справ освоєння, міністр армії і прем'єр-міністр Японії.


  27. одночасно прем'єр-міністр Японії і міністр Великої Азії.


  28. одночасно міністр Великої Азії.


  29. одночасно міністр Великої Азії.


  30. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  31. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  32. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  33. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  34. Міністри закордонних справ після реформи згідно з Законом Японії № 135 від 1950 року про заснування Міністерства закордонних справ.


  35. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  36. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  37. Згодом перейшов до Ліберально-демократичної партії.


  38. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  39. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  40. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  41. одночасно віце-прем'єр-міністр Японії.


  42. Міністри закордонних справ після реформи згідно з Законом Японії № 94 про заснування Міністерства закордонних справ.


  43. одночасно прем'єр-міністр Японії.


  44. одночасно міністр навколишнього середовища.


  45. Відповідає за дипломатичні відносини з Україною



Джерела та література |


  • Міністерство закордонних справ Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)


  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.


  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.


  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9


Література |



  • М. Л. Кулінич. Касумігасекі // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X


Посилання |





  • (яп.) Офіційна сторінка Міністерства закордонних справ Японії

  • (яп.) Список міністрів закордонних справ Японії


  • (яп.) Дійсний міністр закордонних справ Японії


  • (яп.) Україна на офіційній сторінці Міністерства закордонних справ Японії


  • (англ.) Офіційна сторінка Міністерства закордонних справ Японії


  • (яп.) Сторінка Міністерства закордонних справ Японії на Youtube


  • (яп.) Офіційна сторінка Посольства Японії в Україні


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко