Сатири
Multi tool use
Червонофігурний скіфос: Сатир грає на авлосі
Сати́ри (грец. Σάτυροι) — у давньогрецькій міфології — лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи; демони родючості, постійні супутники Діоніса.
Образ сатирів |
Сатири зображалися як чоловіки з рогами, загостреними вухами, кирпатим носом, часто з козлиним чи кінським хвостом та тваринними ногами. Іноді частиною їх образу також був ерегований пеніс, що символізував природну родючість. Сатири уявлялися буйними, бездумними, хтивими, їм були чужі мораль і будь-яка праця. Окремими різновидами сатирів часом виділялися пани — козлоногі, силени — старі, сатирикої — діти сатирів, тітрої — сатири-музики. Вони заводять людей на манівці вигуками або вогнями, крадуть у пастухів кіз та овець, лякають селян біля їхніх хат. Сатирам приписувалося спільне походження з німфами й куретами від Форонея.
Від IV ст. до н. е. тваринні риси в сатирів починають зникати, залишаються тільки короткі хвости й короткі роги.
Актори, переодягнені в сатирів, брали участь у хорах на Діонісові свята, давши початок розвиткові грецької трагедії та сатирівської драми («Кіклоп» Евріпіда, «Слідопити» Софокла й ін.). В мистецтві сатири як правило супроводжують Діоніса, п'ють із ним вино, танцюють, грають на флейтах і бавляться з німфами.
Див. також |
- Фавн
- Пан (бог)
- Чорт
Джерела |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сатири |
Словник античної міфології — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.- Сатири на Theoi Project
| ||||||||||||||||||||
|
c3QqMab4PehBLOLteD,G,kHcW3u3g62mdfoarkl Ww7XVuJXzlTTJr,4zf,qkj
