Проблема Північних територій
Курильські острови. Зміна кордонів між Японією і Росією зазначені червоним. Японія вимагає від Росії повернути острови, щоби кордон проходив як в 1855 році, коли обидві країни розпочали двосторонні відносини.
Пробле́ма Півні́чних терито́рій (яп. 北方領土問題, ほっぽうりょうどもんだい), або Пробле́ма півде́нних Кури́льських острові́в (рос. Проблема южных Курильских островов) — територіальна прикордонна суперечка між Японією та Росією щодо приналежності південних островів Курильської гряди — Ітурупу, Кунаширу, Шикотану і островів Хабомаї.
Зміст
1 Історія
2 Хронологія
3 Цікаві факти
4 Див. також
5 Примітки
6 Джерела та література
6.1 Література
Історія |
Виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни, складової Другої світової війни. До окупації острови входили до області Немуро префектури Хоккайдо, Японія. Після окупації вони були інкорпоровані до складу Південнокурильського району Сахалінської області РРФСР. Японія не визнає російського суверенітету над островами і вважає їх своїми[1]. Зокрема, під час підписання Сан-Франциського мирного договору 1951 року із союзниками, Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну[2], однак не визнала радянського суверенітету над ними[3]. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциський договір не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни[4]. Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією і Росією після Другої світової війни, стримуючи розвиток японсько-російських відносин.
Європейський парламент в резолюції «Відносини між ЄС, Китаєм і Тайванем і безпеку на Далекому Сході», ухваленого 7 липня 2005 року закликав Росію повернути Японії «окуповані території» — південнокурильської острова.
Уряд США підтримує Японію в цій суперечці і визнає суверенітет Японії над «Північними територіями».
Хронологія |
1855: встановлення двосторонніх відносин між Японією і Росію. За Сімодським трактатом Південні Курили і Південний Сахалін визнавалися японськими, а Північні Курили та Північний Сахалін — російськими. Кордон між обома державами проходив між островами Уруп та Ітуруп.
1875: підписання обмінного Санкт-Петербурзького договору. Японія отримувала всі Курильські острови за передачу Південного Сахаліну Росії.
1905: підписання Портсмутського договору за результатами японсько-російської війни. Японія отримала територію Південного Сахаліну.
1941: підписано японсько-радянський пакт про нейтралітет.
1945: односторонній розрив пакту про нейтралітет Радянським Союзом, початок радянсько-японської війни. СРСР окуповує Південний Сахалін та всі Курили.
1946: одностороннє включення Курил і Південного Сахаліну до складу СРСР, депортація японського населення на Хоккайдо.
1951: укладання Сан-Франциського мирного договору між Японією і союзниками в Другій світовій війні. СРСР підписати відмовився.
1956: підписання радянсько-японської декларації. СРСР пообіцяв повернути Японії Шикотан і острови Хабомай з Південних Курил після підписання мирного договору, але договору підписано не було.
Цікаві факти |
- 21 травня 1938 року в Римсько-католицькій церкві була утворена «Апостольська префектура Карафуто»[5] (лат. Apostolica Praefectura Karafutoensis), яка поширювалася на терени колишньої японської префектури Карафуто й входила до складу Іркутської діоцезії святого Йосипа на території Росії. Останнім Іркутську діоцезію очолював єпископ-поляк Єжи Мазур[pl], що носив титул «ординарій єпископа святого Йосипа й адміністратор префектури Карафуто». МЗС Росії негативно розцінило використання в єпископській титулатурі японської назви «Карафуто», й 2002 року заборонило Мазуру в'їзд до країни «з метою збереження безпеки Російської Федерації»[6][7]. Після цього 10 квітня 2002 року апостольська префектура Карафуто була перейменована на «Південно-Сахалінську»[ru] (лат. Apostolica Praefectura Sachaliniana Meridionalis) з прямим підпорядкуванням Ватикану[5].
Див. також |
- Скелі Ліанкур
- Острови Сенкаку
Примітки |
↑ Наші північні території. 2010 // Міністерство закордонних справ Японії.
↑ The history of the Kuril Islands Dispute. RIA Novosti. 2009-05-01. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2009-07-09.
↑ Text of Gromyko's Statement on the Peace Treaty.New York Times, page 26, September 9, 1951
↑ (рос.) О проблеме мирного договора в российско-японских отношениях. МЗС Росії. 2005-07-22. Процитовано 2009-07-26.
↑ аб Prefecture Apostolic of Yuzhno Sakhalinsk // Catholic-Hierarchy.
↑ МИД РФ негативно расценивает использование в титуле католического епископа несуществующего названия территории России. Интерфакс. 2002-02-26. Архів оригіналу за 2013-01-20. Процитовано 2013-01-18.
↑ Епископ Ежи Мазур был выдворен из страны «в целях сохранения безопасности Российской Федерации»
Джерела та література |
- Проблема Північних територій // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Література |
В. Ю. Константинов. Південних Курил проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с. ISBN 966-316-045-4
