Ufdjrw

село Оболонь;
	; ; Знак на в'ізді до с. Оболонь. Автор фото Костенко Анатолій. ;
; Країна;	; Україна;
; Область;	; Полтавська область;
; Район/міськрада;	; Семенівський район;
Рада/громада;	; Оболонська сільська рада;
Код КОАТУУ;	5324585101;
Облікова картка;	; картка ;
Основні дані;
Засноване;	1740-ві роки;
; Населення;	2183;
; Поштовий індекс;	38230;
; Телефонний код;	+380 5341;
Географічні дані;
; Географічні координати;	; 49°36′14″ пн. ш. 32°52′32″ сх. д. / 49.60389° пн. ш. 32.87556° сх. д. / 49.60389; 32.87556Координати: 49°36′14″ пн. ш. 32°52′32″ сх. д. / 49.60389° пн. ш. 32.87556° сх. д. / 49.60389; 32.87556;
Середня висота; над рівнем моря;	87 м;
; Водойми;	р. Крива Руда;
	;
	;
Місцева влада;
Адреса ради;	38230, Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Оболонь, вул. Позена, 1/2, тел. 9-51-52;
Карта;
	; ; ; ; Оболонь; ; ;
	; ; ; ; ; Оболонь; ; ; ;
	; Оболонь у Вікісховищі?;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оболонь (значення).

Оболо́нь — село в Україні, в Семенівському районі Полтавської області. Колишній районний центр. Населення становить 2183 особи. Орган місцевого самоврядування — Оболонська сільська рада (об'єднана територіальна громада). Сільський голова — Пустовойтов Борис Васильович.

Наприкінці ХІХ століття Оболонь — містечко, волосний центр Хорольського повіту.

Зміст

1 Географічне розташування

2 Назва

3 Історія
- 3.1 Заснування села
- 3.2 У ХІХ столітті
- 3.3 У ХХ столітті
- 3.4 У ХХI столітті

4 Економіка

5 Об'єкти соціальної сфери

6 Цікавинки

7 Відомі люди

8 Див. також

9 Примітки

10 Посилання

Географічне розташування |

Село Оболонь знаходиться на берегах річки Крива Руда, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Червоний Лиман, нижче за течією примикає село Наталенки.

Село поділяється річкою Крива Руда (Рудка) на 2 частини «Низ» і «Гора».

Назва |

Назва села походить, імовірно, від прізвища свого засновника, але цілком відповідає географічним ознакам: слово «оболонь» має старослов'янське походження і означає «заплавні луки, заплави, низові рівнини біля річок, озер, ставків».

Історія |

Заснування села |

Село Оболонь засноване в кінці 1740-х рр. генеральним бунчужним Дем'яном Васильовичем Оболонським на місці слобідки Самосідовки, яка до цього існувала кілька десятиліть.

У 1720-х Самосідовка знаходилась на території Лубенського полку і була спірною між бунчуковим товаришем, відомим мемуаристом Гетьманщини Яковом Андрійовичем Марковичем та Лукомським сотником Мартином Кириловичем Кодинцем, хоча володів нею фактично саме Маркович.

На початку 1740-х на землі поблизу Самосідовки став претендувати представник генеральної старшини Дем'ян Васильович Оболонський, у якого, за однією з версій, предки походили з цієї місцевості. 1744 Оболонський добивається свого: указом російської імператриці Єлизавети йому були надані Горошине на річці Сулі та Вишняки на річці Хоролі. Це й спричинило претензії Оболонського на навколишні землі і дрібні поселення поблизу містечка Горошина, зокрема, на Самосідовку.

1746 Дем'ян Оболонський виграє суд проти Якова Марковича, за постановою якого Маркович втрачав право володіння Самосідовкою і Криворудським хутором. І хоча Маркович ще боровся за свої володіння, подаючи апеляції, врешті, Оболонський відбирає Самосідовку і заселяє її територію. Так з'явилось нове поселення Оболонь, яке стає належати Миргородському полку. Спочатку жителі поселились переважно на вищому південному березі річки Кривої Руди (Рудки), де були кращі ґрунти.

1753 за ревізією Миргородського полку в с. Оболонь проживало 138 сімей володільницьких посполитих Оболонського у 23 хатах з дворами та в 99 бездвірних хатах. З них бідних селянських родин було 49, а 89 — дуже бідних. Відомо за цією ж ревізією, що в Оболоні тоді вже була церква. Імовірно, церква була дерев'яною. Побудова цегляного Спасо-Преображенського храму відноситься до пізнішого часу (поч. 19 ст.).

За цією ж ревізією 1753 при хуторі генерального бунчужного Оболонського була 21 хата, в яких проживала 31 сім'я. Це була сільська біднота у бездвірних хатах. Локалізувати цей хутір сьогодні важко, але імовірно він знаходився понад річкою Крива Руда.

Будинок Оболонських у с. Оболонь. Автор фото Костенко Анатолій.

Оболонському вдалося захопити частину козацького містечка Горошина й прилеглих до нього поселень: фактично козацький Горошин належав Лубенському полку, а селяни, що потрапили в залежність до Оболонського — Миргородському полку. Володільницьких посполитих містечка Горошина, що були в залежності від Оболонського, за ревізією 1753 р. нараховувалось теж 138 сімей у 68 хатах з дворами та 57 бездвірних хатах.

До кінця 1740-х рр., імовірно, відноситься й заснування Д. В. Оболонським села Дем'янівка. За ревізією 1753 у Дем'янівці проживала 61 сім'я.

У ХІХ столітті |

На початку 19 ст. Дем'ян Дем'янович Оболонський стає фундатором цегляного Спасо-Преображенського храму в селі. За даними клірової книги Полтавської єпархії 1902 р. церква була збудована 1810 р. За даними «Збірника необхідних відомостей про парафії Полтавської єпархії» (1895 р.) в церкві був ще й додатковий престол на честь свята Благовіщення Пресвятої Богородиці.

В першій половині 19 ст. село Оболонь переходить у власність Михайла Позена. Тоді ж поміщик М. Позен переселив усіх кріпаків з найкращих ґрунтів (з «Гори») за річку Криву Руду (Рудку) на «Низ», на заболочені землі і пустирі.

В родині Позенів народився Леонід Володимирович Позен (1849—1921 рр.), видатний український скульптор.

Наприкінці ХІХ століття містечко Оболонь — волосний центр Хорольського повіту.

У ХХ столітті |

У першій половині 20 ст. м-ко Оболонь було центром однойменного району. У ньому проживало тоді понад 4000 осіб.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 та через голод 1946—1947.

У ході другої світової війни село окуповане німцями у вересні 1941, з 1 вересня 1942 ввійшло до Хорольського ґебіту, 23 вересня 1943 звільнене від нацистської окупації.

Памятник загиблим воїнам у с. Оболонь. Автор фото Костенко Анатолій.

У 2 половині XX ст. через атеїстичну політику радянської влади було зруйновано Спасо-Преображенську церкву.

Тоді ж, у післявоєнний час, збудовано «на горі» середню школу і будинок культури.

У ХХI столітті |

До початку 21 ст. в Оболоні діяло дві школи, одну з яких, дев'ятирічну («на низу») закрили у 2000-х рр.

Оболонська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Автор фото Костенко Анатолій.

Директор школи — Кайдалова Ольга Василівна, заступник директора — Литвиненко Сергій Петрович.

2017 було створено Оболонську об'єднану територіальну громаду, до якої увійшли населені пункти Оболонської (с. Оболонь, с. Наталенки, с. Тукали, с. Зікранці) та Іванівської (с. Іванівка) сільрад. Населення громади становить 2729 осіб (за іншими даними — 3503 особи).

24 грудня 2017 року відбулись вибори депутатів та голови новоствореної громади.

Економіка |

ПП «Оболонь». (Valars)

ТОВ «Райагробуд», цегельний завод.

Оболонське міжгосподарське інкубаторно-птахівниче підприємство.

ТОВ «Агрис».

Об'єкти соціальної сфери |

Школа І — ІІI ст.

Дитячий садочок.

Будинок культури.

Цікавинки |

Оболонський кратер — кратер діаметром 20 км в районі села Оболонь, що утворився внаслідок метеоритного удару близько 169 ± 7 мільйонів років тому. Нині район кратера заповнений різними породами, глиною, а на поверхні — ґрунтом. Тож виявити і частково дослідити його вдалося лише завдяки геологічним розвідкам.

На захід від села розташований гідрологічний заказник «Солоне», на південний схід — заказник «Гракове».

Відомі люди |

Бейкул Станіслав Петрович (1941—2012) — генеральний директор «КиївПасТранс» протягом 20 років, генеральний директор корпорації «Укрелектротранс», депутат Київської міської ради шести скликань, нагородженний орденом «Дружби народів», заслужений працівник електро транспорту України.

Білоус Володимир Іванович — український скульптор.

Гапон Світлана Василівна (1958 р. н.) — доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. У 1960-70-х рр. проживала в с. Оболонь і навчалась в Оболонській середній школі.

Женченко Віктор Васильович (1936, Оболонь) — співак, поет і перекладач. Заслужений артист України. Заслужений діяч мистецтв України. Почесний громадянин села Оболонь.

Капацій Роман Володимирович (1979—2015) — учасник українсько-російської війни, брав участь у бойових діях на Донбасі (2015 р.). Був поранений, потрапив у полон, де зазнав катувань. У дуже важкому стані звільнений за обміном полонених у липні 2015 р. Помер у госпіталі від ран. Перед призовом до війська проживав у с. Великі Сорочинці на Полтавщині, був багатодітним батьком. Один із двох уродженців села, які полягли в російсько-українській війні. В пам'ять про Романа Капація в 2016 р. одну з вулиць села названо його іменем. А також 24 серпня 2016 р. відкрито пам'ятну дошку на пам'ятному знаку учасникам війн і локальних конфліктів.

Клименко Євген Олександрович — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни (герой-доброволець). Загинув у серпні 2014 р. на Донбасі. В Оболоні 23 серпня 2015 р. йому відкрито пам'ятну дошку при відкритті пам'ятника учасникам війн і локальних конфліктів.

Корж Олексій Олександрович (1924—2010 рр.) — видатний український учений-медик, лікар ортопед-травматолог, академік, доктор медичних наук, професор. Більша частина життя його пройшла у Харкові.

Лящук Тимофій Андрійович; народ. 24 березня 1930 р. — український і радянський художник, графік, педагог, професор (1978), заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969 р.).

Назарець Прокіп Іванович — заслужений лікар УРСР. Одна з вулиць села Оболонь названа на його честь і в пам'ять про нього.

Павленко Гурій Михайлович (1870, Оболонь) українець, із селян, малописьменний. Проживав у с. Оболонь. Без певних занять. Заарештований 27 липня 1937. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Харківської обл. 11 вересня 1937. за ст. 54-10 ч. 1 КК УРСР до розстрілу. Вирок виконано 1 жовтня 1937. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 5 червня 1989.

Павленко Іван Якович (1917, Оболонь), українець, із селян, освіта неповна середня. Проживав у с. Оболонь. Учень. Заарештований 18 квітня 1936. Засуджений Харківським обласним судом 25-29 вересня 1936. за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УСРР до 6 років позбавлення волі. Реабілітований Полтавською обласною прокуратурою 11 вересня 1991. Мав сім"ю в якій були мати, батько та брат Павленко Микола Якович.

Павленко Олексій Гуревич (1893, Оболонь), українець, із службовців, освіта середня спеціальна. Проживав у м. Кременчук Полтавської обл. Викладач технікуму. Заарештований 22 березня 1938. Засуджений Особливою трійкою при УНКВС Полтавської обл. 25 березня 1938 за ст.ст. 54-10 ч. 1, 54-11 КК УРСР до розстрілу з конфіскацією особистого майна. Вирок виконано 28 травня 1938 у м. Полтава. Реабілітований Полтавським обласним судом 20 червня 1958 р.^[1]

Перепеляк Іван Михайлович — український поет, завідувач сектором художньої літератури і козацького фольклору Науково-дослідного Центру козацтва імені гетьмана Мазепи, Заслужений діяч мистецтв України, доктор педагогічних наук, професор. Голова Харківської обласної організації Національної спілки письменників України.

Позен Леонід Володимирович — український скульптор, дійсний член Петербурзької академії мистецтв. Автор пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. Одна з вулиць села Оболонь названа на честь Позена.

Руденко Анатолій Іванович — лікар-терапевт, сімейний лікар. Почесний громадянин села Оболонь.

Сербин Іван Іванович — генерал-майор авіації, учасник ІІ світової війни.

Стовбир Валерій Васильовович (нар. 02.12.1956, Оболонь) — український музикант, джазовий виконавець, викладач Полтавського музичного училища, лауреат VІІ Всесоюзного конкурсу артистів естради, Заслужений артист України (1999).

Черевко Кім Михайлович (1936, Оболонь — †25 травня 2008) — український державний діяч, чиновник, господарник, міський голова Кіровограда у 1977—86 роки.

Див. також |

Оболонь

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Полтавська область)

Примітки |

↑ Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині

Джерела.

Дневные записки малороссийского подскарбия генерального Якова Марковича. М., 1859. Ч. 2.

Довідник адмінтерподілу УСРР. Видавництво «Радянське будівництво і право». К., 1936.

Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — с. 883—884.

Хорольщина та навколишні землі в Генеральному слідстві про маєтності 1729—1731 рр.: науково-довідкове видання / укладач Микола Костенко; передмова Павла Сацького. — К., 2014.

Ревізія Миргородського полку 1752—1753 рр. / ЦДІАУК, ф. 51, оп. 3, спр. 19350.

22-го січня 60-річчя з Дня народження відзначив би відомий полтавський скульптор Володимир Білоус. / http://misto-tv.poltava.ua/news/novini/22-go-sichnya-60-richchya-z-dnya-narodzhennya-vidznachiv-bi-vidomiy-poltavskiy-skulptor-volodimir-bilous-vin-stav-tvortsem-chislennih-pamyatnikiv-memorialnih-doshok-pogrud-vidomih-osobistostey-toshcho-zagalom-yogo-dorobok-nalichuye-blizko-sta-robit.html

http://memorybook.org.ua/14/klimenkoevgen.htm

http://uapress.info/uk/news/show/109205

Найвищий прояв музичного таланту / Режим доступу: http://semenivka.com.ua/%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F-%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83/13155-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%B2-%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ТА ФОРМУВАННЯ ОБ'ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ / http://www.adm-pl.gov.ua/page/decentralizaciya-ta-formuvannya-obiednanih-teritorialnih-gromad-poltavskoyi-oblasti

Оболонська сільська об'єднана територіальна громада / http://decentralization.gov.ua/gromada/1480#main-info

Почесні громадяни села Оболонь. — Вісник Семенівщини (21 жовтня 2016 року), стор. 7.

https://poltava.to/news/45701/

https://gromada.info/gromada/obolonska/#7060

Посилання |

Погода в селі Оболонь

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

[1] Реабілітовані жертви комуністичного терору на Полтавщині

搜尋此網誌