Де-факто
Де-фа́кто (лат. de facto «на ділі», «фактично») — латинський вираз. Зазвичай використовується як антонім латинського терміна де-юре в законодавчій, політичній, управлінській і технічній (відносно стандартів) сферах, коли в звичайну практику вводяться елементи без відповідної офіційної підтримки. Наприклад, при розборі правової ситуації «де-юре» означає вимоги закону, тоді як de facto говорить про те, що відбувається насправді (будь це законно або незаконно), реальний стан справ.
Термін «уряд де-факто» застосовується відносно органів влади, які тримаються при владі в певній країні, успішно поваливши (хоч би і тимчасово) законно обрані інститути влади і встановивши свої на їхнє місце. Також уживається в міжнародному праві для опису дійсних взаємин сторін, тоді як офіційні взаємини зазвичай трактуються як де-юре.
Див. також |
 | Вікіцитати містять висловлювання на тему: Де-факто |
- Де-юре
- Статус-кво
Посилання |
Де-факто // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
