Галицька битва












Галицька битва

Східний фронт під час Першої світової війни

EasternFront1914a.jpg
Східний фронт, вересень 1914

Координати: 49°51′00″ пн. ш. 24°01′00″ сх. д. / 49.850000000027776536626334° пн. ш. 24.016667000027780431992° сх. д. / 49.850000000027776536626334; 24.016667000027780431992







Дата:
23 серпня — 11 вересня 1914
Місце:

Галичина (нині Україна)
Результат:
Перемога російської армії
Сторони

Flag of Russia.svg Російська імперія

Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Командувачі

Російська імперія Микола Іванов

Російська імперія Антон Зальца[en]
Російська імперія Олексій Еверт[en]
Російська імперія Павло Плеве[en]
Російська імперія Микола Рузский[en]
Російська імперія Олексій Брусилов



Австро-Угорщина Герцог Фрідріх

Австро-Угорщина Конрад фон Гетцендорф
Австро-Угорщина Віктор Данкль[en]
Австро-Угорщина Моріц фон Ауффенберг[en]
Австро-Угорщина Рудольф Брудерманн[en]
Австро-Угорщина Едуард фон Бем
Австро-Угорщина Герман фон Кевесс[en]
Австро-Угорщина Генріх фон Куммер


Військові формування

Російська імперія Південно-Західний фронт
  • 3-тя армія

  • 4-та армія

  • 5-та армія

  • 8-ма армія


Австро-Угорщина 1-ша армія

Австро-Угорщина 3-тя армія
Австро-Угорщина 4-та армія[en]
Австро-Угорщина Група армій Кевесса
Австро-Угорщина Група армій Куммера


Військові сили
1,2 млн о/с
950 тис. о/с
Втрати

225—250 тис. о/с:
  • 40 тис. захоплених в полон

420—450 тис. о/с:
  • 100 тис. вбитих

  • 220 тис. поранених

  • 100—130 тис. захоплених в полон

Га́лицька би́тва — одна з найбільших битв Першої світової війни. У операції брали участь 3-тя, 4-та, 5-та, 8-ма, 9-та армії у складі російського Південно-Західного фронту (командувач фронтом — генерал Микола Іванов) і 4 австро-угорських армії (ерцгерцог Фрідріх, фельдмаршал Гетцендорф), а також німецька група генерала Р. Войрша.


Спочатку на правому фланзі, в районі дій 4-ї і 5-ї армій, ситуація склалася несприятлива для російських військ, і вони під натиском австрійської армії стали відходити від міст Красника і Томашова на північ. Лівофлангові армії: 3-тя під командуванням генерала Рузського (з району Дубна) і 8-ма під командуванням генерала Брусилова (з району Проскурова) — розгорнули успішний наступ в напрямку на Львів і Галич. На притоках Дністра — річках Золота Липа (13—15 серпня) і Гнила Липа (16—18 серпня) опір австрійських військ був подоланий, і вони стали відступати.


Комендант російської армії на фронті Гнилої Липи генерал Іванов зорієнтувався в дійсному становищі доволі пізно і тільки 17 серпня дав наказ своїм військам наздоганяти розбиті австрійські дивізії. Наступ відбувся великими силами: даремно пробував стримати російські полки 12-й австрійський корпус. Знову, як і над Гнилою Липою, розчарували угорські вояки. 19 серпня в одній угорській бригаді під Львовом вибухла серед гонведів така паніка, що цілий корпус мусив кинути фронт, подавшись у слід за угорцями, які ганебно покинули свій бойовий пост. З історії Українських Січових Стрільців відомо, що в тих днях паніки у Львові, коли вулицями міста втікали пішки, на возах та кінно угорці, проти росіян вирушили частини стрільців. Хоч погано озброєні, вони не злякалися і точно виконали наказ.


21 серпня російські війська зайняли Львів, а 22 серпня — Галич.


У висліді цієї битви російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшли до карпатських перевалів. Там розгорілись тяжкі бої. Росіяни вступили до Львова, Чернівців. Під час битви австро-угорські війська втратили 400 тисяч осіб, з яких 100 тисяч були полонені. Тільки завдяки терміновій допомозі з боку Німецької імперії і перекиданню військ з інших фронтів Австро-Угорська імперія уникнула остаточного розгрому. Завоювання Галичини характеризувалося росіянами як завершення «справи великого князя Івана Калити».




Зміст





  • 1 Детальний опис битви

    • 1.1 Підготовчі бої



  • 2 Література


  • 3 Посилання




Детальний опис битви |



Підготовчі бої |




Битва на річках Золота Липа і Гнила Липа в період з 23 серпня по 2 вересня.


2 серпня 1914 штаб Південно-Західного фронту віддав своїм арміям директиву про перехід 10-го серпня в рішучий наступ. 4-та армія від Любліна націлювалась на Перемишль, маючи завданням відрізати від Кракова австро-угорські армії; 5-та армія, сприяючи в цьому 4-й, виводилася з південної Холмщини на лінію Мостиська — Львів. Головні ж сили фронту — 3-тя і 8-ма армії кидалися на Львів (3-тя — по фронту Куликів — Миколаїв; 8-ма — по фронту Ходорів — Галич, перешкоджаючи противнику відійти за Дністер).


Росіяни зуміли розгорнути свою 8-му армію непомітно для противника. А 6 серпня 3-тя армія перейшла кордон. Генерал Рузський відразу ж стиснув свій фронт зі 120 верст до 75, вирішивши діяти одними лобовими ударами, не вдаючись до флангових маневрів. Ця стратегія ще більш віддаляла 3-тю армію від 5-ї. 8 серпня перейшли Збруч і корпуси 8-ї армії. Генерал Брусилов виділив зі складу свого XII корпусу Задністровський загін, що пішов з Бессарабії на Буковину, у складі Терської козацької дивізії та 2-ї бригади 12-ї піхотної дивізії, змінений потім 71-ю піхотною дивізією.


8 серпня 10-та кавалерійська дивізія графа Келлера розгромила 4-ту австро-угорську кавалерійську дивізію в кінному бою під Ярославіце. Поки 1-й Оренбурзький козацький полк рубав австрійську піхоту, 7 ескадронів новгородських драгунів і одеських уланів зійшлися фронтально з 8 австрійськими ескадронами. Результат бою повис на волосині, і граф Келлер кинув в атаку свій штаб і конвой, але підоспілі 2 ескадрони Інгерманландських гусарів з ротмістром Барбовічем вирішили справу ударом у фланг австрійським білим драгунам і захопленням всієї їх артилерії. У переслідуванні взяло участь ще 6 підоспілих ескадронів і сотень. Власне в кінному бою росіяни втратили 5 офіцерів і 110 нижніх чинів (здебільшого легко поранених), у австрійців вибуло до 350 убитими і пораненими важко і 400 полоненими і 8 гармат. Це найбільше кавалерійське зіткнення Світової війни. Але штаб 3-ї армії не зумів скористатися цим успіхом.


Поки армії Рузського і Брусилова зближувалися з 3-ю австро-угорською армією та групою Кьовеша, на півночі відбулися події виняткової важливості, відразу перемістивши туди центр ваги стратегії.






Література |



  • Перед 25 роками. Наслідки погрому австрійської армії над Гнилою Липою. // Діло. — Львів, 1939. — 31 серпня.


  • Карпинець І. Воєнні операції на західноукраїнських землях в першому році війни. // Галичина: Військова історія 1914—1921 років. — Львів, 2005. — С. 52-60.


  • Науменко К. Є. Галицька битва 1914 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 27. — ISBN 966-00-0405-2.


  • Рибалка І. К. Історія Української РСР. Дорадянський період. — К. : Вища школа, 1978. — С. 542.


  • Городоцька битва // Львівська газета.


Посилання |



  • Ігор Мельник. Серпень 1914-го: битва за Галичину // Zbruch, 21.08.2014

  • Галицийская битва





П:  Галичина П:  Перша світова війна П:  Історія




Popular posts from this blog

AWS Lex not identifying response if by a variable The 2019 Stack Overflow Developer Survey Results Are In Announcing the arrival of Valued Associate #679: Cesar Manara Planned maintenance scheduled April 17/18, 2019 at 00:00UTC (8:00pm US/Eastern) The Ask Question Wizard is Live! Data science time! April 2019 and salary with experienceEnforcing custom enumeration in AWS LEX for slot valuesHow to give response based on user response in Amazon Lex?Intercepting AWS Lambda Response to a AWS Lex QueryLex chat bot error: Reached second execution of fulfillment lambda on the same utteranceamazon lex showing invalid responseLambda response send back to Lex slot?Response card in Amazon lexAmazon Lex - Lambda response return HTML to botHow can I solve 424 (Failed Dependency) (python) obtained from Amazon lex?

Алба-Юлія

Захаров Федір Захарович