Медика
Село Медика пол. Medyka  Координати 49°48′15″ пн. ш. 22°55′55″ сх. д. / 49.80416666669477621° пн. ш. 22.93194444447177816° сх. д. / 49.80416666669477621; 22.93194444447177816Координати: 49°48′15″ пн. ш. 22°55′55″ сх. д. / 49.80416666669477621° пн. ш. 22.93194444447177816° сх. д. / 49.80416666669477621; 22.93194444447177816
 Медика на Вікісховищі |
Медика (пол. Medyka) — село в Польщі, в гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу кордону з Україною. Є центром ґміни. Розташоване за 13 км від Перемишля та за 72 км від регіональної столиці Ряшева. Поблизу села розташований міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон Медика — Шегині.
Населення — 2664 особи (2011[1]).
Зміст
1 Історія
2 Транспорт
3 Пам'ятки
4 Відомі люди
4.1 Медицькі старости
5 Демографія
6 Примітки
7 Джерела
8 Посилання
Історія |
У 1460 році селяни з Медики скаржились на перемиського старосту[2]Якуба Конецпольського,[3] який обтяжував їх новими роботами зверх прийнятої тоді одноденної панщини на тиждень.
В першій половині ХІХ ст. Медика була "Tusculum"ом для галицьких вчених, митців.
Дідич містечка граф Ґвальберт Павліковський (†1852) у першій половині ХІХ ст. зібрав значну колекцію, зокрема, бібліотеку. Її 1849 року перевзли на постійно до Львова (помістили в кляшторі домініканців) після того, як двір дідичів зайняли російські окупанти, що йшли до Угорщини. З кляштору збірку перемістили до спеціально збудованого павільйону на вулиці 3-го Мая. Збірка стала однією з важливих частин зборів закладу Оссолінських у Львові після її передачі 1922 року внуком Яном Ґвальбертом Павліковським.[4]
Містечко було полем боїв Української Галицької Армії і Війська Польського 1918 року. 1939 року поселення включене до складу УРСР, увійшло до новоутвореної Дрогобицької області. Містечко було районним центром Медицького (Медиківського) району. Район 1948 року було приєднано до Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Транспорт |
З Перемишля до Медики курсують:
- Приміський поїзд Ряшів-Перемишль-Медика Курсує тричі на добу. Проїзд 1,90 зл.
- Міський автобус № 9 по графіку, перший рейс о 4.06, останній о 21.25. Проїзд 2 зл.
- маршрутка від автовокзалу по наповненню з 7.30 до 17.30 в робочі дні. Проїзд 3 зл.
Пам'ятки |
- костел Св. Петра і Павла (1607)
- синагога
Відомі люди |
Куліш Віктор Васильович — український учений-фізик; доктор фізико-математичних наук, професор.- отець Лозинський Йосиф — парох містечка з 1836 року.[5]
Ян Павліковський — польський природоохоронець, уродженець містечка
Ягайло — король, перебував тут.[6]
Медицькі старости |
Демографія |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 1320 | 276 | 936 | 108 |
| Жінки | 1344 | 286 | 823 | 235 |
| Разом | 2664 | 562 | 1759 | 343 |
Примітки |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медика
↑ абв GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 179.
↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 236. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)
↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 222. (пол.)
↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 155.
↑ Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009. — С. 173. — ISSN 0130-5247.
↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела |
Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том III — Вінніпеґ, 1966. — С. 217.
Medyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.) — S. 236—240. (пол.)
Посилання |
Медика.
| |||||||||||
