Ufdjrw

Медика
; Країна;	; ПольщаПольща;
; Воєводство;	; Підкарпатське воєводство;
; Повіт;	; Перемишльський повіт;
; Гміна;	; Медика;
Населення	; 2664 особи (2011);
Часовий пояс	; UTC+1, влітку UTC+2;
Телефонний код	; (+48) 16
Поштовий індекс	; 37-732
Автомобільний код	; RPR
; SIMC;	; 0606576
GeoNames	; 765028;
OSM	; пошук у Nominatim;
	; ; ; ; ; Медика; ; ; Медика (Польща); ;
	; ; ; ; ; Медика; ; ; Медика (Підкарпатське воєводство); ;
	;
	;

Медика (пол. Medyka) — село в Польщі, в гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, поблизу кордону з Україною. Є центром ґміни. Розташоване за 13 км від Перемишля та за 72 км від регіональної столиці Ряшева. Поблизу села розташований міжнародний автомобільний пункт пропуску через державний кордон Медика — Шегині.
Населення — 2664 особи (2011^[1]).

Зміст

1 Історія

2 Транспорт

3 Пам'ятки

4 Відомі люди
- 4.1 Медицькі старости

5 Демографія

6 Примітки

7 Джерела

8 Посилання

Історія |

У 1460 році селяни з Медики скаржились на перемиського старосту^[2]Якуба Конецпольського,^[3] який обтяжував їх новими роботами зверх прийнятої тоді одноденної панщини на тиждень.

В першій половині ХІХ ст. Медика була "Tusculum"ом для галицьких вчених, митців.

Дідич містечка граф Ґвальберт Павліковський (†1852) у першій половині ХІХ ст. зібрав значну колекцію, зокрема, бібліотеку. Її 1849 року перевзли на постійно до Львова (помістили в кляшторі домініканців) після того, як двір дідичів зайняли російські окупанти, що йшли до Угорщини. З кляштору збірку перемістили до спеціально збудованого павільйону на вулиці 3-го Мая. Збірка стала однією з важливих частин зборів закладу Оссолінських у Львові після її передачі 1922 року внуком Яном Ґвальбертом Павліковським.^[4]

Містечко було полем боїв Української Галицької Армії і Війська Польського 1918 року. 1939 року поселення включене до складу УРСР, увійшло до новоутвореної Дрогобицької області. Містечко було районним центром Медицького (Медиківського) району. Район 1948 року було приєднано до Польщі.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Транспорт |

З Перемишля до Медики курсують:

Приміський поїзд Ряшів-Перемишль-Медика Курсує тричі на добу. Проїзд 1,90 зл.

Міський автобус № 9 по графіку, перший рейс о 4.06, останній о 21.25. Проїзд 2 зл.

маршрутка від автовокзалу по наповненню з 7.30 до 17.30 в робочі дні. Проїзд 3 зл.

Пам'ятки |

костел Св. Петра і Павла (1607)

синагога

Відомі люди |

Куліш Віктор Васильович — український учений-фізик; доктор фізико-математичних наук, професор.

отець Лозинський Йосиф — парох містечка з 1836 року.^[5]

Ян Павліковський — польський природоохоронець, уродженець містечка

Ягайло — король, перебував тут.^[6]

Медицькі старости |

Див. також: Категорія:Медицькі старости

Демографія |

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[7]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1320	276	936	108
Жінки	1344	286	823	235
Разом	2664	562	1759	343

Примітки |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Медика

↑ ^а^б^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 179.

↑ Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 236. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)

↑ Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 222. (пол.)

↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 155.

↑ Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009. — С. 173. — ISSN 0130-5247.

↑ Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела |

Українська Галицька Армія — У 40-річчя її участи у визвольних змаганнях, том III — Вінніпеґ, 1966. — С. 217.

Medyka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1885. — T. VI : Malczyce — Netreba. (пол.) — S. 236—240. (пол.)

Посилання |

Медика.

[nsp-1] а^б^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 179.

[3] Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik : Biblioteka Kórnicka, 1998. — 243 s. — S. 236. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. (пол.)

[4] Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 222. (пол.)

[5] Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. — С. 155.

[6] Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009. — С. 173. — ISSN 0130-5247.

[age-7] Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

搜尋此網誌