Хорвати












Hrvati
Хорвати

Croats.jpg
Кількість
6,2-9 мільйонів
Ареал

Хорватія Хорватія: 3 977 171
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина: 571 317
Чилі Чилі: 380 000[1]
Flag of the United States.svg США: 374 241
Аргентина Аргентина: 250 000[1]
Німеччина Німеччина: 227 510
Австрія Австрія: 131 307
Австралія Австралія: 118 051
Канада Канада: 97 050
Сербія Сербія: 57.900
Бразилія Бразилія: 50 000[1]
Франція Франція: 50 000
Швейцарія Швейцарія: 41 900
Словенія Словенія: 35 642
Швеція Швеція: 26 000
Італія Італія: 20,700
Угорщина Угорщина: 25 730
Бельгія Бельгія: 12 000
Нова Зеландія Нова Зеландія: 10 000
Нідерланди Нідерланди: 10 000
Іспанія Іспанія: 10 000
Чорногорія Чорногорія: 8 000


Румунія Румунія: 6 811
Близькі до:
Слов’яни, особливо Південні слов’яни
Мова
Хорватська
Релігія
Головно католицизм

Хорва́ти (хорв. Hrvati) — південнослов'янський народ, що мешкає переважно в Хорватії, Боснії і Герцеґовині та прилеглих країнах. Налічується близько 4,6 мільйонів хорватів на Балканах, і по всьому світові — 9 мільйонів. Через політичні, соціальні й економічні причини чимало хорватів полишили свою Батьківщину і створили значну хорватську діаспору. Чималі громади існують у багатьох країнах, зокрема США, Австралії, Німеччині, Чилі, Новій Зеландії і ПАР.


Хорвати переважно є католиками, а їхньою рідною мовою є хорватська.




Зміст





  • 1 Місця проживання


  • 2 Історія


  • 3 Див. також


  • 4 Примітки


  • 5 Джерела та література




Місця проживання |


Національною державою хорватів є сучасна Хорватія, у той же час, у сусідній БіГ хорвати складають одну з трьох складових націй.


Місцеві хорватські меншості існують на таких землях:



  • Воєводина, північна автономна область Сербії, де хорватська мова є офіційною (разом із іншими п'ятьма); переважна більшість шокців вважає себе хорватами, так само як багато бунєвців (останні разом із іншими народами заселили терени, що спустошилися після відступу отоманів; походження цих хорватів головно з півдня; переважно з регіону Бачка)


  • Шокці й бунєвці в регіоні Бач Кішкун, що в Угорщині


  • рацкі хорвати в Угорщині


  • Хорватська мова одна з 4 офіційних мов Чорногорії, окрім державної; більшість з них мешкає в Которській затоці

  • Маленька громада існує в Красі (регіоні на кордоні Словенії й Італії) та італійському місті Трієсті. Вони дуже асимілювалися, проте залишили по собі місцеві прізвища й назви населених пунктів.

  • Райони Словенії

  • Прикордонні землі в Угорщині

  • Крашовани (близько 5 тисяч) у Румунії

  • У Бургенланді, що на сході Австрії

  • Янєвці у Косові (10 тисяч)

  • 10 тисяч хорватів у Молізі

  • Містечко Сентендре, сильно мадяризоване, проте пам'ятає свої хорватські корені (з Далмації)


  • Словацькі території довкіл Братислави. Більшість уже засемілювалися, проте деякі ще тримаються хорватської ідентичности

  • Моравія


  • Україна (*500[2][3])


Історія |


Нинішні хорвати Хорватії це «червоні хорвати». Одне зі східнослов'янських племен яке проживало в східній Галичині (західна територія України) називалося «білі хорвати», а племена котрі проживають в Моравії та Словаччині — «чорні хорвати».



Див. також |


  • Історія Хорватії

  • Хорватія

  • Білі хорвати


Примітки |




  1. абв Diaspora Croata «Se estima que en Argentina viven alrededor de 250.000 personas de descendencia croata (actualmente en Argentina viven 8.000 croatas nacidos en Croacia). (…) Hoy día se estima que en Brasil viven entre 30 y 50 mil croatas. La mayor parte vive en San Pablo, mientras que existe también una pequeña colonia de emigrantes croatas en Rio de Janeiro (…) El Ministerio de Relaciones Exteriores de la República de Chile evalúa que en ese país actualmente viven 380.000 personas consideradas de ser de descendencia croata, lo que es un 2,4 % de la población total de Chile. La mayor parte de esas personas se asimiló en la sociedad chilena.»


  2. Splitsko-dalmatinska županija Nastupni posjet veleposlanika Ukrajine u Republici Hrvatskoj, 3. listopada 2008.


  3. Slobodna Dalmacija Limići iz Ukrajine na primanju kod župana Sanadera, 28. travnja 2009.



Джерела та література |



  • Є. В. Синиця. Хорвати // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 412. — ISBN 978-966-00-1359-9.

Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко