Берестове (Київ)











Адміністративно-територіальний поділ Києва і населений пункт

Берестове
Загальна інформація

50°26′25″ пн. ш. 30°33′02″ сх. д. / 50.44027778002777751° пн. ш. 30.550833330027778345° сх. д. / 50.44027778002777751; 30.550833330027778345Координати: 50°26′25″ пн. ш. 30°33′02″ сх. д. / 50.44027778002777751° пн. ш. 30.550833330027778345° сх. д. / 50.44027778002777751; 30.550833330027778345
Країна
Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця
Київ

Транспорт

Зовнішні посилання:

У проекті OpenStreetMap

пошук у Nominatim 421866 ·R (Київ)

Карта



Берестове. Карта розташування: Київ

Берестове

Берестове



Берестове (Київ)


Берестове (також Берестів) — історична місцевість Києва, давнє княже село. Було розташоване на території теперішнього парку Вічної Слави і верхньої частини Києво-Печерської лаври, між Липками, Кловом, Звіринцем і Дніпровими схилами.


Назва — від дерев породи берест. За версією Ірини Желєзняк, назва походить від імені першого поселенця або власника[джерело?].



Історія |


Берестове як поселення згадується у літописі за 980, 1015, 1051, 1073, 1096 (двічі), 1151 роки).


В Берестові містився заміський палац великого князя київського Володимира Святославовича, який тут і помер.
Про палац згадують у літописах X — XII ст., зокрема Нестор-літописець. Палац був мурований двоповерховий, оточений дворами князівської челяді. Неодноразово згадувані у літопису «сіни» — галереї — з'єднували окремі будівлі у комплекси хоромів, являючи собою характерну частину князівського житла.


У наступні роки в Берестові мешкали київські князі Ярослав Мудрий, Святослав Ярославич, Всеволод Ярославич і Володимир Мономах. Тут затверджували державні акти, приймали іноземних послів.


У 1072 споруджено церкву Спаса на Берестові, яка з перебудовами збереглася до нашого часу (в ній поховано київ. князя Юрія Долгорукого) (церква загадана у літописі за 1072, 1115, 1158, 1173, 1184 роки).


У 1096 князівський палац спалили половці хана Боняка. 1113 року його було відбудовано (але до наших часів палац не зберігся).



Джерела |



  • Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).

  • Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.

  • Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

  • Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.








П:  Портал «Київ»




Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко