Ufdjrw

Адміністративно-територіальний поділ Києва

Виноградар Київ
Синє озеро та західна частина житлового масиву
Загальна інформація
50°30′34″ пн. ш. 30°25′13″ сх. д. / 50.50970000002777738° пн. ш. 30.42030000002777967° сх. д. / 50.50970000002777738; 30.42030000002777967Координати: 50°30′34″ пн. ш. 30°25′13″ сх. д. / 50.50970000002777738° пн. ш. 30.42030000002777967° сх. д. / 50.50970000002777738; 30.42030000002777967
Країна	Україна
Район	Подільський
Адмінодиниця	Київ
Головні вулиці	просп. Правди, просп. Свободи, просп. Георгія Гонгадзе
Заклади освіти та культури	Школи №№ 3, 6, 93, 262, 193, Фінансовий ліцей, гімназії №№ 34, 257 «Синьоозерна»
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap	пошук у Nominatim ↑421866 ·R (Київ)
Карта
Виноградар Виноградар (Київ)
Виноградар на Вікісховищі

Виногра́дар — історична місцевість, житловий масив у Подільскому районі міста Києва. Розташований між місцевостями Вітряні Гори, Пріорка і Синім озером. Основні магістралі — проспекти Правди, Свободи і Георгія Гонгадзе.

Історія^[1] |

Умовно історію Виноградаря можна почати з 1848 року, коли саксонець Готліб Кристер переїхавши до Києва та купивши на Пріорці біля Вітряних гір ділянку у князя Екстергазі, розчистиши її від дерев, у 1850 засновує фірму «Садівництво та насіннєве господарство „В. Кристер“». За 40 років від початку існування на цій території з'являється квітучий сад, розплідник плодових дерев, овочів та квітів. Після смерті Готліба Кристера, його справу продовжують сини Юлій та Едмунд і вже на 1900 рік садівництво Кристера налічувало площу зі 128 десятин та 5 мільйонів саджанців.

У 1907 року персидський підданий Ісаак Іванович Бекас отримує від міської управи в оренду на 24 роки 16 ділянок землі на Вітряних горах площею 17 десятин для розведення винограду. Саме Бекасову належить назва «Виноградар».

З 1915 року у Києві починаються збільшуватися кількість переселенців, які у 1928 році об'єднуються у трудові комуни й у 1932 році оселяються на Піщаних Горах (нині це район Вітряних Гір), де на сучасних територіях масиву утворюють господарство. На 19 гектарах починають вирощувати виноградні та баштані культури. У 1934 році територія цих господарств вже налічувала 34 гектари, а кількість родин, що утворились тут із господарством вже налічувало 74.

У 1960 році дане господарство увійшло до складу радгоспу «Пуща-Водиця».

У 1971 році було затверджено план забудови міста у якому передбачалась інтенсивна забудова територій виноградників радгоспу «Пуща-Водиця».

У 1974 році починається забудова колишніх територій радгоспу «Пуща-Водиця» за проектом архітектора Едуарда Більського. За проектом масив повинен був забудовуватися 9-, 12- та 16-поверховими будинками. Також передбачалось створення у центрі масиву «Гостинного двору», громадських, культурних та торговельних центрів.

Забудова масиву відбувалась у період з 1975–1987 роки.

У 1989 році починається будівництво будинку культури, який, за планом, повинен був мати дві сцени, гримерки, роздягальні, гуртки для молоді, кінотеатр і багато іншого. Але розпад Радянського Союз не дав можливості завершити будівництво. На початку 2000-х років територію навколо будинку культури було забудовано житловими будинками^[2].

З 2013 року починається вирубка та забудова садів радгоспу «Пуща-Водиця» житловим комплексом «Варшавський»^[3] та торговельно-розважальним центром «Ретровіль».

Місцевість |

Масив знаходиться в Подільському районі міста Києва. Межує з такими масивами як: Мостицький, Синьоозерний, Вітряні гори, Пріорка.

Також на заході масив межує з Пуща-Водицьким лісом, а на півдні з радгоспом «Пуща-Водиця», який на сьогоднішній день забудовується житловим комплексом «Варшавський» та торговельно-розважальним центром «Ретровіль».

Основні магістралі масиву:

• 
  проспект Правди;


• 
  проспект Свободи;


• 
  проспект Георгія Гонгадзе.

Інші вулиці масиву:

• вулиця Василя Порика;


• 
  вулиця Межова;


• 
  вулиця Світлицького;


• вулиця Муси Джаліля;


• вулиця Косенка;


• вулиця Канівська;


• Межовий провулок.

У майбутньому при розбудові нового житлового масиву «Варшавський»^[3] з'вляться такі вулиці^[4]:

• вулиця Всеволода Змієнка;


• вулиця Олександра Олеся;


• вулиця Генерала Грекова;


• вулиця Квіткарська;


• вулиця Северина Наливайка;


• вулиця Родини Крістерів.

Інфраструктура |

Освіта та культура |

Всі діючі заклади освіти і культури були закладені ще за часів забудови масиву. На даний час на масиві існують такі школи та дитячі садки:

• Спеціалізована школа № 3 з поглибленим вивченням інформаційних технологій;


• Середня загальноосвітня школа № 6;


• Середня загальноосвітня школа № 93;


• Спеціалізована школа № 193;


• Середня загальноосвітня школа № 242;


• Середня загальноосвітня школа № 262;


• Гімназія № 257 «Синьоозерна»;


• Фінансовий ліцей;


• Школа-дитячий садок імені Софії Русової;


• Школа-дитячий садок «Перлина»;


• Школа-дитячий садок «Первоцвіт»;


• Спеціалізована школа-дитячий садок «Дивоцвіт»;


• Школа-дитячий садок «Паросток»;


• Дитячий садок № 142;


• Дитячий садок № 570;


• Дитячий садок № 626;


• Дитячий садок № 679.

На масиві також існують позанавчальні спортивні клуби та школи:

• Дитяча хореографічна школа № 1;


• Музична школа № 35;


• Музична школа № 12;


• Спортивний клуб «Олимп-2»;


• Спортивный клуб «Арена»;


• Спортивний клуб «Темп»;


• Спортивний клуб «Лідер».

На масиві діють такі бібліотеки, як:

• Бібліотека ім. Андрія Головка;


• Бібліотека ім. Корнія Чуковського для дітей;


• Бібліотека ім. Юрія Збанацького для дітей;


• Бібліотека Дружби народів.

Заклади торгівлі |

Основним закладом торгівлі масиву є ринок «Виноградар», який розміщений вздовж вулиці Василя Порика та проспекту Свободи за адресою вулиця Василя Порика, 2. Даний ринок вважається одним із найдешевших продовольчих ринків міста. Також по вулиці Світлицького розміщений стихійний продовольчий ринок. По всьому масиву розміщені дрібні, середні та великі продовольчі супермаркети провідних мереж супермаркетів Києва та України.

На перетині проспектів Свободи та Правди у 2016 році було збудовано невеликий торговельний центр «Орнамент».

На даний момент на території колишнього радгоспу «Пуща-Водиця» ведеться будівництво торгово-розважального центру «Ретровіль»^[5], який відкриється приблизно у 2019 році.

Заклади відпочинку |

Виноградар є спальним районом, тому закладів відпочинку на масиві не багато. Здебільшого це невеличкі кафе, паби, піцерії та дрібні кав'ярні. З великих ресторанів, можна виділити ресторан «Фортеця», що розміщений на проспекті Георгія Гонгадзе, 21.

Зелені зони та озера |

До зелених зон масиву можна відвести парки, що розміщені на перетині проспекту Правди та вулиці Василя Порика (між будинками проспект Правди 70 та 76), а також #СквернаПорика, що розміщений між будинками на вулиці Василя Порика 7-А та 9. У майбутньому #СквернаПорика може отримати назву на честь Кузьми Скрябіна^[6].

Також до зелених зон масиву можна відвести Виноградарський ліс, що розташовуєтсья між проспектом Георгія Гонгадзе та Великою Кільцевою дорогою. Ліс є улюбленою зоною відпочинку жителів та гостей масиву. На території лісу облаштовані безкоштовні альтанки для відпочинку^[7] та канатний парк^[8].

На території масиву розміщуються два озера:

• 
  Голубе, яке серед мешканців відоме як «бетонка» або «капелька». Розташоване у першому мікрорайоні Виноградаря. Має льодовикове походження та площу 0,6 Га. Навколо озера розташована зона відпочинку. З 2014 року^[9] по сьогоднішній день проводиться реконструкція насосного обладнання та благоустрій території навколо озера.


• 
  Синє, яке розташоване у мікрорайоні «Синьоозерний». Має льодовикове походження. Площа басейну — 2,8 га. Живиться за рахунок підземних джерел. На початку 2000х років в озері зустрічались такі види риб, як: щука, окунь, карась, плітка звичайна, краснопірка, верховодка, щипавка та інші^[10]. На території озера розміщений пляж, хоч купатися у озері заборонено.

Обидва озери є популярними місцями відпочинку, як серед місцевих мешканців, так і серед приїзджих мешканців міста.

Транспорт |

Історія |

Історія громадського транспорту на Виноградарі починається ще задовго до появи самого масиву. Перші автобусні маршрути (маршрути № 45 та 72) з'явилися приблизно у 1960-х роках^[11] на житловому масиві Вітряні Гори, що межує з Виноградарем, та проходили по вулиці Світлицького та Осиповського й прямували до Четвертої взуттєвої фабрики (вул. Новокостянтинівська) та Контрактової площі. Перший тролейбусний маршрут був запущений 30 грудня 1978 року по вулицям Маршала Гречка і Василя Порика та проспектам Правди і Свободи за маршрутом № 26: проспект Свободи — станція метро   «Нивки».

За період існування масивів Виноградар та Вітряні Гори, існували такі маршрути громадського транспорту:

Автобус^[12]

• № 35: Вітряні Гори — просп. Свободи — вул. Автозаводська — вул. Новокостянтинівська — станція метро   «Тараса Шевченка»;


• № 36: вул. Межова (просп. Правди) — вул. Велика Мостицька — вул. Сирецька — вул. Дем'яна Бєдного;


• № 45: просп. Правди — вул. Западинська — вул. Кирилівська — залізнична станція «Київ-Петрівка»;


• № 70: вул. Газопровідна — вул. Стеценка — вул. Щербакова — станція метро   «Нивки»;


• 
  № 85:
  
  • Вітряні Гори — вул. Западинська — вул. Петропавлівська — вул. Артема — площа Перемоги;
  
  
  • Вітряні Гори — вул. Западинська — вул. Петропавлівська — станція метро   «Лук'янівська»;
  
  


• № 89: масив Виноградар — вул. Газопровідна — вул. Стеценка — вул. Щербакова — станція метро   «Нивки»;


• № 102к: просп. Радянської України — просп. Правди — вул. Лугова — станція метро   «Оболонь».

Тролейбус

• № 3 (31): просп. Свободи — вул. Василя Порика - вул. Маршала Гречка — станція метро   «Нивки» — просп. Перемоги — вул. Чорнобильска;


• № 16д: просп. Свободи — вул. Василя Порика — вул. Маршала Гречка — вул. Стеценка — вул. Артема — Майдан Незалежності;


• № 28: просп. Свободи - вул. Василя Порика — вул. Маршала Гречка — вул. Стеценка — Лук'янівська площа;


• № 32: просп. Свободи - вул. Василя Порика — вул. Маршала Гречка — вул. Білицька;


• № 36: вул. Ярослава Івашкевича — просп. Правди — вул. Маршала Гречка — станція метро   «Нивки».

Маршрутні таксі^[13]

• № 158: просп. Свободи — просп. Правди — вул. Маршала Гречка — вул. Стеценка — станція метро   «Лук'янівська»;


• № 161: вул. Ярослава Івашкевича — просп. Свободи — вул. Газопровідна — просп. Академіка Палладіна — вул. Чорнобильска;


• № 217: просп. Свободи — вул. Мостицька — вул. Кирилівська — Подільський узвіз — станція метро   «Лук'янівська» (скасована з 28.04.2017, нелегальна)


• № 244: просп. Свободи — вул. Мостицька — просп. Московський — Ринок «Троєщина»;


• № 420: просп. Свободи — вул. Василя Порика — вул. Фрунзе — Подільський узвіз — вул. Артема — бульв. Тараса Шевченка — вул. Володимирська;


• 
  № 428: просп. Свободи — вул. Василя Порика — вул. Маршала Гречка — вул. Стеценка — станція метро  «Дорогожичі»;
  


• 
  № 478: вул. Василя Порика — просп. Свободи — вул. Мостицька — просп. Московський  — вул. Теодора Драйзера — просп. Маяковського — вул. Радунська — вул. Милославська (Відкритий 02.2003^[14]. Скасована з 28.04.2017);
  


• № 495: просп. Свободи — просп. Радянської України — вул. Фрунзе — Подільський узвіз — вул. Артема — Повітрофлотський просп. — вул. Протасів Яр —   станція метро  «Республіканський стадіон»(Відкритий 02.2003^[14]. Скасований);


• № 502: просп. Георгія Гонгадзе — просп. Правди — вул. Лугова — станція метро   «Оболонь» — просп. Героїв Сталінграда (скасована, нелегальна);


• 
  № 514: вул.Світлицького — вул. Западинська — вул. Вишгородська - вул. Кирилівська — вул. Новокостянтинівська — станція метро   «Контрактова площа».
  

Сучасний стан |

Сучасна мережа громадського транспорту Виноградаря представлена автобусами, тролейбусами та маршрутними таксі. Більшість маршрутів прямує до станцій метро, і лише незначна кількість маршрутів маршрутного таксі та автобусний маршрут № 72 прямують до віддалених районів міста.

Вид транспорту	№	Розклад	Кінцева А	Кінцева Б	Дата відкриття	Примітка
тролейбус	24	[1]	проспект Свободи	вулиця Північна	31.12.1995[15]
тролейбус	25	[2]	проспект Свободи	станція метро   «Почайна»	30.12.1988[16]
тролейбус	26	[3]	проспект Свободи	станція метро   «Нивки»	30.12.1978[17]
тролейбус	28	[4]	проспект Свободи	станція метро   «Лук'янівська»	07.04.2015[18]
тролейбус	35	[5]	вулиця Ярослава Івашкевича	станція метро  «Дорогожичі»	10.06.2000[19]	Працює по будням. По проспекту Гонгадзе та вулиці Порика
тролейбус	92Н	[6]	проспект Свободи	Аеропорт «Київ»	30.12.2016[20]	Нічний маршрут, через Залізничний вокзал «Південний» та Повітрофлотський проспект
автобус	72	[7]	проспект Свободи	станція метро   «Контрактова площа»	1960-ті[12]
автобус	102	[8]	вулиця Світлицького	Кінотеатр «Братислава»	1980-ті[12]
маршрутне таксі	180		ж/м «Виноградар»	ж/м «Троєщина»
маршрутне таксі	182	[9]	проспект Свободи	станція метро   «Нивки»
маршрутне таксі	183		проспект Свободи	станція метро   «Почайна»
маршрутне таксі	228	[10]	вулиця Світлицького	Володимирський собор
маршрутне таксі	437		вулиця Наталі Ужвій	вулиця Генерала Наумова		По проспектам Свободи та Гонгадзе
маршрутне таксі	439		ж/м «Виноградар»	площа Перемоги		По проспектам Гонгадзе, Свободи, Правди та вулиці Василя Порика
маршрутне таксі	455		проспект Свободи	Севастопольска площа
маршрутне таксі	465		проспект Свободи	Залізничний вокзал «Південний»
маршрутне таксі	472		проспект Георгія Гонгадзе	станція метро  «Мінська»		По вулицям Світлицького та Красицького
маршрутне таксі	502	[11]	проспект Георгія Гонгадзе	Контрактова площа	10(?).10.2016[21]	По вулицям Осиповського та Семена Скляренка
маршрутне таксі	530		проспект Свободи	вулиця Північна
маршрутне таксі	558		ж/м «Виноградар»	Залізничний вокзал «Центральний»		По проспекту Свободи
маршрутне таксі	575		ж/к «Крістер Град»	вулиця Терещенківська		Кінцева на вулиці Межовій
маршрутне таксі	581		станція метро  «Святошин»	площа Тараса Шевченка		По проспекту Правди
маршрутне таксі	587		проспект Георгія Гонгадзе	Контрактова площа	02.2003[14]	По вулицям Мостицька та Кирилівська

Перспективи розвитку |

У майбутньому, згідно рекомендацій Світового Банку^[22], планується реорганізація роботи тролейбусних маршрутів №№28 та 35, а саме:

• тролейбусний маршрут №28 планується подовжити від станції метро   «Лук'янівська» до станції метро   «Либідська» через площу Перермоги;


• тролейбусний маршрут №35 планується вкоротити до проспекту Свободи та подовжити до Залізничного вокзал «Центральний» через станцію метро   «Лук'янівська» та площу Перемоги.

Окрім цього планується відновити роботу тролейбусного маршруту №36 за маршрутом: станція метро  «Святошин» - вул. Данила Щербаківського - просп. Правди - станція метро  «Мінська».

Також 11 вересня 2018 року було оголошено тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар^[23]. Планується будівництво двух станцій: «Мостицька» на перетині вулиць Межової та Білицької та «Проспект Правди» на перетині вулиці Межової та проспекту Правди. У перспективі також планується відгалудження по майбутній вулиці Генерала Грекова, що включатиме у себе дві станції та депо.

9 листопада 2018 року відбувся тендер на подовження Сирецько-Печерської лінії метро до житлового масиву Виноградар^[24]. Планується, що будівництво метро розпочнеться у 2019 році та продовжиться на протязі 3-4 років.

Галерея |

• 
  

  

  
  

  
  

  Житлові будинки між проспектами Порика та Георгія Гонгадзе. Парк #СквернаПорика до реконструкції.
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Голубе озеро
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Скульптурна композиція біля будинку № 26 по проспекту Свободи. Встанволена на початку 1980-х років, піж час будівництва масиву.
  

  
  

  
  

Див. також |

• Київ


• Вітряні Гори


• Синє озеро

Примітки |

Джерела |

• 
  Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
  

• 
  Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
  

• 
  Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

• 
  Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
  


• 
  Тищенко Ігор. Виноградар: незавершений ансамбль // Урбаністичні студії. Анатомія міста: Київ. — К. : Смолоскип, 2012. — С. 89–99.


• Козлов К., Машкевич С. Київський тролейбус. — К. : «Кий», 2009. — 608 с. — 2500 прим. — ISBN 978-966-8825-58-3.

Посилання |

• 
  «Вечірній Київ»: Де жити в Києві: Виноградар
  

Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.