Відрадний
Відрадний Київ | ||||
Лінія швидкісного трамваю на ж/м Відрадний | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167Координати: 50°25′53″ пн. ш. 30°25′18″ сх. д. / 50.43139° пн. ш. 30.42167° сх. д. / 50.43139; 30.42167 | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Солом'янський район | |||
Адмінодиниця | Київ | |||
Парки | парк «Відрадний», Парк «Орлятко» | |||
Транспорт | ||||
Метрополітен | «Берестейська» «Шулявська» | |||
Зовнішні посилання: | ||||
У проекті OpenStreetMap | пошук у Nominatim ↑421866 ·R (Київ) | |||
Карта | ||||
Відрадний Відрадний (Київ) | ||||
Відрадний на Вікісховищі |
Відра́дний — історична місцевість Києва, колишній хутір, житловий масив і промислова зона в Солом'янському районі. Масив Відрадний простягається між Відрадним проспектом, бульваром Вацлава Гавела і Гарматною вулицею; промислова зона — між вулицею Миколи Василенка, бульваром Вацлава Гавела і залізницями Київ — Ковель і Петрівською.
Основні магістралі: проспекти Відрадний, Космонавта Комарова, бульвар Вацлава Гавела, вулиці Михайла Донця, Миколи Василенка, Героїв Севастополя.
Історія |
Відрадний прилягає до місцевостей Борщагівка, Ґалаґани, Грушки і Караваєві дачі. Виник як хутір 1914 року після викупу цих земель у місцевих селян київським колезьким реєстратором К. Л. Яниховським (йому ж належить назва «Відрадний», одну з вулиць було названо за його ім'ям Костянтинівською — тепер вулиця Радищева). Хутір розташовувався на території сучасної промислової зони, між вулицями Козелецькою і Радищева вздовж провулку Радищева. У 1932—1937 роках хутір входив до Київської приміської смуги. У складі Києва хутір опинився 1938 року.
Стару забудову було знесено у 2-й половині 1960-х років. Промислову зону Відрадного збудовано впродовж 1950–1960-х, а житловий масив — у 1959—1965 роках. На масиві є парк «Відрадний», приватний сектор та п'ятиповерхівки, які тягнуться вздовж шосе до межі Солом'янського району.
Через хутір Відрадний у липні–вересні 1941 року проходила 3-я лінія оборони міста Києва, і саме в парковій зоні дислокувалися підрозділи матеріально-технічного забезпечення 206-ї стрілецької дивізії, яка вела бої на підступах до Києва. Тут же дислокувалися 5 винищувальних батальйонів і 9 рот народного ополчення, загалом 19 тисяч бійців народного ополчення. Під час окупації Києва в парковій зоні «Відрадного» діяли підпільні групи Жовтневого підпільного РК КП(б)У.
Під час наступу 5 листопада 1943 року танкісти 22-ї гвардійської танкової бригади неподалік від хутора Відрадного зустрілися з воїнами 1-ї окремої Чехословацької бригади полковника Людвіка Свободи, які потім вели запеклі бої у напрямку залізничного вокзалу. Провідником чехословацьких танкістів була молода киянка Ліда Уваренко, яка мешкала в Залізничному районі по вулиці Урицького.
На парапеті вхідної групи парку «Відрадний» буде напис: «Парк реконструйовано на честь 65-ї річниці визволення міста Києва від німецько-фашистських загарбників».
Галерея |
Прохідна до заводу ім. Корольова, бульв. Вацлава Гавела
Вулиця Героїв Севастополя
Вулиця М. Василенка
Вулиця Каблукова
Вулиця Козелецька
Вулиця Метробудівська
Вулиця Академіка Потебні
Вулиця Радищева
Вулиця Василя Чумака
Провулок Радищева
Джерела |
Веб-енциклопедія Києва. (Умови використання).
Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
Пономаренко Л. А., Різник О. О. Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання. — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.- Сайт історії Києва
- Сайт Відрадного
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|