Гласний
Гласний (рос. гласный) — член зборів, що має право гласу, в Російській імперії. З 1785 року гласними називали членів міських дум, а з часу введення в дію земських установ — і членів земських рад, повітових і губернських.
Зміст
1 Гласні міських дум
2 Примітки
3 Література та джерела
4 Посилання
Гласні міських дум |
Згідно з Міським положенням 1892[1],
- У гласні могли обиратися лише особи, які мають право голосу на виборах (ст. 43)
- Число гласних з нехристиян не повинно було перевищувати однієї п'ятої частини загального числа гласних (ст. 44)
- Гласні обиралися на чотири роки.
- У містах, що мають не більш ніж сто виборців, у думі було 20 гласних. Там, де кількість виборців була понад сто, на кожні п'ятдесят виборців понад це число додавалося по три гласних, доти поки кількість їх не сягала: у столицях — 160, у губернських містах з населенням понад сто тисяч і в місті Одеса — 80, у губернських, обласних, що входять до складу градоначальств і значних повітових містах — 60, у решті міських поселеннь — 40 (ст. 56)
- Гласні не мали недоторканності. Навпаки, гласні, притягнені до судової відповідальності, усувалися зі складу думи, до закінчення судового провадження (ст. 59)
Примітки |
↑ Городовое положение с законодательными мотивами, разъяснениями и дополнительными узаконениями. Составитель С. Г. Щегловитов, СПб, 1892
Література та джерела |
Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1890–1907.
Посилання |
Гласний // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
 | Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
