Ufdjrw

місто Кашира
Герб Кашири Прапор Кашири
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Московська область
Муніципальний район	Каширський район
Код ЗКАТУ:	46435
Код ЗКТМО:	46735000001
Основні дані
Час заснування:	1356
Статус міста	з 1356 року
Населення	▼ 39 330
Площа	16 км²
Поштовий індекс	142900
Телефонний код	+7 49669
Географічні координати:	54°50′00″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 54.83333333336077686226417427° пн. ш. 38.15000000002777369445539080° сх. д. / 54.83333333336077686226417427; 38.15000000002777369445539080Координати: 54°50′00″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 54.83333333336077686226417427° пн. ш. 38.15000000002777369445539080° сх. д. / 54.83333333336077686226417427; 38.15000000002777369445539080
Висота над рівнем моря	190 м
Катойконіми	каширя́ни, каширя́нин, каширя́нка [1]
Влада
Веб-сторінка	kashira.org
Карта
Кашира
Кашира на Вікісховищі

Каши́ра — одне з найстаріших (з 1356) міст Московської області РФ, розташоване за 115 км на південь від Москви, пристань на високому правобережжі р. Ока, адміністративний центр Каширського району. Є одним з центрів Ступіно-Каширської агломерації. Залізнична станція на лінії Москва-Павелецька — Донецьк.
Населення 39 330 осіб (2009).

Герб міста |

Герб (1778)

Геральдичний опис гербу Кашири, затвердженого в 1778, голосить: «Щит, розрізаний навпіл горизонтальною лінією: у верхній частині щита в лазоревому полі золотий крест, а в нижній частині в срібному полі чорний з червленими крилами і увінчаний золотим вінком дракон, що представляє герб Казанський, в нагадування, що сей град при Великому Князі Василії Івановичу був даний Абдил Летіфу, царю Казанському; а верхня частина щита показує, що він і тоді не виходив з під Російської держави».

Вигляд центральної частини міста з протилежного берега Оки

Історія |

Стара Кашира (до початку XVII століття) |

Своєю назвою Кашира зобов'язана річці Каширці, біля гирла якої в Оку на лівому, пологому березі Оки спочатку розташовувалось місто. Кашира вперше згадується в 1356 в духовній грамоті сина Івана Калити московського князя Івана II Красного як село, заповідане ним своєму сину Дмитру. А в 1355 єпископ Коломенський Афанасій титуловався також «Каширським». В 1480 Кашира вже була містом, яке Іван III приказав спалити, не надіючись захистити його від очікуваного набігу татарського хана Ахмата. В 1483 за договором між рязанським і московським князями Кашира остаточно переходить під владу Москви. В 1498 західніше Кашири був заснований Троїцький Білопісоцький монастир. В 1497–1526 Каширою володіли колишні казанські татарські царі, які підтримували московського князя. В 1517 на місто був здійснений перший набіг кримських татар, після чого до кінця століття Кашира пережила більше 20 набігів. В 1531 в Каширі збудована фортеця: земляний вал з дерев'яними укріпленнями^[2]. Найбільш руйнівний набіг кримських татар відбувся в 1571. Після набігів, епідемії чуми и военных действий 1607–1611 гг. Кашира запустела и больше на своём месте не відновлювалась. Сьогодні на цьому місці села Городищі і Стара Кашира.

XVII–XVIII століття |

В 1619 Кашира відбудована знову — вже на правому березі Оки, де до 1629 зведений земляний вал з дерев'яною фортецею, що служив одним з опорних пунктів Великої Засічної лінії. В другій половині XVII століття оборонна роль Кашири поступається місцем торгівлі. В 1708–1777 входила в склад Московської губернії, з 1777 — повітове місто Тульського намісництва, з 1796 — Тульської губернії. В 1779 Кашира отримує регулярний план з прямокутною сіткою кварталів, при цьому головна вулиця орієнтується на ансамбль Білопісоцького монастиря, розташованого за Окою. На крутих схилах регулярне планування здійснити не вдалось.

XIX століття |

Баня Успенського собору

В першій половині XIX ст. Кашира була важливим торговим центром. В місті розгорнулось кам'яне і дерев'яне будівництво, будуються церкви і житлові будинки в стилі класицизм. Мешканці займаються садівництвом і городництвом, а також дрібнокустарним виробництвом. З проведенням у 1860-х рр. в стороні від Кашири Курської і Рязанської залізниць, торгівля в місті дуже скоротилась. В 1884 в місті заснований Олександрівський-Нікітський жіночий монастир. Розвиток міста відновлюється тільки в 1900 році, коли в безпосередній близкості будуються Павелецька залізниця і станція Кашира.

Початок XX століття |

Восени 1918 в околицях Кашири відбувалися повстання селян, незадоволених насильницьким вилученням хліба. В 1919–1922 за 5 км від міста збудована Каширська ГРЕС. У травні 1923 Кашира передана в Московську губернію, а в 1929 стала районним центром Московської області.

1941 рік |

Під час Другої Світової війни в листопаді 1941 року після обходу німецькими військами Тули Кашира опинилася в зоні воєнних дій. В результаті прориву німців 24 листопада, до кінця наступного дня передові частини 2-ї танкової армії групи армій «Центр» з'явились за 3 км від міста біля радгоспа Зендіково. Місто піддається нальотам німецької авіації. Але закріпитися їм там не вдалось, і 27-29 листопада під контрударами 1-го кавалерійського корпусу генерала П. А. Бєлова і 173-ї стрілецької дивізії вони вимушені були відступити до селища Мордвес. На початку грудня 1941 року в результаті Тульської наступальної операції німецькі війська були відкинуті від Кашири.

Друга половина XX століття |

В 1963 році в склад Кашири ввійшло місто Новокаширськ. В результаті розвитку міста в 1950—1970-х рр. виділились 4 відокремлених райони: Стара Кашира (Кашира-1), станція Кашира, Кашира-2 і «мікрорайон» він же «дідів бугор» (Кашира-3)

Архітектурні пам'ятки |

Церква Введенія

• Присутственные места (кінець XVIII ст.).


• Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1802–1817).


• Церква Ніколи Ратного (Троїцька) (1815).


• Церква Микити в Александровському-Нікітському монастирі (1823–1855).


• 
  Церква Вознесіння (1826–1842).


• Успенський собор (1829–1842).


• Преображенський собор Александровського-Нікітського монастиря (1889–1894), арх. В. О. Грудзін.


• Міське училище (поч. 1910-х рр.), модерн з елементами романського стилю.


• Кінотеатр (1930–1931), конструктивізм.

В місті збереглась житлова забудова одно-двоповерхових будинків XIX ст. в стилі класицизм з елементами псевдо-російського стилю, а також дерев'яні будинки кінця XIX — початку XX ст. У колишніх Нікітській і Рибній слободах (район Первомайської вул.) збереглось древньоруське ландшафтне міське планування.

Кінотеатр на Радянській вулиці

Пам'ятник археології |

Старше Каширське городище — одне з найдревніших городищ дяковської культури (7 — 4 століття до н. е.) з круглими землянками.

Промисловість |

Головні підприємства — Каширська ГРЕС, типографія АіБ і макаронна фабрика «Байсад»; заводи: суднобудівний, металоконструкцій (обладнання для електростанцій), сільськогосподарських машин, «Центроліт» (алюміневе і чугунне лиття, механообробка), гідромеханічний, меблевий (Каширамебель), хлібний (Каширахліб), борошномельний. Комбінат картонно-паперових виробів (Гофрон). Виробництво цегли, гофротари. ТзОВ «Фріто-Лей Мануфактуринг» (Pepsico inc, виробництво чипсів і сухариків торгових марок Lay's, Cheetos, Xpycteam), компанія «Русь-алко». Компанія Kariguz (виробництво пухових подушок і ковдр).

Транспорт |

Міський транспорт представлений автобусами великої вмістимості і маршрутними таксі. Працює 3 міських маршрути:

• 1 — вул. Вахрушева — стара Кашира (кільцевий, через стару Каширу)


• 3 — вул. Вахрушева — стара Кашира (кільцевий, через мікрорайон)


• 4 — вул. Вахрушева — Центроліт

Освіта і культура |

3 музичні школи, філія Московського державного університету приборобудування та інформатики, філія Міжнародної академії підприємництва, філія Російського державного гуманітарного університету; філія Російського державного університету ім. Катерини Великої; філія Сучасної гуманітарної академії; два освітніх центри з вивчення іноземних мов: «Кредо» і «Едванс»; краєзнавчий музей. 4 стадіони, палац спорту «Ювілейний».

Спортклуб «Кашира», Каширський молодіжний центр, Дитячо-юнацький центр, Дитячий екологобіологічний центр і його філія.

Кашира в кінематографії |

• До мене, Мухтар!


• З днем народження!


• Глухомань


• Осінні весілля


• Серце капітана Немова

Відомі люди |

В місті народились |

• 
  Щукін Борис Васильович (1894–1939) — актор театра і кіно, народний артист СРСР (1936).

Примітки |

Посилання |

• Кашира в енциклопедії «Моє місто»


• Карта


• Історія гербу Кашири


• Храми міста Кашира

Література |

• Воронков А. И. Кашира в XVII в. // Труды общества изучения Московской области. Вып. 1. Московский край в его прошлом. М., 1928.


• Голубев А. А., Гладир П. Н. Каширская старина. Исторические зарисовки — М.:Книжный мир, 2005.


• Голубев А. А., Дудов В. Ф. Ратная слава Каширы. История Каширского района в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. — М.: Книжный мир, 2007.


• Голубев А. А., Бокатуев В. В. Край Феникса в истории земли Каширской. История сельского поселения Топкановское с древнейших времен до начала XX века. — М.: Книжный мир, 2010.


• Голубев А. А. Каширский район в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 гг. — М.: Книжный мир, 2010.


• Городцов В. А. Старшее Каширское городище (результаты археологических исследований в 1925–1926 гг.) // Известия Государственной Академии истории материальной культуры. Вып. 85. М., 1933.


• Прусаков А. П. Город Кашира. М., 1947.


• Памятники архитектуры Московской области, т. 1, М.: «Искусство», 1975. Стр. 208–212, 354–355.


• Разумовский Ф. В. На берегах Оки (от Серпухова до Каширы). М.: «Искусство», 1988. Стр. 100–148.


• Очерки краеведов В. А. Смирнова и Л. И. Смирновой «Каширский район» из серии «Энциклопедия сёл и деревень Подмосковья». М., 1998.

п о р Міста Московської області Апрелєвка · Балашиха · Бронниці · Верея · Видне · Високовськ · Волоколамськ · Воскресенськ · Голіцино · Дєдовськ · Дзержинський · Дмитров · Долгопрудний · Домодєдово · Дрезна · Дубна · Електрогорськ · Електросталь · Електроуглі · Єгор'євськ · Жуковський · Зарайськ · Звенигород · Івантєєвка · Істра · Кашира · Клин · Коломна · Корольов · Котельники · Красноармійськ · Красногорськ · Краснозаводськ · Краснознаменськ · Кубинка · Куровське · Литкаріно · Лікіно-Дульово · Лобня · Лосіно-Петровський · Луховиці · Люберці · Митищі · Можайськ · Наро-Фомінськ · Ногінськ · Одинцово · Озьори · Орєхово-Зуєво · Павловський Посад · Пересвєт · Подольськ · Протвіно · Пушкіно · Пущино · Раменське · Реутов · Рошаль · Руза · Сергієв Посад · Серпухов · Солнечногорськ · Стара Купавна · Ступіно · Талдом · Фрязіно · Хімки · Хотьково · Чехов · Чорноголовка · Шатура · Щолково · Яхрома