Щусєв Олексій Вікторович
| Щусєв Олексій Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 8 жовтня 1873(1873-10-08)Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) |
| Смерть | 24 травня 1949(1949-05-24) (75 років)Москва, РРФСР, СРСР |
| Поховання | Новодівочий цвинтар |
| Громадянство |  Росія →  СРСР |
| Навчання | Q59421313? (1897) |
| Діяльність | архітектор, реставратор |
| Праця в містах | Київ, Москва, Овруч |
| Архітектурний стиль | Модерн |
| Найважливіші споруди | Мавзолей Леніна і Kazan Railway station[d] |
| Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР і Імператорське російське археологічне товариство[d] |
| Заклад | Московський архітектурний інститут |
| Нагороди |      |
Ідентифікатори і посилання | |
| Structurae | 1001892 |
| база даних Музею Орсе | 110605 |
Джерела:
| |
Щусєв Олексій Вікторович у Вікісховищі? | |
Олексі́й Ві́кторович Щу́сєв (8 жовтня 1873, Кишинів, Бесарабська губернія, Російська імперія (нині — Молдова) — † 24 травня 1949, Москва, РРФСР, СРСР) — архітектор. Академік (з 1910). Співтворець т. зв. «неоросійського стилю» в архітектурі.
Зміст
1 Життєпис
2 Вулиці
3 Примітки
4 Література
5 Див. також
Життєпис |
В Україні за його проектом побудовано Троїцьку церкву Почаївської Лаври (1906—1912), через що первісний бароковий ансамбль монастиря частково втратив свою привабливість та неповторність[джерело?], і церкву в с. Наталівці на Харківщині в маєтку І. Харитоненка (1908—1912), в традиціях новгородської архітектури 12-13 століть.
Реставрував собор святого Василія і монастирські будинки в Овручі (1904—1911), за цю працю він 1910 року отримав звання академіка архітектури[1], проектував головний іконостас для Успенського собору та розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври (1902—1910), селища для дітей-сиріт на Полтавщині (1910) та ін.
Співавтор створення проектів відбудови знищених під час війни міст, зокрема й відбудови Хрещатика в Києві (1944—1945), Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в м. Києві (1949) та багато ін.
Вулиці |
На честь відомого академіка-архітектора названо:
вулиця Щусєва в мікрорайоні Сирець Шевченківського району міста Києва- вулиця Щусєва в мікрорайоні Теремно в місті Луцьку.
Примітки |
↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 2. — К., 1985. — С. 153.
Література |
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — ISBN 5-88500-071-9.
Ковпаненко Н. Г. Щусєв Олексій Вікторович // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 689—690.
Сєверов М. П. Життя і творчість академіка О. В. Щусєва // Вісник академії архітектури УРСР. — 1949. — № 2.- Історія української архітектури. — К., 2003.
Афанасьєв К. Н. А. В. Щусев. — М., 1978. (рос.)
Див. також |
Митці і маєтки України
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
