Новоропська волость













Новоропська волость
Центр
Новий Ропськ
Площа
37 242 (1885)
Населення
12 161 осіб (1885)
Густота
29.9 осіб / км²
Наступники
Гомельська губернія

Новоропська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новозибковського повіту Чернігівської губернії з центром у містечку Новий Ропськ.


Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 16 сільських громад. Населення — 12 161 особа (6349 чоловічої статі та 6822 — жіночої), 2235 дворових господарств[1].


1919 року 4 повіти Чернігівської губернії (Мглинський, Новозибківський, Стародубський, Суразький) було включено до складу Гомельської губернії. 1923 року волость було розформовано, села відійшли до 3 сусідніх волостей. 1925 року УСРР було повернуто 2 села колишньої Новоропської волості - Карповичі та Тимоновичі. на той момент вони входили до складу Семенівської волості.






















Земля волості

Площа, десятин
У тому числі орної, дес.
Сільських громад
2797819530
Приватної власності
83044404
Казенної власності
8242
Іншої власності
136120
Загалом
3724224056

Найбільші поселення волості на 1885 рік[2]:



  • Новий Ропськ — колишнє державне село при річці Ірпа за 37 верст від повітового міста, 3239 осіб, 622 двори, 3 православна церква, школа, поштова станція, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинки, 12 лавок, 2 крупорушки, 3 маслобійних заводи, водяний і 3 вітряних млини, 5 ярмарків на рік.


  • Бровничі — колишнє державне й власницьке село при болоті, 1105 осіб, 193 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, 3 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.


  • Карповичі — колишнє власницьке село при річці Снов, 1480 осіб, 260 дворів, православна церква, школа, богодільня, 2 лавки, водяний млин, винокурний завод.


  • Любечане — колишнє державне й власницьке село, 587 осіб, 122 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, вітряний млин.


  • Могилівці — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 1088 осіб, 116 дворів, православна церква, 4 вітряних млини.


  • Сачковичі — колишнє державне й власницьке село при річки Ірпа, 1742 особи, 250 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини, маслобійний і цегельний заводи.


  • Старий Ропськ — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 1151 особа, 170 дворів, православна церква, школа, 4 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.


  • Сушани — колишнє державне й власницьке село при струмкові, 516 осіб, 115 дворів, каплиця.


  • Тимоновичі — колишнє державне й власницьке село при річки Снов, 1249 осіб, 282 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних і 2 вітряних млини.

1899 року у волості налічувалось 31 сільська громада, населення зросло до 18 299 осіб (8962 чоловічої статі та 9337 — жіночої)[3].



Примітки |




  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)


  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)


  3. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1901 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1900, (стор. 278)



Джерела |



  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)






Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко