Санта-Марія-сопра-Мінерва
| Санта-Марія-сопра-Мінерва | |
|---|---|
| |
41°53′53″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89805555558377392° пн. ш. 12.47833333336077644° сх. д. / 41.89805555558377392; 12.47833333336077644Координати: 41°53′53″ пн. ш. 12°28′42″ сх. д. / 41.89805555558377392° пн. ш. 12.47833333336077644° сх. д. / 41.89805555558377392; 12.47833333336077644 | |
| Країна |  Італія[1] |
| Розташування | Рим |
| Стиль | готика |
| Архітектор | Карло Мадерно |
| Сайт | santamariasopraminerva.it |
| Адреса | Piazza della Minerva 42 - 00186 Roma |
  Санта-Марія-сопра-Мінерва Санта-Марія-сопра-Мінерва (Італія) | |
Санта-Марія-сопра-Мінерва у Вікісховищі? | |
Інтер'єр церкви
Санта-Марія-сопра-Мінерва («Свята Марія над Мінервою») — єдина готична церква Риму. Знаходиться поблизу Пантеону на місці античного храму Мінерви. За малопримітним фасадом ховається просторий і розкішний інтер'єр домініканського храму Риму — значною мірою результат поновлень зроблених в XIX столітті.
Зміст
1 Історія
2 Титулярна церква
3 Примітки
4 Посилання
Історія |
Руїни храму Мінерви, побудованого на Марсовому полі Помпеєм в I ст. до н. е. зберігалися до VIII століття, коли папа Захарій дав цю ділянку грецьким ченцям. У XIII столітті їх місце зайняли домініканці, які й звели існуючу церкву у 1280–1370 рр. І будівельники та парафіяни храму були флорентійцями. У 1380 тут померла і була похована Свята Катерина Сієнська. У цій церкві (або біля неї) збиралися комісії з питань зречення єретиків і проводилися самі ритуали зречення. Зокрема, саме тут зрікалися своїх «помилок» Галілей і граф Каліостро.
Серед безлічі інших тосканців, які знайшли свій останній притулок у головній флорентійські церкві Риму, — папи Павло IV, Урбан VII, Лев X і Климент VII, а також художник Фра Анджеліко. Двічі тут проводилися конклави, в 1431 і 1447. У XVII столітті Карло Мадерно надав фасаду бароковий вигляд, а в XIX столітті була почата масштабна реставрація. Серед художніх скарбів церкви — капела Карафа з розписом Філіппіно Ліппі, барочна капела Альдобрандіні і статуя Христа Воскреслого (лат. Cristo Redentore) (1521, робота Мікеланджело).
Відразу перед храмом стоїть мармуровий слон, на якого Берніні поставив у 1667 невеликий єгипетський обеліск. На ідею обеліска із слоном надихнула Берніні гравюра із популярного роману часів Відродженя (1499) — Гіпнеротомахія Поліфіла[2].
Титулярна церква |
Церква Санта Марія сопра Мінерва є титулярною церквою з 1896 року, кардиналом-священиком з титулом церкви Санта Марія сопра Мінерва з 21 лютого 2001 року є англійський кардинал Кормак Мерфі-О'Коннор.
Примітки |
↑ ArchINFORM — 1994.d:Track:Q265049
↑ William S. Heckscher: Bernini's Elephant and Obelisk. 1947, ст. 155.(англ.)
Посилання |
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Санта-Марія-сопра-Мінерва |
Санта Марія сопра Мінерва: офіційна сторінкаітал.- June Hager, «Санта Марія сопра Мінерва»
M.P. Pollett, «Curious and unusual: Minerva's Chick»: Слон Берніні та його римська назва- Слон що надихнув Берніні
- Санта Марія сопра Мінерва на romanchurches.wikia.com
| ||||||||||||||||||||||||||
