26 травня 1478 Флоренція Флоренція, Флорентійська республіка[1]
Смерть:
25 вересня 1534(56 років) Рим, Папська держава[1]
Релігія:
Римо-католицька церква
Інтронізація
26 листопада 1523
У миру
Джуліо ді Джуліано де Медічі
Медіафайли у Вікісховищі?
Климент VII (Джуліо ді Джуліано де Медічі; 26 травня 1478 — 25 вересня 1534) — 219-ий Папа Римський, понтифікат якого тривав з 19 листопада 1523 до 25 вересня 1534, останній Папа епохи Відродження.
Зміст
1Джуліо де Медічі
2Міждержавні суперечки
3Примітки
4Посилання
Джуліо де Медічі |
Джуліо де Медічі народився 26 травня 1478 року. Був позашлюбним сином Джуліано Медічі, брата Лоренцо Медічі і Фйоретти Горіні. Адріан VI призначив його архиєпископом Флоренції і кардиналом. Після двомісячних суперечок кардинали обрали його Папою. Його понтифікат, який тривав 11 років, був чередою безперервних поразок і невдач.
Міждержавні суперечки |
Не маючи жодних дипломатичних здібностей, він вступив у переговори з Францією, Венецією і Міланом проти зростаючої могутності Габсбургів. Армія Карла V виявилася сильнішою. Німецькі війська прорвалися в Рим і піддали місто такому руйнуванню, якого не пригадують з часів навали варварів. Руйнування столиці християнства, відоме в історії як «Sacco di Roma», закінчило еру папства епохи Відродження. Климент VII пересидів облогу за товстими стінами Замку св. Ангела. Наприкінці семи місяців він визнав іспано-німецьке панування на Апеннінському півострові, а у 1530 р. визнав за Карлом V право на імператорську корону. Щоб не втратити повністю підтримки французів, Климент умовив свою племінницю Катерину Медічі одружитися з сином Франциска I — Генріхом II Валуа.
В останні роки понтифікату Климента VII відбувся розкол між англійською і римською церквами. Причиною його був не тільки конфлікт між Климентом VII і Генріхом VIII, якого Лев Х нагородив титулом «найкатолицькішого короля» Англії. Генріх вимагав визнати недійсним його шлюб із Катериною Арагонською, у чому Папа йому відмовив, попри те, що спочатку обіцяв це. Його відмова розірвати шлюб англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською привела до розриву англіканської церкви з Римом. Відділення англійської церкви від папства мало однак більш глибокі причини, пов'язані з традиціями християнства на Британських островах та з надмірним автократизмом папства.
Климент VII помер 25 вересня 1534 р. і був похований в Санта Марія сопра Мінерва. Населення Риму, яке різко зменшилося після перенесеної поразки, не оплакувало його.
Примітки |
↑ абНаціональна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118723510 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років) Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство СРСР → Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 ) Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
Портал «Італія»
Портал «Ватикан»
Портал «Католицтво»
