Європій
















































Європій (Eu)
Атомний номер
63
Зовнішній вигляд простої речовини
м'який, сріблясто-білий метал
Властивості атома

Атомна маса (молярна маса)

151,965 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома
199 пм

Енергія іонізації (перший електрон)

546,9(5,67) кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація
[Xe] 4f7 6s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус
185 пм
Радіус іона
(+3e) 95 (+2e) 109 пм

Електронегативність (за Полінгом)

0,0
Електродний потенціал
Eu←Eu3+ -1,99В
Eu←Eu2+ -2,80В
Ступені окиснення
3, 2
Термодинамічні властивості
Густина
5,243 г/см³
Молярна теплоємність
0,176 Дж/(К·моль)
Теплопровідність
13,9 Вт/(м·К)
Температура плавлення
1095 К
Теплота плавлення
n/a кДж/моль
Температура кипіння
1870 К
Теплота випаровування
176 кДж/моль
Молярний об'єм
28,9 см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки
кубічна
об'ємноцентрована
Період ґратки
4,610 Å
Відношення с/а
n/a
Температура Дебая
n/a К

















































































































































H

















He

Li

Be


B

C

N

O

F

Ne

Na

Mg


Al

Si

P

S

Cl

Ar

K

Ca

Sc

Ti

V

Cr

Mn

Fe

Co

Ni

Cu

Zn

Ga

Ge

As

Se

Br

Kr

Rb

Sr

Y

Zr

Nb

Mo

Tc

Ru

Rh

Pd

Ag

Cd

In

Sn

Sb

Te

I

Xe

Cs

Ba

*

Hf

Ta

W

Re

Os

Ir

Pt

Au

Hg

Tl

Pb

Bi

Po

At

Rn

Fr

Ra

**

Rf

Db

Sg

Bh

Hs

Mt

Ds

Rg

Cn

Nh

Fl

Mc

Lv

Ts

Og




*

La

Ce

Pr

Nd

Pm

Sm

Eu

Gd

Tb

Dy

Ho

Er

Tm

Yb

Lu


**

Ac

Th

Pa

U

Np

Pu

Am

Cm

Bk

Cf

Es

Fm

Md

No

Lr

Європій у Вікісховищі?

Європій (англ. europium, нім. Europium n) — хімічний елемент. Символ Eu, ат. н. 63, ат.м. 151,96. Належить до лантаноїдів. Сріблясто-білий метал. Хімічно активний. Компонент люмінофорів. Входить як ізоморфна домішка в кристалічну ґратку мінералів монациту, лопариту, евксеніту, фергусоніту.




Зміст





  • 1 Історія


  • 2 Походження назви


  • 3 Отримання


  • 4 Хімічні властивості


  • 5 Застосування


  • 6 Література


  • 7 Посилання




Історія |


Поль Еміль Лекок де Буабодран відкрив Європій у 1890 році у концентраті Самарієво-Гадолінієвих сполук спектральним аналізом. Але першим відкривачем признано Е. Демарсе, який у 1896 році відкрив Самарій та припускав існування ще одного елемента. У 1901 році йому вдалось відділити Європій.



Походження назви |


Після підтвердження існування нового елемента Демарсе дав йому назву Європій — в честь Європи.



Отримання |




Європій, ~300гр. сублімовані дендритні кристали


Металевий Європій отримують відновленням Eu2O3 у вакуумі лантаном або вуглецем, а також електролізом розплаву EuCl3.



Хімічні властивості |


Європій найактивніший серед рідкісноземельних елементів. Його реакційна здатність порівнюється з кальцієм.
Європій досить швидко, а при нагріванні активно реагує з киснем повітря з утворенням європій (ІІІ) оксиду:


4 Eu + 3 O2 → 2 Eu2O3

Повільно реагує з водою, однак реакція пришвидшується при нагріванні з утворенням гідроксиду:


2 Eu (тв) + 6 H2O (р) → 2 Eu(OH)3 (aq) + 3 H2 (г)

Європій реагує з галогенами:


2 Eu (тв) + 3 F2 (г) → 2 EuF3 (тв) [сіль білого кольору ]

2 Eu (тв) + 3 Cl2 (г) → 2 EuCl3 (тв) [сіль жовтого кольору]

2 Eu (тв) + 3 Br2 (г) → 2 EuBr3 (тв) [сіль зеленого кольору ]

2 Eu (тв) + 3 I2 (г) → 2 EuI3 (тв)

Eu реагує з розведеними кислотами з утворенням Eu(III) іону який забарвлює розчин у рожевий колір (існує як [Eu(OH2)9]3+ аква-комплекс)


2 Eu + 3 H2SO4 + 18 H2O → 2 [Eu(OH2)9]3+ + 3SO2−4 + 3 H2

Європій один з небагатьох рідкісноземельних металів, що може проявляти ступінь окиснення +2.



Застосування |


Один з найефективніших поглиначів нейтронів у ядерній техніці.



Література |


  • Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк:"Вебер", 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.


Посилання |


Європій на webelements.com (англ.)







Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко