Казка





Персонажі українських народних казок на марках


Ка́зка — це народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, осіб, іноді за участю фантастичних сил. В народній творчості казка є одним з основних жанрів, де постає як переважно прозаїчний твір чарівного, авантюрного чи побутового характеру усного походження з настановою на вигадку.


У переносному значенні казка — вигадка взагалі, те, що не відповідає дійсності. Слід відрізняти казку від байки.


У Європі існувала довга усна традиція, пов'язана з народною казкою, що привернула значну цікавість етноантропології. Крім того, чимало авторів збирали традиційні казки чи створювали нові казки на основі традиційних. Серед таких письменників слід згадати Шарля Перро (Франція), братів Грімм (Німеччина), Івана Франка (Україна) (а також цілий ряд українських учених XIX ст.: Є. Гребінка, П. Гулак-Артемовський, М. Цертелєв, М. Максимович, І. Срезневський, Л. Боровиковський, М. Костомаров, О. Бодянський; XX ст.:А. Кримський, В. Юзвенко, П. Іванов., П.Лінтур; особливо варто згадати І. П. Березовського із його «Казками про тварин», 1976), Олександра Афанасьєва (Росія).




Зміст





  • 1 Характерні особливості


  • 2 Класифікація


  • 3 Українські народні казки

    • 3.1 Головні українські казкові мотиви



  • 4 Найвідоміші збірки казок


  • 5 Авторські казки

    • 5.1 Найвідоміші автори літературних казок


    • 5.2 Фентезі і казка



  • 6 Див. також


  • 7 Література


  • 8 Посилання




Характерні особливості |


В основі казки — захоплива розповідь про вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні. Казки відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами — сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, — казки не пов'язані безпосередньо з міфологічними уявленнями, а також історичними особами і подіями.


Для них характерні традиційність структури і композиційних елементів (зачини, кінцівки та ін.), контрастне групування дійових осіб, відсутність розгорнутих описів природи і побуту. Сюжет казки багатоепізодний, з драматичним розвитком подій, зосередженням дії на героєві і щасливим закінченням.


Казка відзначається «замкнутим часом» і завершеністю, співвідносними з досягненнями героєм мети і перемогою добра над злом. Функціональна палітра казки надзвичайно розмаїта: її естетичні функції доповнюються і взаємопереплітаються з пізнавальними, морально-етичними, соціально-виховними, розважальними та ін. У казок народів світу багато спільного, що пояснюється подібністю культурно-історичних умов їх життя. Водночас казки відзначаються національними особливостями, відображають спосіб життя народу, його працю і побут, природні умови, а також індивідуальні риси виконавця-оповідача (казкаря). Тому казки, як правило, побутують у багатьох варіантах.



Класифікація |




Персонажі українських народних казок на марках


Недосконалою, але загальноприйнятою у світі є Класифікація Аарне-Томпсона, що поділяє казки за сюжетами та змістом.


Також, за змістом казки поділяються на кілька різновидів. Казки про тварин генетично найдавніші, зв'язані з тотемічними уявленнями. Головними їх героями виступають звірі. З часом казки втрачають міфологічний і магічний сенс і набувають повчально-виховного характеру. Один із різновидів казок про тварин — кумулятивні казки (твори для дітей, що розвивають логічне мислення, пам'ять, виховують моральні почуття тощо).


Фантастичні казки первісно також мали магічне призначення, яке з часом утратилося; в них органічно поєднується міфічне, фантастичне і героїчне начала. Провідні мотиви: змієборство, добування і використання чудодійних предметів (у слов'янських це цілюща вода, жар-птиця, меч-кладенець, шапка-невидимка, чоботи-самоходи) та ін. Герої фантастичних казок, як правило, наділені надзвичайною силою, здібностями, винахідливістю, які допомагають їм подолати усі випробування на шляху до мети.


У побутових казках переважають мотиви з повсякденного життя. Героями їх виступають бідний селянин, кмітливий наймит чи солдат, бурлака, вередлива жінка тощо. Часто у цих казках зустрічаються персоніфіковані образи — Доля, Щастя, Горе, Правда, Кривда. Казкові образи і мотиви широко використовуються у художній літературі, музиці, малярстві.



Українські народні казки |


Для отримання докладнішої інформації з цієї теми, див. Українські народні казки.


Головні українські казкові мотиви |



  • Космічні сили: сонце, місяць, вітер, мороз, град. Людина терпить від них, правується з ними, доходить свого. Особливо популярні два мотиви: доходження знищеного урожаю і розшукування жінки, котру хапає сонце, вітер або інша сила. Вони зв'язуються з широко розповсюдженим мотивом подорожі до сонця: як чоловік чи хлопець заступав сонце в його щоденнім обході і які з того виходили біди. Мотив всесвітній, у американських індіанців він виступає у варіантах, аналогічних українським.[джерело?]


  • Фантастичні надприродні земні єства: дух землі, або лісовик, «Ох», що живе в могилі або в пеньку і забирає до себе людей, котрих потім приходиться різним способом виручати, чи їм виручатись. Дуже популярна у нас тема — про її світові розгалуження нижче. Паралель становить водяний дід чи цар, або дід криничний, — популярний варіант описує, як він змушує чоловіка — купця-мореплавця чи подорожника — пообіцяти йому дитину, яка вродилась без нього вдома.

  • Баба-людоїдка (Баба-Яга)

  • Мотив Змія

  • Кощій Безсмертний

  • Кобиляча голова

  • Одноокий людоїд


Найвідоміші збірки казок |


  • арабських — «Тисяча й одна ніч»

  • німецьких — братів Грімм

  • російських — О. Н. Афанасьєва


Авторські казки |




Персонажі українських народних казок на марках


Найдавніші казки у всьому світі — це народні казки. Їх особливістю є відсутність особи автора. Народні казки — це витвір усього суспільства. Звичайно, що кожна казка в основі має розповідь, яку розповіла певна людина, але з того часу ця казка, як правило, переказується великою кількістю людей і звісно досить суттєво змінюється.


Великі зміни відбуваються з появою письма і книжок. У суспільстві на передній план виходить авторська казка — казка, створена одним чи декількома авторами, імена яких як правило відомі.
В певному розумінні всі художні твори (художня література) є авторськими казками. В більш вузькому розумінні авторські казки — це ті художні твори, які мають досить простий сюжет та призначені для дітей.



Найвідоміші автори літературних казок |


  • Ш. Перро

  • Г. Андерсен

  • В. Гауфф

  • О. Пушкін

  • Лесі Українки

  • Наталя Забіла

  • Іван Франко

  • Василь Сухомлинський

  • Марійка Підгірянка


Фентезі і казка |


Сучасні літературні жанри фантастики і фентезі інколи також розглядають як казки. Серед відомих в усьому світі творів цих жанрів можна згадати: «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна, «Гаррі Поттер» Дж. К.Роулінг, пригоди Конана-кіммерійця Р.Говарда та багато інших. В Україні, цей жанр представляє, наприклад, Г. Л. Олді, використовуючи в своїх творах сюжети казок, міфів та легенд народів світу.



Див. також |


  • Народна казка

  • Українські народні казки

  • Казкар


Література |



  • А. Бичко. Казка // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (голова редколегії) та ін. ; Л. В. Озадовська, Н. П. Поліщук (наукові редактори) ; І. О. Покаржевська (художнє оформлення). — Київ : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

  • Михайло Грушевський. Історія української літератури

  • Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007


Посилання |


  • Казка — визначення в Академічному словнику української мови

  • Вікіджерела — вільна бібліотека.


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко