Ufdjrw

Чуваська Республіка
Чувашская Республика
Чăваш Республики
Прапор Чувашії Герб Чувашії
Чуваська Республіка на карті Росії
Чуваська Республіка на карті Росії
Столиця	Чебоксари
Площа - Усього - % водн. пов.	74-а 18 300 км² 1,5
Населення - Усього - Густота	41-а 1250498 (01.01.2011) [1] (2011) 68,3 осіб/км²
Федеральний округ	Приволзький
Економічний район	Волго-В'ятський
Автомобільний код	21
Державна мова	російська, чуваська
Часовий пояс	MSK (UTC+3)

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення |

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія |

Предками чувашів були стородавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. В 7-8 століттях одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці племена створили етнічний фундамент для формування чувашського народу. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам. Після поразки від монголо-татар в 1236 році залишки степових чувашів мігрували на північ в лісову зону, де жили місцеві фінські племена (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення |

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0% (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

Татари |

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють Всетатарський суспільний центр Чувашії (Чебоксари, з 1992), Татарський суспільно-культурний центр Чувашії (с. Шигирдани Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти |

Українці в Чувашії |

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра»^[2].

Адміністративний поділ |

• Алатирський район


• Аліковський район


• Батиревський район


• Вурнарський район


• Ібресінський район


• Канашський район


• Козловський район


• Комсомольський район


• Красноармійський район


• Красночетайський район


• Маріїнсько-Посадський район


• Моргауський район


• Порецький район


• Урмарський район


• Цивільський район


• Чебоксарський район


• Шемуршинський район


• Шумерлинський район


• Ядринський район


• Яльчицький район


• Янтиковський район

Економіка |

Природні ресурси |

• Гідроелектропотенціал річки Волги в республіці неповністю реалізований на Чебоксарській ГЕС.


• Цінні чорноземні ґрунти розташовані на південному сході по межі з Республікою Татарстан, на південному заході, на захід від річки Сури і в межиріччі Великого і Малого Цивіля.

Корисні копалини |

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт |

• Аеропорт Чебоксари


• Автомобільний шлях М7 «Волга»
  


• Автомобільний шлях Чебоксари — Ульяновськ, Цивільськ — Казань і республіканські шляхи протяжністю 2342 км


• «Південний» напрям Транссибу з одноколійними не електрофікованими гілками від депо Канаш на Чебоксари і через депо Алатир на Красний узел (Мордовія)


• 
  Судноплавство по Сурі (не підтримується) і Волзі на всьому протязі в межах республіки, Чебоксарський річковий порт
  


• Нафтопровід Альметьєвськ — Нижній Новгород-2,3 138000 тонн на добу


• Нафтопродуктопровід Нижньокамський НПЗ — Альметьєвськ — Нижній Новгород-1 2500 тонн на добу


• Мережа магістральних газопроводів Ямбург — Західна межа, Ямбург — Єлець-1,2, Уренгой — Ужгород, Уренгой — Центр-1,2, Ямбург — Тула-1,2 і Нижня Тура — Перм — Нижній Новгород. Загальна продуктивність становить 810 млн м³/сек.


• Далекомагістральна ЛЕП Костромська ГРЕС — Нижній Новгород — Казань — Заїнська ГРЕС
  

Культура і мова |

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до Булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

• Національне радіо Чувашії

Театри і філармонія |

• Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова


• Чуваський державний театр опери та балету


• Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр


• Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель


• Чуваський державний театр ляльок


• Чуваська державна філармонія

Спорт |

• Чемпіонат Чувашії з футболу

Влада |

Основний закон Республіки — Конституція Чуваської Республіки.

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також |

• Чуваська центральна рада

Примітки |

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chuvashia

• 
  Офіційний портал органів влади Чуваської Республіки (рос.)
  


• 
  Чуваська Республіка в довіднику-каталозі "Вся Росія" (рос.)
  


• 
  Суспільство і політика в Чувашії (рос.)
  


• 
  Інформація про Чувашію (рос.)
  

	Марій Ел
Нижньогородська область		Татарстан
Мордовія	Ульяновська область	Татарстан

п о р Чуваська Республіка Столиця Чебоксари Міста Алатир | Канаш | Козловка | Маріїнський Посад | Новочебоксарськ | Цивільськ | Шумерля | Ядрін Райони Алатирський район | Аліковський район | Батиревський район | Вурнарський район | Ібресінський район | Канаський район | Козловський район | Комсомольський район | Красноармійський район | Красночетайський район | Маріїнсько-Посадський район | Моргауський район | Порецький район | Урмарський район | Цивільський район | Чебоксарський район | Шемуршинський район | Шумерлинський район | Ядрінський район | Яльчицький район | Янтиковський район |

п о р Адміністративний поділ Росії Федеральні округи Росії Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північно-Кавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тива • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Міста федерального значення Москва • Санкт-Петербург Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький • Ханти-Мансійський • Чукотський • Ямало-Ненецький Адміністративні одиниці на окупованих територіях інших країн Республіка Крим¹ • місто федерального значення Севастополь¹ ¹ Створено на тимчасово окупованих територіях України (Автономна Республіка Крим і місто з особливим статусом Севастополь), не визнаються більшістю держав-членів ООН.

п о р Державні утворення тюркських народів Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Казахстан •  Киргизстан •  Туреччина • Північний Кіпр1 •  Туркменістан •  Узбекистан (Каракалпакстан) Територіальні утворення у складі інших держав  Іран — Зенджан • Південний Азербайджан |  Монголія — Баян-Улегейський аймак |  КНР — Сіньцзян-Уйгурський автономний район |  Молдова — Гагаузія |  Росія — Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Саха • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія |  Україна — Автономна Республіка Крим Історичні держави Аварський каганат •  Ак-Коюнлу • Астраханське ханство •  Алаш-Орда • Білгородська орда •  Бухарське ханство • Велика Орда • Волзька Булгарія • Джамбуйлуцька орда • Єдисанська орда • Єдичкульська орда • Золота Орда •  Казанське ханство •  Казахське ханство •  Кара-Коюнлу • Караханідська держава • Карлуцький каганат • Касимовське ханство • Кимацький каганат •  Кокандське ханство • Кок-Орда • Конійський султанат •  Кримське ханство • Монгольська імперія •  Ногайська орда •  Османська імперія • Сибірське ханство • Стара Велика Болгарія •  Східний Туркестан • Східно-тюркський каганат •  Тимуридська Імперія • Туркестанська автономія • Тюменське ханство • Тюркський каганат • Узбецьке ханство • Уйгурський каганат •  Хівинське ханство • Хозарський каганат • Чагатайський улус 1 Турецька Республіка Північного Кіпру визнана лише Туреччиною | 2 Неповний суб'єктивний список

п о р Організація непредставлених націй та народів Європа дійсні  Косово Лезгистан Зихія Савойя Бретань Кримські татари Трієст колишні²  Інгушетія  Татарстан  Чувашія  Башкортостан  Удмуртія  Марій Ел  Республіка Комі Інгрія Кумикія  Латвія¹  Естонія¹ Гагаузія Русини Албанці в Македонії Греки в Албанії Угорці в Румунії Боснійці Санджаку Сканія  Чеченська Республіка Ічкерія Азія дійсні  Абхазія Талиші Південний Азербайджан Іранський Курдистан Туркомани Хузестан Ассирійці Белуджистан Західний Белуджистан Гілгіт-Балтистан Сінд Нагаленд Читтагонгський гірський район Чин Тхионги Кхмер-кром Хмонги Ачех Республіка Південно-Молуккських островів Кордильєрський адміністративний регіон Сулу  Республіка Китай  Тибет Східний Туркестан Південна Монголія колишні²  Бурятія  Республіка Саха  Тива  Грузія¹  Вірменія¹  Палау¹  Східний Тимор¹ Халістан Іракський Курдистан Західний Бенгал Таміл-Ілам М'янма (опозиція) Шани Мони Карени Африка дійсні Африканери Бастери Сомаліленд Огоні Оромія Харатін (народи) Огаден Баротселенд Тва Бербери колишні² Масаї Південний Камерун Венда Занзібар Республіка Кабінда Америка дійсні Мапуче колишні² Лакота Дене Науа Бальсасу Нухалки Цімшиани Океанія дійсні Західне Папуа колишні² Бугенвіль Таїті Австралійські аборигени Гаваї ¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.