Ufdjrw

Дублін; англ. Dublin; ірл. Baile Átha Cliath; ; ;
;	;
герб;	прапор;
	; ;
	; ;
	; Основні дані;
	; 53°20′33″ пн. ш. 6°15′57″ зх. д. / 53.34250000002777625° пн. ш. 6.26583333336107806° зх. д. / 53.34250000002777625; -6.26583333336107806Координати: 53°20′33″ пн. ш. 6°15′57″ зх. д. / 53.34250000002777625° пн. ш. 6.26583333336107806° зх. д. / 53.34250000002777625; -6.26583333336107806;
; Країна;	; Ірландія;
Адмінодиниця	; Дублін;
Столиця для	; Ірландія;
Засновано	; 841;
Перша згадка	; 140;
Площа	; 114 990 000 квадратний метр;
Населення	; 553 165 осіб (24 квітня 2016);
; Висота НРМ;	; 20 ± 1 м;
Водойма	; Ліффі, Ірландське море, Royal Canal[d], River Dodder[d];
Міста-побратими	; Вільнюс, Сан-Хосе, Барселона, Ліверпуль, Пекін, Мілан, Будапешт, Ямбол, Шатоден, Подгориця, Братислава, Гвадалахара;
Телефонний код	; 01;
Часовий пояс	; UTC+0;
Код LAU (NUTS);	; IE02101;
GeoNames	; 2964574;
OSM	; r1109531 ·R;
Поштові індекси	; D1-18, 20, 22, 24, D6W, D1-18, 20, 22 і D6W;
	; Міська влада;
; Lord Mayor of Dublin[d];	; Q55973494?;
Веб-сторінка	; dublincity.ie;
	; Мапа;
	; ;
	;
	;
	; Дублін у Вікісховищі?
	; Q56686047?;

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дублін (значення).

Ду́блін (англ. Dublin, також Даблін ірл. Baile Átha Cliath) — столиця Ірландії. Розташований у гирлі річки Ліффі, що впадає в затоку Дублін Ірландського моря. Населення 525 383 (2011), з передмістями — близько 1,2 мільйона.

Зміст

1 Етимологія назви

2 Історія

3 Географія
- 3.1 Розташування
- 3.2 Клімат

4 Населення

5 Економіка

6 Транспорт

7 Культура

8 Освіта

9 Міста-побратими

10 Українська складова

11 Див. також

12 Примітки

13 Джерела

Етимологія назви |

Назва міста походить від ірландського Dubh Linn — «чорний ставок». Традиційно в гельському шрифті, що використовується в ірландській мові, bh писалося з крапкою над b, тобто Du ḃ Linn або Duḃlinn. Франкомовні Нормани опустили крапку і писали назву як Develyn або Dublin.

Існує гіпотеза, що назва міста походить від ісландського djúp lind («глибока заплава»). Однак Дублін називали Dubh Linn ще до того, як норвезькі вікінги вперше з'явилися біля берегів Ірландії.

Сучасна назва міста пишеться ірландською як Baile Átha Cliath (поселення біля броду) Ця назва вперше зустрічається в анналах Ульстера 1368 року.^[2]Áth Cliath — топонім, який посилається на пункт переправи вбрід через річку Ліффі біля вокзалу Heuston Station. Baile Átha Cliath — так називали ранній християнський монастир, який, як вважають, був розташований в районі вулиці Angier, де сьогодні стоїть церква Святого Валентина. Через довжину назви місто інколи називають просто BÁC. Сучасне місто зберігає змішану англо-ірландську й оригінальну ірландську назви.

Історія |

Фортеця у Дубліні

Місто виникло при злитті поселень Dubh Linn («глибокий затон» або «темна гавань») і Baile Atha Cliath («місце у броду, зарослого лозою») десь близько 700 року нової ери. Історично місто Дублін та околиці належали до давнього ірландського королівства Ленстер (Лагін). У VIII столітті місто і околиці завоювали вікінги, заснувавши невелике королівство Дублін. Після того як ірландські королі розгромили вікінгів, вони посадили в королівстві Дублін свою ірландську династію. Після англо-норманського завоювання у ХІІ столітті Дублін став столицею так званого Пейлу — англійської колонії в Ірландії, а потім, після розширення англійських володінь Дублін став столицею «королівства Ірландії», що було під владою Англії. З початку англійського правління з XII століття Дублін був столицею різних державних утворень на острові. Оборона міста спиралася на Дублінський замок, побудований англійцями в XIII столітті. У 1348 році в Дубліні була епідемія чуми — майже все населення вимерло. На Дублін неодноразово здійснювали походи ірландські повстанці під час нескінченних повстань за незалежність Ірландії. З XVII століття місто швидко росло, і у свій час було другим за величиною містом Сполученого Королівства Велика Британія. У 1916 році Дублін став ареною Великоднього повстання за незалежність Ірландії. Особливо жорстокі бої між повстанцями та британськими військами точилися біля поштамту. Після проголошення незалежності Ірландії в 1922 році, місто стало столицею ірландської держави.

Географія |

Парк Святого Стівена

Розташування |

Дублін займає площу майже 115 км ². Річка Ліффі, найбільша річка, що протікає територією сучасного Дубліна із заходу на схід, поділяє нинішнє місто приблизно на дві рівні частини: північну і південну. Сама річка впадає в Ірландське море. Вона тривалий час була перешкодою через свою заболоченість із західного боку та в гирлі. Але заболоченість річки протягом століть поступово долалася за допомогою укріплення берегів річки та засипання боліт. За останні роки рівень води в річці трохи піднявся.

Клімат |

Клімат Дубліна помірно-морський, з характерними м'якими зимами, прохолодним літом і відсутністю різких перепадів температур. Максимальна температура в січні — 8 °C, в липні — 20 °C. Найбільш сонячні місяці — червень і липень. Найвологіші місяці року — це грудень і серпень, протягом кожного з яких випадає від 74 мм опадів і вище. Самий сухий місяць — квітень, до 45 мм. Середньорічна кількість опадів становить 762 мм. Це менше, ніж у Сіднеї, Нью-Йорку і навіть у Далласі. Внаслідок високого показника широти, на якій знаходиться Дублін, світлий час доби може обчислюватися 19 годинами, а короткі зимові дні тривають до 9 годин. Найхолодніші місяці — грудень, січень і лютий. Температура влітку в останні роки була істотно вище середньостатистичних показників, наприклад 31 °C у липні 2006, тобто більше 11 °C звичайного максимуму. Це пояснюється загальним підвищенням температури на планеті. З листопада по квітень випадає сніг, але він тримається трохи більше 4-5 днів. Град випадає частіше, ніж сніг, і найбільш часто випадає протягом зимових та весняних місяців. Грози бувають рідко і зазвичай трапляються влітку.

Місяць^[3]	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Черв	Лип	Серп	Вер	Жов	Лис	Груд	2005—2006 року
Середня денна	8^°C	8^°C	10^°C	13^°C	15^°C	18^°C	20^°C	19^°C	17^°C	14^°C	10^°C	8^°C	13^°C
Середня нічна	1^°C	2^°C	3^°C	4^°C	6^°C	9^°C	11^°C	11^°C	9^°C	6^°C	4^°C	3^°C	6^°C
Опади	67 мм	55 мм	51 мм	45 мм	60 мм	57 мм	70 мм	74 мм	72 мм	70 мм	67 мм	74 мм	762 мм

Населення |

Населення міста: 505,739 (2006)

Економіка |

Ulster Bank

За останні 10-15 років Дублін зробив ривок в економічному розвитку, його іноді називають Кельтським Тигром. У 2008 році місто займало 5 сходинку найдорожчих міст світу.^[4] Тут і одна з найвищих заробітних плат у світі — більше, ніж у Нью-Йорку та Лондоні, але менше ніж у Цюриху, Женеві та Осло.^[5]

Вулиця O'Connell Street

Історично, пивоваріння було провідною галуззю дублінської промисловості: знамените пиво Guinness вариться у місті з 1759 року. Після здобуття незалежності Ірландією Дублін на противагу Корку та Белфасту став центром легкої промисловості.

З 1990-х років Дублін став центром інформаційних і комунікаційних технологій, Дублін вважається Кремнієвою долиною Європи, в ньому розташовані такі корпорації: Microsoft, Google, Amazon, PayPal, Yahoo!, Intel та Hewlett-Packard.

Банківська справа та фінанси також є важливими секторами економіки міста. Багато фінансових корпорацій мають свої штаб-квартири в місті: Citibank, Commerzbank. Також у Дубліні розташована Ірландська фондова біржа.

Транспорт |

Залізнична станція Дублін Хьюстон

Типовий синьо-жовтий автобус Дубліна

У місті діє близько 200 автобусних маршрутів, більшість з котрих контролює Bus Átha Cliath, створена у 1987 році і належить компанії Córas Iompair Éireann, котра належить ірландському уряду. У Bus Átha Cliath працює 3408 і налічує 1067 автобусів. Є кілька різних рівнів тарифів, які застосовуються в автобусній мережі міста, проте найпоширенішим є тариф за проїжджену відстань.

Місто з'єднує з передмістями Дублінська приміська залізниця, вона налічує 5 окремих ліній.

Планується будівництво метрополітену.

У Дубліні розташований порт та аеропорт.

Культура |

Оскар Уайльд

Статуя Джеймса Джойса. Вулиця Норс Ерл Стріт, Дублін

Дублін займає чільне місце в історії літератури як місто, котре подарувало світу безліч яскравих літературних талантів. Тут з'явилися на світ такі письменники, як Вільям Батлер Єйтс, Джордж Бернард Шоу і Семюел Беккет — лауреати Нобелівської премії з літератури. Інші відомі письменники та драматурги, уродженці Дубліна: Оскар Уайльд, Джонатан Свіфт і творець Дракули, Брем Стокер. Але найбільше Дублін відомий творами Джеймса Джойса. Цей письменник зі світовим ім'ям, один із «батьків» модернізму в літературі, надзвичайно популярний у себе на Батьківщині. Про ставлення ірландців до творчості Джойса можна судити по тому, що портрет письменника зображено на 50-фунтові купюрі. Твори письменника сповнені подробицями життя і побуту його сучасників, мешканців міста. Багато з його персонажів взято з образів реальних громадян знайомих і родичів Джойса. «Дублінці» — збірка новел Джойса про особистості й характери, типові для жителів міста на початку XX століття. Дія в його знаменитому творі, «Улісс», відбувається цілком у межах Дубліна, роман насичений топографічними деталями, барвистими замальовками з життя міста та алюзіями на події з його історії. Дж. М. Синг, Шин Окейсі, Брендон Беганн, Мейв Бінчі і Родді Доейл — інші широко відомі автори, народжені в Дубліні.

Найбільші бібліотеки та літературні музеї Ірландії знаходяться в Дубліні, включаючи Національний Музей Печатки Ірландії та Національну Бібліотеку Ірландії.

На театральних підмостках Дубліна грала ціла плеяда відомих акторів, включаючи Ноель Парселя, Брендон Гліссона, Стівена Рі, Коліна Фарелла і Габріеля Берне. У Дубліні розташовані й чотири найвідоміших театри країни: Гейті, Еббі, Олімпія та театр Гейт. Гейт відомий своїми музичними та оперними постановками, Еббі засновали в 1904 році групою акторів, включаючи Вільяма Батлера Єйтса, майбутнього драматурга. На підмостках Еббі ставилися і п'єси Бернарда Шоу.

У Дубліні розташований Державний музей геральдики, заснований у 1908 році і є одним з найстаріших у світі музеїв цієї тематики. У 1976 році в Дубліні відкрилася Дублінська соборна мечеть, яка стала першою мечеттю Ірландії. У місті також є Ірландський музей сучасного мистецтва, Національний музей Ірландії, Національна галерея Ірландії, музей пива Гіннес тощо. Визначною пам'яткою історії і культури Ірландії є Дублінський замок, в якому зокрема розміщена Бібліотека Честера Бітті з великою колекцією давніх рукописів, стародруків, художніх робіт та творів декоративно-вжиткового мистецтва.

Освіта |

Триніті Коледж

Дублін є головним центром освіти в Ірландії. У 2012 році місто стало європейською столицею науки.^[6]

Університет Дубліна — найстаріший університет Ірландії, був заснований у XVI столітті. Його складова Триніті Коледж було засновано на підставі Королівського статуту у 1592 році Єлизаветою І і був закритий для відвідання католиками. Він розташований в центрі міста в кварталі Коледж грин. В університеті навчається близько 15,000 студентів.

Національний університет Ірландії теж розташований в Дубліні, головною складовою університету є University College Dublin, він є найбільшим університетом Ірландії, в ньому навчається 22,000 студентів.

Дублінський міський університет спеціалізується в галузі бізнесу, техніки та промисловості. У ньому навчається близько 10 000 студентів.

Дублінський технологічний інститут (DIT) є сучасним технічним коледжем і найбільшим в країні не-університетським вищим навчальним закладом. Спеціалізується не тільки на технічних напрямах, але також на мистецтві й гуманітарних науках. У ньому навчається близько 22 000 студентів.

Королівський медичний коледж Ірландії входить до складу Національного університету Ірландії, розташований в центрі Дубліна, в кварталі Сан-Стефан грин.

Інші освітні заклади Дубліна: «Національний Коледж Мистецтв, Дублінська бізнес школа, Національний коледж Ірландії, Гріффіт коледж Дубліна».

Також в Дубліні розташований Інститут європейських справ.

Міста-побратими |

Барселона, Іспанія

Будапешт, Угорщина

Ліверпуль, Велика Британія

Мацуе, Японія

Монреаль, Канада

Сан-Хосе, США

Емметсбург, США

Українська складова |

Станом на грудень 2016 року діє душпастирство УГКЦ при римо-католицькій церкві Пресвятого Хреста в Дубліні^[7].

Див. також |

Кафедральний собор Святого Патрика

Стефан Бадені — син Станіслава Марціна Бадені, останній власник Коропця.

Примітки |

↑ http://citypopulation.de/Ireland-Cities.html

↑ Rev. J. Ryan, Pre-Norman Dublin'; JRSAI 1949, p.64.

↑ Погода та клімат від BBC Weather.

↑ City Mayors — The world's richest cities by purchasing power in 2008

↑ London is the most expensive city in the world while Swiss cities are home to highest earners

↑ Dublin City Council — 2011 UEFA Cup Final comes to new Dublin stadium

↑ На Інтерактивній карті УГКЦ позначено українську громаду в Ірландії

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dublin

Джерела |

Official Dublin Tourist Board website

Dublin City Council

Dublin.ie — community portal for Dublin

Irish Architecture — Dublin

Chapters of Dublin — Site with original text of books on Dublin history

Interactive map of Dublin

[[http://citypopulation.de/Ireland-Cities.html_http://citypopulation.de/Ireland-Cities.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none;"></div>-1] ttp://citypopulation.de/Ireland-Cities.html

[2] Rev. J. Ryan, Pre-Norman Dublin'; JRSAI 1949, p.64.

[3] Погода та клімат від BBC Weather.

[4] City Mayors — The world's richest cities by purchasing power in 2008

[5] London is the most expensive city in the world while Swiss cities are home to highest earners

[6] Dublin City Council — 2011 UEFA Cup Final comes to new Dublin stadium

[7] На Інтерактивній карті УГКЦ позначено українську громаду в Ірландії

搜尋此網誌