Ufdjrw

Держава-Місто Ватикан 'Status Civitatis Vaticanae Stato della Città del Vaticano'
Прапор Герб
Гімн: "Папський Гімн та Марш" (Гімн Ватикану)
Столиця	фактично є містом-державою у місті 41°54′ пн. ш. 12°27′ сх. д.country H G O
Офіційні мови	Латина
Форма правління	абсолютна теократична монархія
- Папа	Франциск I
- Держсекретар	Кардинал П'єтро Паролін
Незалежність	від Королівства Італія
- Латеранські угоди	11 лютого 1929
Площа
- Загалом	0 44 км² (232)
Населення
- оцінка 2007	800 (220)
- Густота	1780/км² (6)
Валюта	Euro (€)3 (EUR)
Часовий пояс	(UTC+1)
- Літній час	(UTC+2)
Коди ISO 3166	336 / VAT / VA
Домен	.va
Телефонний код	+39 (Італія)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ватикан

Місто Ватикан
Vatican City [1]
Світова спадщина
41°54′14″ пн. ш. 12°27′10″ сх. д. / 41.90400000002777858° пн. ш. 12.45300000002777807° сх. д. / 41.90400000002777858; 12.45300000002777807
Країна	Ватикан
Тип	Культурний
Критерії	i, ii, iv, vi
Об'єкт №	286
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1984 (8 сесія)
Ватикан у Вікісховищі?

Ватика́н, або Святі́йший Престо́л, також Держа́ва-Мі́сто Ватика́н (лат. Status Civitatis Vaticanae, італ. Stato della Città del Vaticano) — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Місто-держава. Найменша у світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італії. Ватикан — це також адміністративна організація, яка допомагає йому управляти Церквою (вона також має назву Римська курія).

Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро^[2][3]. Він розташований на Ватиканському пагорбі (Mons Vaticanus), що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сикстинську капелу і Ватиканські музеї).

Ватикан відомий своїм малярством і архітектурою, його найзнаменитіша споруда — базиліка Святого Петра, побудована на гробі першого Папи. Базиліка Святого Петра, проте, не є головним храмом. Головний храм Рима — базиліка Святого Івана на пагорбі Латеранум (Латеранському пагорбі). Саме звідси Папа керував Церквою в добу Середньовіччя.

Найвизначнішим твором мистецтва є фрески Сикстинської каплиці роботи Мікеланджело. Упродовж століть було зібрано величезну мистецьку колекцію, яка тепер експонується у Ватиканських музеях. Іншою перлиною Ватикану є його бібліотека.

Історія |

Докладніше: Історія Ватикану

В античності територія Ватикану (лат. ager vaticanus) не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися.

Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Костянтинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано.

У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни.

Сучасність |

Нині Ватикан — самостійна держава-місто і центр Римо-католицької церкви, резиденція її голови Папи Римського, розташована в західній частині Рима. Територія — 0,44 км². Число постійних жителів Ватикану становить приблизно 800 людей, 450 з яких мають духовний сан.

Офіційна мова — латинська, використовується виключно в офіційних друкованих документах Ватикану і в ході богослужінь. У дипломатичному листуванні використовується французька. Повсякденними і розмовними за частотою вживання є італійська, іспанська, англійська, німецька і французька мови. Грошова одиниця — євро. За угодою з урядом Італії від 29 грудня 2000 у обмежених масштабах Папська держава карбує також власну монету — ватиканський євро, призначений в основному для нумізматів. Обсяг випуску ватиканських євро не повинен перевищувати одного мільйона на рік.

Форма управління — теократична монархія. Глава держави — Папа Римський. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років приносять присягу папі. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада.

Ватикан підтримує дипломатичні відносини з 178 державами і є постійним спостерігачем при ООН з правом голосування.

Географія |

Докладніше: Географія Ватикану

Офіційний план Ватикану (з додатку до Латеранських угод). На плані кольорами позначені: темно-сірий — територія міста-держави Ватикан; світло-сірий — територія міста-держави Ватикан, за підтримання правопорядку на якій відповідає Італія. Ця територія може бути в будь-який момент закрита для публіки та італійської поліції для проведення особливих церемоніальних заходів; червоний — невелика смуга (3 м в ширину і 60 м в довжину) поруч з північною колонадою собору Святого Петра, що є, згідно з Латеранськими угодами, територією Італії і перебуває в італійській юрисдикції. Цей факт був предметом суперечок на спільній ватикансько-італійській комісії, що існувала до 1932 року для уточнення формулювань Латеранських угод. Однак, оскільки рішення комісії мали рекомендаційний характер, Італія відмовилася визнавати результати дискусії і залишила смугу землі вздовж колонади за собою; обведене синім — територія Італії, що знаходиться у володінні Святого Престолу. Територія має екстериторіальний статус, італійське право на неї не поширюється; також — територія в південній частині плану (ліворуч) зафарбована світло-сірим помилково і є територією Італії.

Ватикан, одна з європейських мікрокраїн, що розташована на Ватиканському пагорбі в західно-центральній частині Риму, на кілька сотень метрів на захід від річки Тибр. Її кордони — 3,2 кілометра, знаходиться в межах Італії. Вони позначені мурами, збудованими в давнину для захисту Папи від вторгнення ззовні. Ситуація є суперечливою на знаменитій Площі Святого Петра (Peter's Square) перед Базилікою Петра (Peter's Basilica), де межі кордону в безпосередній близькості від еліпса, утвореного колонадою Берніні (Bernini 's colonnade), саме тут розповсюджується юрисдикція муніципальної римської поліції, на яку й була покладена охорона порядку в цій частині. Ватикан є найменшою суверенною державою у світі, площею в 0,44 кв. кілометри (44 га, 110 акрів). Число постійних жителів Ватикану становить приблизно 800 чоловік, 450 з яких носять духовний сан.

Клімат у Ватикані, так само, як і в Римі, помірний, середземноморський. Зима — м'яка, дощова, триває з вересня до середини травня; літо — спекотне, сухе, триває з травня по серпень. Відмічаються деякі місцеві особливості, здебільшого туман і роса.

У липні 2007 року Ватикан погодився стати першою вуглецево-нейтральною державою. Вони планують здійснити це шляхом заліку викидів двоокису вуглецю, завдяки створенню Лісового масиву Ватикану, який був подарований папській консисторії урядом та громадою в Угорщині^[4].

Населення |

Докладніше: Населення Ватикану

Практично все населення Ватикану — піддані Святого Престолу (підданства Ватикану не існує), що мають паспорт (даний паспорт володіє дипломатичним статусом Святого Престолу, вказує на приналежність до мешканців Апостольської Столиці (Ватикану) і видається Державним Секретаріатом) і є служителями Католицької Церкви.

Станом на 31 грудня 2005 року з 557 підданих Святого Престолу 58 — кардинали, 293 мають статус духовенства і є членами Папських представництв, 62 — інші представники духовенства, 101 — член швейцарської гвардії, а решта 43 — миряни. У 1983 році у Ватикані не зареєстровано жодного новонародженого. Трохи менше половини, 246 громадян, зберегли своє перше громадянство. Громадянство у Ватикані не успадковується і не може бути надбане в силу народження в державі. Воно може бути отримано тільки на основі служіння Святому Престолу та анулюється у разі припинення трудової діяльності у Ватикані^[5].

Стаття 9 Латеранського договору 1929 року між Ватиканом та Італією свідчить, що якщо особа перестає бути громадянином Ватикану і не має громадянства якої-небудь іншої держави, їй надається італійське громадянство.

Етнічно більшість з громадян Ватикану італійці, за винятком членів швейцарської гвардії. До «денного» населення Ватикану відносяться також близько 3000 працюючих там італійців, але вони живуть за межами держави.

У 2005 році у Ватикані було зареєстровано 111 шлюбів.

Українські сліди у Ватикані |

З запровадженням слов'янських мов до літургії пов'язано одну з папських базилік у Римі — Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore). Тут папа Адріан II вперше дозволив Кирилу та Мефодію відправляти літургію слов'янською мовою. У каплиці св. Еразма собору святого Петра можна побачити мозаїчні зображення княгині Ольги та Володимира Великого — хрестителів Русі. Вони були встановлені тут з нагоди 1000-літнього ювілею хрещення Русі. При цьому на зображенні Володимира виконано тризуб.

Тут же у соборі св. Петра знаходиться також олтар св. Василя Великого, під яким спочили мощі одного єпископа УГКЦ і священномученика за віру Йосафата Кунцевича. Зважаючи на це, у вівтарі святого Василя часто проводяться українські богослужіння^[6].

Під час Другого Ватиканського собору 1862-65 рр. у базиліці св. Петра Йосиф Сліпий підніс прохання піднести устрій української греко-католицької церкви до патріархального. 22.02.1965 р. в цій базиліці св. Петра відбулася консисторія на якій Йосифа Сліпого оголошено кардиналом. Пам'яткою є Протопресвітерська плата (Plazzina del Arciprete) — резиденція Йосипа Сліпого. Тут були аудієнції його численних відвідувачів. Патріарх Йосип Сліпий любив прогулюватися Ватиканськими садами, де зустрічався з понтифіком^[7].

Окрема місія на чолі з графом М. Тишкевичем представляла ЗУНР в Ватикані за адресою вілла Маріньолі (Marignoli) на розі Corso d'Italia і Via Po.

Ватиканські музеї містять велику колекцію історичних предметів. Зокрема, тут експонується картина Я. Матейка «Битва під Віднем». На картині зображені запорожці — співтворці перемоги. А в залі № 31 знаходиться скульптура Лелльо Скорцеллі на честь Другого Ватиканського Собору. Серед показаних соборних отців наявна і постать українського патріарха Йосифа Сліпого.

В славнозвісній Сікстинській капелі 12.11.1979 р. папа Іоанн Павло ІІ уділив єпископську хіротонію отцю Мирославу Любачівському — митрополиту філадельфійському, згодом Главі УГКЦ. В цій же каплиці в час літургії 24.03.1980 р., в якій співслужили патріарх Йосип та митрополит Кир Максим Германюк, Папа Іван Павло ІІ виголосив проповідь українською мовою.

Ватиканське радіо — Piazza Pia, 3. Це радіо було організовано в 1931 р. Українські програми, які готував о. М. Ваврик, почали надаватися від 14.12.1939 р. раз на тиждень. Передачу українських програм було перервано в 1944-47 рр. Від 1966 р. українські програми почали виходити щоденно, а літургії щонеділі.

В межах ватиканських володінь на пагорбі Джаніколо розташовано також нову садибу української колегії Св. Йосафата — Велику Семінарію^[7].

Політична система |

Ватикан — абсолютна теократична монархія, керована Святим Престолом. Сувереном Святого Престолу, в руках якого зосереджені абсолютна законодавча, виконавча і судова влада, є Папа Римський, що обирається кардиналами на довічний термін. Після смерті Папи і під час конклаву аж до інавгурації нового Папи його обов'язки виконує камерленго.

Влада |

Ватикан
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Ватикану
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Папа Римський (список) Франциск
Виконавча влада Державний секретаріат Державний секретар П'єтро Паролін Губернатор Ватикану Джузеппе Бертелло
Законодавча влада Голова Папської комісії Джузеппе Бертелло
Судова влада Вищий церковний суд Вищий трибунал Апостольського суду Місцевий трибунал
Вибори Конклави: 2005 2012
Міжнародні відносини Міжнародні організації Латеранські угоди Міністерство закордонних справ Секретар у справах зносин з державами (список) архієпископ Пол Галлахер Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт
Категорія • Інші країни
п о р

Головою виконавчої влади є Державний секретар.

Ватиканом керує адміністративний орган — призначувана Святим Престолом Папська Комісія, на чолі з губернатором (комісія призначається на 5-річний термін). Головним адміністративним органом Святого престолу (Практичне керівництво релігійною, політичною та господарською діяльністю) є Римська курія. Згідно з конституціями «Regimini Ecclesiae Universae» (1968 рік) і «Pastor Bonus» (1988 рік) адміністрація католицької церкви і Ватикану складається з кількох відомств. Виконанням рішень Папи і координацією діяльності Римської курії займається Державний секретаріат. Його голові — Державному секретарю — надані всі повноваження в області світського суверенітету; фактично він виконує обов'язки прем'єр-міністра. З 2013 року Державний секретар — кардинал П'єтро Паролін.

Вищі консультативні органи — Вселенський собор, колегія кардиналів і єпископський синод.

У складі Державного секретаріату діють, зокрема, секції з загальних питань (внутрішніх справах) та у зв'язках з державами (закордонних справ).

Інші органи католицької церкви і Ватикану: дев'ять конгрегацій, або дикастерій (міністерств), 11 папських комісій; бюро; Апостольська бібліотека та інші установи. Юридичні інстанції — Вищий церковний суд, Вищий трибунал Апостольського суду і місцевий трибунал. Порядок підтримує папська гвардія, що складається зі швейцарських гвардійців.

Економіка |

Ватикан має некомерційну планову економіку. Джерела доходів — в першу чергу пожертвування католиків усього світу. Прибуток в 2003 році склав 252 мільйона доларів США, витрати — 264. Крім того, великі доходи приносить туризм (продаж поштових марок, ватиканських монет євро, сувенірів, плата за відвідування музеїв). Велику частину робочої сили (обслуговуючий персонал музеїв, садівники, двірники і так далі) становлять громадяни Італії.

Ватиканський євро |

Ватикан входить до єврозони з 1999 року. Як будь-яка інша держава, що офіційно входить до єврозони, Ватикан має власний дизайн аверсу монет: на ньому зображується портрет правлячого (на момент карбування) Папи Римського (з 2006 року — з Бенедиктом XVI).

Банк |

Функції Ватиканського банку виконує IOR — дослівно в перекладі «Інститут релігійних справ», відкритий та орієнтований для внутрішніх клієнтів: фізичних та юридиних осіб Католицької церкви, Ватикану та дипмісій при ньому.

Збройні сили |

Швейцарські гвардійці в традиційній формі.

До 1970 року існувало 4 види збройних сил:

• 
  Дворянська гвардія;


• 
  Палатинська гвардія;


• 
  Папська жандармерія;


• 
  Швейцарська гвардія.

У 1970 році папа Павло VI реформував збройні сили, ліквідувавши 3 перші види військ і залишивши для охорони держави Швейцарську гвардію, засновану в 1506 році. У 2002 році Іоанн Павло II відновив жандармерію, яка виконує функції поліції, окремим її підрозділом є пожежна служба.

Швейцарська гвардія підпорядковується Папі, забезпечуючи охорону будівель, де проживає чи працює особисто понтифік. Гвардійці є більш представницьким органом, натомість усі дозвільні функції у Ватикані, забезпечення правопорядку, особистої охорони Папи, слідства тощо є компетенцією жандармерії.

Транспорт і комунікації |

У Ватикані немає аеропортів. Є один вертолітний майданчик — Ватиканський геліпорт і 852-метрова залізниця, що з'єднує залізничну станцію біля собору святого Петра з основною італійською мережею.

Ватикан має також власний домен, телевізійний центр CTV, який займається підготовкою телепрограм, але сам безпосереднього мовлення не веде^[8]. З 1931 року веде мовлення Радіо Ватикану^[9].

З 2002 року в Дирекцію телекомунікацій Міста-Держави Ватикан входить телефонна служба, яка керує ватиканськими телекомунікаціями, у тому числі голосовим провідним зв'язком та мережею передачі даних. 18 травня 2010 Ватикан підписав договір з італійським підрозділом міжнародного оператора стільникового зв'язку Vodafone. Власних операторів стільникового зв'язку у Ватикану немає.

У Ватикані видається щоденна газета L'Osservatore Romano, офіційний бюлетень Святого Престолу Acta Apostolicae Sedis, і статистичний щорічник Annuario Pontificio. 29 червня 2011 у Ватикані був запущений власний інформаційний інтернет-портал^[10].

Крім того, Ватикан має декілька радіопередавачів, резервну електростанцію, пошту.

З 2008 року ведеться будівництво сонячної електростанції проектною потужністю 100 мегават^[11].

Міжнародні відносини |

Докладніше: Міжнародні відносини Ватикану

Статус Ватикану в міжнародному праві — Допоміжна суверенна територія Святого Престолу, резиденція вищого духовного керівництва римо-католицької церкви. Суверенітет Ватикану не є самостійним (національним), а випливає з суверенітету Святого престолу. Іншими словами, його джерело — не населення Ватикану, а саме папський престол. Кафедра Римських єпископів визнається суверенним суб'єктом міжнародного права з ранньосередньовічних часів.

Дипломатичні відносини Ватикану і Святого Престолу знаходяться у віданні Секції відносин з державами Державного секретаріату. Секцію очолює Секретар з відносин з державами в сані архієпископа — з 2014 року це Пол Річард Ґаллаґер (Paul Richard Gallagher), уродженець Великої Британії.

Дипломатичні місії іноземних держав акредитуються при Святому Престолі, а не при місті-державі Ватикан. Іноземні посольства і представництва, акредитовані при Святому Престолі, зважаючи на малу територію Ватикану, розміщені в Римі (включаючи і посольство Італії, яке, таким чином, знаходиться в її власній столиці).

Святий Престол підтримує дипломатичні відносини з 174 країнами світу, у тому числі з ЄС і з Організацією визволення Палестини і є членом 15 організацій, у тому числі ВООЗ, СОТ, ЮНЕСКО, ОБСЄ та ФАО.

Святий Престол — найстаріший (1942 рік) дипломатичний союзник Китайської Республіки і нині є єдиним суверенним суб'єктом міжнародного права в Європі, що формально визнає Китайську Республіку.

У 2007 році Святим Престолом були встановлені дипломатичні відносини з Саудівською Аравією.

Святий Престол (не Ватикан) є постійним спостерігачем при ООН з 1964 року^[12], співпрацюючи з організацією з 1957 року. У 1971 році Святий Престол заявив про своє рішення дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, щоб «надати моральну підтримку принципам, які служать основою самого Договору». У липні 2004 року права місії Святого Престолу при ООН були розширені. Крім того, з серпня 2008 року Ватикан почав співпрацю з Інтерполом на постійній основі^[13][14].

Вид на Площу Святого Петра.

Див. також |

Ватикан у сестринських Вікіпроектах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Новини у Вікіновинах?
	Ватикан у Вікімандрах?
	Файли у Вікісховищі?

• Список ссавців Ватикану


• Ватиканські сади

Примітки |

Джерела |

• Fabrizio Rossi: Der Vatikan. Politik und Organisation. Beck, München 2004, ISBN 3-406-51483-9
  


• Thomas J. Reese: Im Innern des Vatikan. Politik und Organisation der katholischen Kirche. Fischer, Frankfurt a. M. 2000, ISBN 3-10-062921-3
  


• Niccolo Del Re (Hrsg.)/dt. Bearbeitung: Elmar Bordfeld: Vatikanlexikon. Pattloch, Augsburg 1998, ISBN 3-629-00815-1
  


• Werner Kaltefleiter und Hanspeter Oschwald: Spione im Vatikan. Die Päpste im Visier der Geheimdienste. Pattloch, Augsburg 2006, ISBN 3-629-02126-3 (alle wesentlichen Geheimdienstaktivitäten und deren Folgen zwischen 1939 bis heute)


• Alexander Smoltczyk: Vatikanistan: Eine Entdeckungsreise durch den kleinsten Staat der Welt. Heyne, München 2008, ISBN 978-3-453-15434-6
  


• N. CCCLXXXIV — Legge sul governo dello Stato della Città del Vaticano. 16 luglio 2002


• - Claudio Cerasa. «Ecco come nacque la bandiera dello Stato del Vaticano».


• 
  F. Clementi, Città del Vaticano, Bologna, Il Mulino, 2009 ISBN 978-88-15-13151-5
  


• Piers Marchant, Come diventare Papa, Casale Monferrato, Edizioni Piemme S.p.A., 2007. ISBN 978-88-384-8652-4
  


• Maurizio Panconesi, Le ferrovie di Pio IX. Nascita, sviluppo e tramonto delle strade ferrate dello Stato pontificio (1846—1870), Calosci, 2005. ISBN 978-88-7785-206-9
  


• Enzo Romeo Come funziona il Vaticano. Tutto quello che vorreste sapere, Milano, Àncora, 2008. ISBN 978-88-514-0560-1
  


• Governatorato dello Stato della Città del Vaticano, Barbara Jatta (a cura di) 1929—2009. Ottanta anni dello Stato della Città del Vaticano, Città del Vaticano, Biblioteca Apostolica Vaticana, 2009. ISBN 978-88-210-0856-6.

Посилання |

• 
  О. А. Баб'як. ВАТИКА́Н, Держава-Місто Ватикан (лат. Vaticanae, італ. Santa Sede, Stato della Citta del Vaticano) // [2] Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  


• 
  М. М. Варварцев. Ватикан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 449. — ISBN 966-00-0734-5.
  


• Офіційний сайт держави Ватикан


• Кривонос Р. А. Ватикан (і Святий престол) у світовій політиці // Політична енциклопедія. Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 85–86.


• Ватикан / Країни світу


• У коридорах теократії


• History of Vatican City: Primary Documents


• 
  Agreement Between the Italian Republic and the Holy See, 18 Feb. 1984


• Map of Vatican City


• 
  Piazza San Pietro in Vaticano Virtual Tour with map and compass effect by Tolomeus


• The Vatican as a Free Society by Carlo Lottieri


• The Pope's Walls


• Vatican Museums Online


• Walls of Rome


• World Heritage Site


• Vatican City Live Webcam


• Daily Time Lapse Movies of the St. Peter Square Webcam in Vatican City

Італія	Італія	Італія
Італія		Італія
Італія	Італія	Італія

п о р Ватикан у темах Географія Апостольський палац • Дім Святої Марти • Ватиканські сади • Зала для аудиторій Павла VI • Собор Святого Петра • Площа святого Петра • Ватиканський пагорб • Музеї (Сікстинська капела) Історія Папська держава • Латеранські угоди • Перший Ватиканський собор • Другий Ватиканський собор Державний устрій Папа Римський (Список римських пап) • Вибори • Конституція • Губернатор • Збройні сили (Папська жандармерія • Швейцарська гвардія) • Міжнародні відносини • Правова система Економіка Банківська справа • Транспорт (залізниця • повітряне сполучення • Інтернет-домен) Культура Академія наук (Ватиканська обсерваторія) • Гімн • Герб • Прапор • Мови • Музика • Католицтво • Радіо • Газети • Ватиканська бібліотека • Ватиканський секретний архів Портал «Католицтво»  •  Проект «Католицтво»

Пов'язані статті п о р Монументи Рима Базиліки Церкви Базиліка святого Петра · Базиліка Санта Марія Маджоре ·  Базиліка Святого Павла за мурами ·  Латеранська базиліка · Катакомби Рима ·  Сан Карло алле Кваттро Фонтане ·  Базиліка святого Климента ·  Церква Іль-Джезу ·  Санта-Кроче-ін-Джерусалемме ·  Санта Марія дельї Анджелі е деї Мартірі ·  Санта Марія ін Арачелі ·  Санта Марія ін Космедін ·  Санта Марія в Трастевере ·  Санта-Прасседе ·  Санта Сабіна ·  Сант Іво алла Сапієнца ·  Триніта деї Монті Вілли Вілла Ада · Вілла Боргезе · Вілла Доріа Памфілі · Вілла Медічі · Вілла Мадама · Вілла Фарнезіна · Вілла Челімонтана Палаци Квіринальський палац · Латеранський палац · Апостольський палац · Палаццо Мадама · Палаццо Монтечиторіо · Палаццо Кіджі · Палац Консульта · Палац Фарнезіна · Палаццо Фарнезе  · Палац Вімінале · Палац Фінансів · Палац Освіти · Collegio Romano · Палац П'ячентіні · Палац Спада · Палац Правосуддя · Капітолійські музеї (Палац сенаторів · Палаццо консерваторе · Палаццо Нуово Храми Пантеон · Храм Портуна · Храм Геркулеса Переможця · Храм Юпітера · Храм Сатурна · Храм Вести · Храм Венери і Роми · Храм Веспасіана · Храм Божественного Адріана · Храм Діоскурів · Храм Антоніна та Фаустіни · Храм Цезаря · Храм Конкордії · Храм Беллони · Базиліка Нептуна Форуми Імперські форуми  ·  Бичачий форум  ·  Римський Форум  ·  Форум Цезаря  ·  Форум Августа  ·  Форум Веспасіана  ·  Форум Нерви  ·  Форум Траяна Архітектура Вівтар миру · Замок Святого Ангела · Circus Maximus · Колізей · Колона Марка Аврелія · Площа Торре Арджентіна · Вітторіано · Обеліски Рима · Палаццо Барберіні · Палаццо Памфілі · Палаццо Доріа-Памфілі · Театр Марцелла · Театр Помпея · Тіберіна · Колона Траяна · Мавзолей Августа · Терми Агріппи · Терми Тита · Терми Траяна · Терми Каракалли · Терми Александра Севера · Терми Діоклетіана · П'яцца Навона · Фонтан чотирьох річок · П'яцца дель Пополо · Піраміда Цестія · Іспанські сходи · Вежа Міліції · Коміціум · Ринок Траяна · Ludus Magnus · Золотий будинок імператора Нерона · Фонтан Баркачча · Фонтан Треві · Базиліка Максенція і Костянтина · Базиліка Юлія · Базиліка Емілія · Пуп міста · Регія · Ростра · Курія Юлія · Табуларій · Milliarium Aureum · Ляпіс нігер · Курцієве озеро · Дім весталок · Via Sacra · Мамертинська в'язниця · Колона Фоки · Клоака Максима · Портик Аргонавтів · Септа Юлія Арки Арка Тіта  ·  Арка Септімія Севера  ·  Арка Костянтина Сервіїв мур Капенські ворота · Коллінські ворота ·  Целімонтанські ворота ·  Дубові ворота  · Есквілінські ворота · Ворота Карменти ·  Вімінальські ворота Авреліанів мур Порта Ардеатина · Ворота Азінарія · Порта Корнелія · Ворота Латіна · Порта Маджоре · Ворота Метронія · Номентанські ворота · Порта Піа · Порта Пінчіана · Порта Преторіана · Порта дель Пополо · Порта Портезе · Ворота святого Панкратія · Порта Салярія · Тибуртинські ворота · Ворота Сан Джованні · Ворота святого Себастьяна · Порта Сан Паоло · Порта Септіміана Акведуки Aqua Appia • Anio Vetus • Aqua Marcia • Aqua Tepula • Aqua Julia • Aqua Virgo • Aqua Alsietina • Aqua Claudia • Anio Novus • Aqua Traiana • Aqua Alexandrina Мистецтво Капітолійська вовчиця ·  Аполлон Бельведерський ·  Август з Пріма Порта ·  Вуста Правди ·  Лаокоон та його сини ·  Сікстинська капела · Кінний монумент Марку Аврелію п о р Держави, які офіційно визнали Голодомор 1932—1933 геноцидом Європа  Андорра •  Ватикан •  Грузія •  Естонія •  Італія • Латвія •  Литва •  Польща •  Португалія •  Угорщина •  Україна Америки  Еквадор •  Канада •  Колумбія •  Мексика •  Парагвай • Перу Австралія-Океанія  Австралія п о р Країни Європи Незалежні Австрія · Азербайджан1 · Албанія · Андорра · Бельгія · Білорусь · Болгарія · Боснія і Герцеговина · Ватикан · Велика Британія · Вірменія1 · Греція · Грузія1 · Данія · Естонія · Ірландія · Ісландія · Іспанія · Італія · Казахстан1 · Кіпр1 · Латвія · Литва · Ліхтенштейн · Люксембург · Мальта · Молдова · Монако · Нідерланди · Німеччина · Норвегія · Північна Македонія · Польща · Португалія · Росія1 · Румунія · Сан-Марино · Сербія · Словаччина · Словенія · Туреччина1 · Угорщина · Україна · Фінляндія · Франція · Хорватія · Чехія · Чорногорія · Швейцарія · Швеція Залежні та інші території Данія Фарерські острови (установча земля) Фінляндія Аландські острови (автономний регіон) Норвегія Свальбард · Ян-Маєн (невключені території) Велика Британія Акротирі і Декелія1 (суверенні військові бази) · Гібралтар (заморська територія) · Гернсі · Джерсі · Острів Мен (коронні володіння) Невизнані Республіка Абхазія1 · Косово · Нагірно-Карабаська Республіка1 · Південна Осетія1 · Турецька Республіка Північного Кіпру · Придністровська Молдавська Республіка 1 Частково в Азії, або цілком у Азії з культурними зв'язками в Європі. п о р Столиці країн Європи Держав Амстердам · Андорра-ла-Велья · Анкара¹ · Афіни · Баку¹ · Белград · Берлін · Берн · Братислава · Брюссель · Будапешт · Бухарест · Вадуц · Валлетта · Варшава · Ватикан · Відень · Вільнюс · Гельсінкі · Дублін · Єреван¹ · Загреб · Київ · Кишинів · Копенгаген · Лісабон · Лондон · Любляна · Люксембург · Мадрид · Мінськ · Монако · Москва · Нікосія² · Нур-Султан¹ · Осло · Париж · Подгориця · Прага · Рейк'явік · Рига · Рим · Сан-Марино · Сараєво · Скоп'є· Софія · Стокгольм · Таллінн · Тбілісі¹ · Тирана Залежних територій Гібралтар · Дуглас · Епіскопі¹ · Лонг'їр · Марієгамн · Сент-Гелієр · Сент-Пітер-Порт · Торсгавн · Фуншал Невизнаних республік Приштина · Степанакерт · Сухумі¹ · Тирасполь · Цхінвалі¹ ¹ місто в Азії, але країна частково в Європі, ² країна географічно в Азії, але має соціально-політичні зв'язки з Європою. п о р Рада Європи Країни-члени Австрія • Азербайджан • Албанія • Андорра • Бельгія • Болгарія • Боснія і Герцеговина • Велика Британія • Вірменія • Греція • Грузія • Данія • Естонія • Ірландія • Ісландія • Кіпр • Іспанія • Італія • Латвія • Литва • Ліхтенштейн • Люксембург • Мальта • Молдова • Монако • Нідерланди • Німеччина • Норвегія • Північна Македонія • Польща • Португалія • Росія • Румунія • Сан-Марино • Сербія • Словаччина • Словенія • Туреччина • Угорщина • Україна • Фінляндія • Франція • Хорватія • Чехія • Швейцарія • Швеція • Чорногорія Країни-спостерігачі Ватикан • Ізраїль • Канада • Мексика • США • Японія Члени у минулому Чехословаччина (1991–1992) • Саар (1950–1956) Інституції Генеральний секретар • Комітет міністрів • Парламентська асамблея (Список голів, Список депутатів) • Конгрес • Комісар з прав людини • Комісія боротьби з расизмом і нетерпимістю • Європейський суд з прав людини п о р Міста-держави Незалежні держави  Ватикан •  Монако •  Сінгапур Частково автономні Гібралтар (Брит.) •  Гонконг (Кит.) • Аоминь (Макао) (Кит.) Самопроголошені автономії Вільне місто Християнія (Дан.) п о р Держави Італії (від 1792) Наполеонівські республіки Республіка Альба • Республіка Анкона • Республіка Бергамо • Болонська Республіка • Республіка Брешія • Цизальпійська республіка • Циспаданська Республіка • Республіка Крема • Італійська республіка (1802—1805) • Лігурійська республіка • Республіка Лукка • Партенопійська республіка • П'ємонтська республіка • Римська республіка (18 століття) • Субальпійська республіка • Тибрська республіка • Транспаданська республіка Наполеонівські королівства Герцогство Беневентське • Королівство Етрурія • Герцогство Гвасталла • Королівство Італія (Наполеонівське) • Князівство Лукка і Пйомбіно • Неаполітанське королівство • Понтекорво • Велике герцогство Тосканське • Князівство Ельба • Корсиканське королівство До Рісорджименто Герцогство Генуя • Герцогство Лукка • Герцогство Маса і Каррара • Герцогство Модена та Редджо • Герцогство Парма • Велике герцогство Тосканське • Об'єднані італйські провінції • П'ять днів Мілану • Республіка Сан-Марко • Об'єднані провінції Центральної Італії • Сардинське королівство • Королівство Обох Сицилій • Ломбардо-Венеціанське королівство • Папська держава Після Рісорджименто Королівство Італія (1861—1946) • Вільна держава Рієка • Італійська соціальна республіка • Вільна територія Трієст  Італія •  Ватикан •  Сан-Марино •  Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти

У соціальних мережах Twitter (англ.) Тематичні сайти Open Directory Project · Quora Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України · BabelNet · Britannica (онлайн) · Encyclopædia Universalis Нормативний контроль BNF: 15336233z · GND: 4062404-3 · LCCN: n80053295 · NDL: 00560559 · NKC: ge131242 · LIBRIS: 162153 · SUDOC: 027255123 · VIAF: 136038551