Кілія-Веке (комуна)
комуна | |
|---|---|
Кілія-Веке Chilia Veche | |
| Країна |  Румунія |
Повіт |  Тулча |
Телефонний код | +40 240 (Romtelecom, TR) +40 340 (інші оператори) |
| Координати | 45°25′19″ пн. ш. 29°17′23″ сх. д.H G O |
Висота | 6 м.н.р.м. |
Площа | 533,58 км² |
Населення | 2455[1](2009) |
Розташування | |
  | |
 Розташування комуни на карті повіту Тулча | |
Влада | |
Примар Мандат | Ciupitu Georgeta[2] (PNL) 2008-2012 |
Кілія-Веке (рум. Chilia Veche) — комуна у повіті Тулча в Румунії. До складу комуни входять такі села (дані про населення за 2002 рік):
Кишліца (13 осіб)
Кілія-Веке (3539 осіб) — адміністративний центр комуни- Острову-Тетару
Татанір (54 особи)
Комуна розташована на відстані[3] 274 км на північний схід від Бухареста, 46 км на північний схід від Тулчі, 148 км на північ від Констанци, 98 км на схід від Галаца.
Зміст
1 Історія
2 Див. також
3 Населення
4 Посилання
5 Примітки
Історія |
У 1359 році на місці сучасного міста Кілія-Веке існувала генуезька колонія — Лікостомо. Очільником колонії був консул. На території комуни були знайдені монети, які кабувалися в колонії[4]. На території Одеської області у місті Кілія зберіглися також оборонні рови, оскільки сама фортеця була побудована з глини. Припускається, що в ті часи Кілія-Веке та Кілія були єдиним містом. Через Лікостомо в Середземномор'я генуезькі купці експортували мед, віск, коней, сіль, хліб, хутро, зерно, рибу. Крім італійців на той час жили вірмени, греки, татари, євреї, адиги та інші народи. В колонії також карбувалися власні монети — мідні фоллари. У 1389 році володар Волощини Мірча-чел-Бетрин завоював порт Лікостомо і ввесь регіон гирла Кілії[5].
Див. також |
Монети Західного Причорномор'я
Населення |
За даними перепису населення 2002 року[6] у комуні проживали 3606 осіб.
Національний склад населення комуни:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 3351 | 92,9% |
росіяни-липовани | 144 | 4,0% |
| цигани | 68 | 1,9% |
| українці | 25 | 0,7% |
| турки | 9 | 0,2% |
| угорці | 5 | 0,1% |
| німці | 2 | 0,1% |
| татари | 1 | < 0,1% |
| євреї | 1 | < 0,1% |
Рідною мовою назвали:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 3523 | 97,7% |
| циганська | 33 | 0,9% |
| російська | 21 | 0,6% |
| українська | 16 | 0,4% |
| турецька | 7 | 0,2% |
| угорська | 2 | 0,1% |
| німецька | 2 | 0,1% |
| татарська | 1 | < 0,1% |
| сербська | 1 | < 0,1% |
Склад населення комуни за віросповіданням:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 3444 | 95,5% |
| старообрядці | 103 | 2,9% |
| римо-католики | 24 | 0,7% |
| мусульмани | 10 | 0,3% |
| не релігійні | 3 | 0,1% |
| п'ятдесятники | 2 | 0,1% |
| адвентисти | 2 | 0,1% |
| атеїсти | 1 | < 0,1% |
| не вказали релігію | 1 | < 0,1% |
Посилання |
- Дані про комуну Кілія-Веке на сайті Ghidul Primăriilor
Примітки |
↑ Populația stabilă la 1.01.2009 total din care de 18 ani și peste (румунською). Архів оригіналу за 2012-09-11. Процитовано 2011-12-19.
↑ Biroul Electoral Central. Alegeri locale 2008 TUR I + TUR II + TUR III. Primari aleşi pe municipii,oraşe şi comune. (румунською). Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-12-15.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
↑ Iliescu O. Génois et tatars en Dobroudja au XIVe siècle: l’apport de la numismatique. Ètudes Byzantines et post-Byzantines III, Bucureşti, 1997, pp. 161-178.(рум.)
↑ Генуэзские колонии в Одесской области(рос.)
↑ Structura Etno-demografică a României (румунською). Архів оригіналу за 2013-07-18. Процитовано 2011-12-15.
| ||||||||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
