Меритократія











Меритокрáтія (букв. «влада достойних», від лат. meritus — достойний, гідний і грец. κρατος — влада, правління) — принцип управління, згідно з яким керівні пости повинні займати найздібніші люди, незалежно від їхнього соціального чи економічного походження. Використовується переважно в двох значеннях. Перше значення терміну припускає створення початкових умов для об'єктивно обдарованих і працелюбних людей, щоб вони в майбутньому мали шанс зайняти високе суспільне становище в умовах вільної конкуренції. Друге значення відповідає системі, протилежній аристократії і демократії, в якій керівники призначаються з числа спеціально опікуваних талантів.




Зміст





  • 1 Історія терміна


  • 2 Реалізація меритократії


  • 3 Меритократія в Україні


  • 4 Критика


  • 5 Похідні поняття


  • 6 Примітки

    • 6.1 Література



  • 7 Посилання




Історія терміна |


Термін був вперше використаний (принизливо) англійським соціологом Майклом Янгом[ru] в антиутопії «Піднесення меритократії, 1870-2033» (1958 р.), в якій описується футуристичне суспільство, де суспільна позиція визначається коефіцієнтом інтелекту (IQ). У книзі така система приводить до революції, під час якої маси скидають гордовиту і відірвану від народу еліту. Аналогічні сюжети використовувалися і в інших літературних творах.
Пізніше у терміна «Меритократія» з'явилося більш позитивне значення, яке взяли на озброєння прихильники загальної рівності можливостей. У своїй книзі «Майбутнє постіндустріальне суспільство » (1973), Деніел Белл вважав, що меритократія дозволить усунути бюрократію, а також змінити соціальну структуру суспільства в цілому[1]. Схожих поглядів дотримувалися також представники неоконсерватизму в західній соціології (Збігнєв Бжезинський).



Реалізація меритократії |


На думку ряду дослідників, Китай в деякі періоди історії був близький до реалізації меритократичних системи. Так, за часів династії Сун широко використовувалася триступенева система іспитів, за допомогою якої на роль правителів відбиралися претенденти, які краще за інших розуміли мистецтво, конфуціанство та адміністративні проблеми[2].
У США поширена думка, що принцип меритократії там вже реалізовано, так що особисті досягнення американців залежать лише від здібностей, працьовитості, життєвих установок і моральності[3]. Критики звертають увагу на те, що як і раніше важливу роль відіграють спадщина, соціальні і культурні переваги, об'єктивні можливості на ринку праці та для індивідуального підприємництва, удача, доступ до якісної освіти і дискримінація[3].



Меритократія в Україні |


В Україні меритократія на сьогодні не реалізована. Проте були спроби використання поняття "меритократія" в назвах та політичних програмах для створення деяких політичних партій. Так у 2011 році в Україні було офіційно зареєстровано політичну партію «Мерітократична партія України».



Критика |


Одним з аналітиків меритократії був математик Олександр Гротендік, який простежив еволюцію елітарної групи математиків від співдружності геніїв до поділу соціальної клітинки на дві касти: жорстокосердих «Вищих» і «болото», що живе в страху [4].
На думку деяких критиків меритократії, ця концепція покликана виправдати привілеї інтелектуальної еліти[5].



Похідні поняття |


Меритократичність — властивість системи організації праці, при якій домінує орієнтація на заохочення досягнень та ефективності (кожному за здібностями).



Примітки |




  1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. М.: Академия, 1999. ISBN 5-87444-070-4


  2. James E. McClellan III, Harold Dorn. Science and Technology in World History. Second Edition. Johns Hopkins university press, 2006. p.121


  3. аб McNamee S. J., Miller R. K. The Meritocracy Myth //Sociation Today. Spring 2004. Vol. 2, No. 1. [1](англ.)


  4. Гротендик А. Урожаи и посевы. Размышления о прошлом математика / Перев. с франц. — Ижевск: Регулярная и хаотическая динамика, 2001. — 288 стр. [2], zip/html


  5. Янг М., 1991.
    См. также: Marris P. Just Rewards: Meritocracy Fifty Years Later // Political Quarterly. Vol. 77, No. s1. P. 157. DOI:10.1111/j.1467-923X.2006.00791.x(англ.)




Література |



  • С. Кисельов. Меритократія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.441 ISBN 978-966-611-818-2.

  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015

  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.

  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.

  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.


Посилання |





Popular posts from this blog

Google colab Transport endpoint is not connectedHow do I connect to a MySQL Database in Python?Google Colab is very slow compared to my PCGoogle Colab script throws “Transport endpoint is not connected”Presentation mode for Google Colab notebooksGoogle Colab: cell has not been executed in this session?Google Colab and tensorflow: How to hypertune and save a modelIs it possible to connect jupyter running on my laptop with google colabDisplaying all output with linebreaks in Google ColabUsing extensions in Google colabGoogle Colab Error: Buffered data was truncated after reaching the output size limit

IntelliJ IDEA underlines variables when using += in JAVA2019 Community Moderator ElectionHow can I permanently enable line numbers in IntelliJ?Is Java “pass-by-reference” or “pass-by-value”?When to use LinkedList over ArrayList in Java?How do I generate random integers within a specific range in Java?What is the scope of variables in JavaScript?How to determine if variable is 'undefined' or 'null'?How do I convert a String to an int in Java?IntelliJ inspection gives “Cannot resolve symbol” but still compiles codeCreating a memory leak with JavaHow to see JavaDoc in IntelliJ IDEA?

Лубенський полк