OpenStack















OpenStack

OpenStack® Logo 2016.svg

Тип
хмарні обчислення
Перший випуск
21 жовтня 2010; 3078 днів тому
Стабільний випуск
Ocata (2017.02.22)[1][2] (22 лютого 2017; 762 дні тому)
Операційна система
GNU/Linux[d]
Написано на
Python
Ліцензія
Apache License 2.0

openstack.org

OpenStack у Вікісховищі?

OpenStack — це комплекс проектів вільного програмного забезпечення для створення обчислювальних хмар і хмарних сховищ, як публічних, так і приватних (працюють тільки для забезпечення внутрішніх потреб компанії).[3] Серед підтримуваних систем віртуалізації: KVM, QEMU, Xen, Hyper-V, Citrix XenServer, контейнери LXC і VMWare/vSphere ESX/ESXi. OpenStack чудово масштабується і здатний обслуговувати інфраструктуру з сотень тисяч віртуальних серверів.




Зміст





  • 1 Історія

    • 1.1 Історія релізів[10]



  • 2 Компоненти


  • 3 Відомі користувачі


  • 4 Примітки


  • 5 Посилання

    • 5.1 Документація





Історія |


Ініціатива була розпочата в липні 2010 року, коли Rackspace Hosting спільно з NASA оголосили про відкриття сирцевого коду проектів платформи Nebula (IaaS, NASA) і платформи Rackspace Cloud Files (Rackspace Hosting). Ця ініціатива була названа OpenStack. Згодом пов'язана з проектом інтелектуальна власність була передана незалежній некомерційній організації OpenStack Foundation.


У травні 2011 року Canonical оголосила, що OpenStack стане основною хмарною платформою Ubuntu з виходом версії 11.10 Ubuntu Server і Ubuntu Enterprise Cloud. До цього в дистрибутиві для цих же цілей використовувалася платформа Eucalyptus.[4]


У жовтні 2011 року RackSpace оголосила про свій намір передати всі права на код і торгову марку OpenStack некомерційній організації OpenStack Foundation, відкриття якої заплановано на 2012 рік.[5] На 2013 рік до розробки OpenStack приєдналося понад 250 компаній, серед яких такі гіганти, як Cisco, Cloud.com, HP, Red Hat, VMware, Puppet Lab, Dell, AMD, Intel, NEC, Citrix, Canonical, SUSE Linux[6] і близько 9000 незалежних розробників[7].


Серед «платинових» партнерів OpenStack Foundation, внесок яких становить 500 тисяч доларів на рік: AT&T, Canonical, Hewlett Packard Enterprise, Rackspace, IBM, Nebula, Red Hat і SUSE. Серед «золотих» партнерів, розмір внеску яких становить від 50 до 200 тисяч доларів на рік, можна відзначити Cloudscaling, Dell, MorphLabs, Cisco Systems, NetApp, VMware, Intel і NEC.[8]


На відміну від платформи Eucalyptus, проект OpenStack не підконтрольний окремим компаніям і управляється незалежною спільнотою, без поділу на відкриту community-версію і закриту розширену enterprise-редакцію. При цьому OpenStack від початку позбавлений деяких проблем з масштабованістю, які спостерігаються в Eucalyptus. Наприклад, система здатна обслуговувати інфраструктуру віртуальних серверів великих хостинг-компаній, подібних Rackspace (100 тисяч віртуальних серверів клієнтів).[9]



Історія релізів[10] |




































Назва
Дата
Austin
21 жовтня 2010[11]
Bexar
3 лютого 2011[12]
Cactus
15 квітня 2011[13]
Diablo
22 вересня 2011[14]
Essex
5 квітня 2012[15]
Folsom
27 вересня 2012[16]
Grizzly
4 квітня 2013[17]
Havana
17 жовтня 2013[18]
Icehouse
17 квітня 2014[19]
Juno
18 жовтня 2014[20]
Kilo
30 квітня 2015[21]
Liberty
15 жовтня 2015[22]
Mitaka
7 квітня 2016[23]
Newton
6 жовтня 2016[24]
Ocata
22 лютого 2017[25]
Pike
6 жовтня 2017[26]


Компоненти |


Архітектура OpenStack є модульною з великою кількістю компонентів.[27]



  • OpenStack Compute (Nova) — це контролер для хмарних обчислень, що є основною частиною системи IaaS. Він створений для керування та автоматизації пулів комп'ютерних ресурсів і може працювати з поширеними технологіями віртуалізації, звичайними комп'ютерами (bare metal) та конфігураціями для високопродуктивних обчислень (HPC). Можна обирати між такими гіпервізорами (операторами віртуальних машин) як KVM, VMware, Xen а також Hyper-V та LXC[28][29]. Він написаний на Python і використовує багато зовнішніх бібліотек, таких як Eventlet (для багатопоточного програмування), Kombu (для AMQP повідомлень) та SQLAlchemy (для доступу до бази даних)[30]. Архітектура обчислень розроблена з врахуванням можливості горизонтального маштабування на стандартному обладнанні без будь-яких вимог до обладнання чи програмного забезпечення. Це забезпечує можливість інтеграції із застарілими системами та сторонніми технологіями. Через широкомасштабне поширення в корпоративному сегменті, моніторинг ефективності OpenStack в цілому та конкретно Nova при великих масштабах стає дедалі важливішою проблемою. Моніторинг продуктивності вимагає відстеження показників від Nova, Keystone, Neutron, Cinder, Swift та інших сервісів, додатково до моніторингу RabbitMQ, який використовується службами OpenStack для передачі повідомлень[31][32]. Всі ці служби створюють свої власні файли журналів, які також повинні контролюватися, особливо на корпоративному рівні.[33]


  • Networking (Neutron) — фреймворк для виконання завдань, пов'язаних із створенням, конфігуруванням і супроводом мереж всередині дата-центрів. Neutron підтримує динамічну конфігурацію мережі і може бути використаний для налаштування як віртуальних мереж, так і фізичних хостів. Neutron підтримує розширення функціональності через плаґіни і може вирішувати різні адміністративні завдання, від створення портів до налаштування маршрутів і VLAN.


  • OpenStack Object Storage (Swift) — розподілене, стійке до поломок і високонадійне сховище об'єктів. Об'єкти зберігаються одночасно на кілька вузлів кластера в датацентрі, при цьому забезпечується автоматичний контроль цілісності і реплікація при відключенні/додаванні вузлів. Сховище масштабується горизонтально, тобто для збільшення розміру досить просто додати нові вузли, конфігурація яких проводиться автоматично. При виході вузла з ладу, його вміст відтворюється на інших вузлах мережі для забезпечення належної надмірності. Дублювання інформації дозволяє використовувати для формування кластера типові недорогі сервери, не піклуючись про надійність кожного з них окремо.


  • OpenStack Image Service (Glance) — реєстр образів віртуальних машин, що дозволяє реєструвати нові образи віртуальних машин і забезпечувати їхню доставку на потрібні вузли перед виконанням. Забезпечує функціонування сховища образів віртуальних машин, представлених в широкому спектрі форматів: Raw, AMI, VHD (Hyper-V), VDI (VirtualBox), qcow2 (QEMU/KVM), VMDK і OVF (VMWare). Для уніфікації операцій з отримання інформації, додаванню і доставці образів віртуальних машин використовується спеціальний Glance RESTful API


  • Block Storage (Cinder) — багатофункціональне і розширюване сховище блокових пристроїв і дискових розділів, що підтримує також роботу з раніше створеними розділами, розгорнутими в процесі використання минулих випусків OpenStack. Раніше Cinder був реалізований як підпроект в рамках сервісу OpenStack Compute, але виділений у відособлену підсистему, що розвивається окремою командою розробників


  • OpenStack Identity (Keystone) — пакет для уніфікації засобів автентифікації і забезпечення інтеграції компонентів OpenStack з існуючими системами автентифікації, в тому числі побудованими на базі Active Directory і LDAP. Можливе використання і звичайних засобів входу з використанням логіну/пароля або AWS. На плечі Keystone винесені такі операції, як управління користувачами, проектами і правами доступу


  • OpenStack Dashboard (Horizon) — веб-інтерфейс для управління системою, побудований на основі веб-фреймворку Django і застосунку django-openstack. Інтерфейс представлений як для адміністраторів, так і для користувачів. Підтримується широкий спектр засобів для управління ресурсами, створенням і запуском оточень, установкою лімітів. Можливе підключення плаґінів, наприклад, з реалізацією засобів моніторингу


  • OpenStack Database Service (Trove) — компонент, націлений на підтримку сервісу хмарних баз даних (Database as a Service), на базі як реляційних, так і не реляційних СУБД. Trove дозволяє спростити обслуговування декількох екземплярів СУБД, надаючи засоби для виконання таких операцій, як розгортання СУБД, налаштування, застосування патчів, резервне копіювання, відновлення після збоїв і моніторинг. Повноцінна підтримка забезпечена для MySQL і Percona. Експериментальна підтримка доступна для MongoDB, Redis, Cassandra і CouchDB


  • OpenStack Metering (Ceilometer) — націлений на збір даних про роботу системи і проведення моніторингу, надаючи користувачам єдине джерело даних про використання всіх сервісів OpenStack


  • OpenStack Orchestration (Heat) — забезпечує роботу сервісу для управління життєвим циклом застосунків, які працюють у хмарі, і автоматизації розподілу для застосунків обчислювальних ресурсів, мережевої пропускної здатності і місця у сховищі


  • OpenStack Data Processing (Sahara) — компонент для автоматизації супроводу і управління великими кластерами обробки даних, побудованих на базі Apache Hadoop або Apache Spark


  • Ironic (Bare Metal Provisioning Service) — компонент, що дозволяє використати наявні методи розгортання конфігурацій віртуальних машин для розгортання систем на реальному устаткуванні або для таких застосувань як контейнери Linux


Відомі користувачі |


У число відомих компаній, що використовують OpenStack, входять:


  • NASA


  • Rackspace Cloud[34]

  • HP Public Cloud, використовує варіант Ubuntu Linux[35]


  • MercadoLibre.com — MercadoLibre має понад 6000 віртуальних машин під упрвлінням OpenStack[36]


  • AT&T, приєдналася до OpenStack у січні 2012[37]


  • KT (колишня Korea Telecom)[38]


  • Deutsche Telekom створила «Business Marketplace», який працює на основі OpenStack[39]


  • Dell OpenStack-Powered Cloud Solution[40]


  • SUSE Cloud[41]


Примітки |




  1. ↑ Ocata Release Notes — OpenStack. Wiki.openstack.org. Процитовано 22 February 2017. 


  2. ↑ ReleaseAnnouncement/Ocata — OpenStack. www.openstack.org. Процитовано 22 February 2017. 


  3. ↑ OpenStack Open Source Cloud Computing Software. Процитовано 29 November 2013. 


  4. ↑ Canonical будет использовать OpenStack в качестве основной cloud-платформы


  5. ↑ OpenStack Foundation


  6. ↑ Participating Companies


  7. ↑ Выход свободной облачной платформы OpenStack 2013.2 «Havana»


  8. ↑ VMware, Intel и NEC присоединились к разработке OpenStack


  9. ↑ Новая версия облачной платформы OpenStack «Diablo»


  10. ↑ Releases


  11. ↑ OpenStack Projects " OpenStack Open Source Cloud Computing Software


  12. ↑ BexarReleaseSchedule — Wiki. Архів оригіналу за 2 листопад 2012. Процитовано 24 березень 2012. 


  13. ↑ CactusReleaseSchedule — Wiki


  14. ↑ DiabloReleaseSchedule — Wiki


  15. ↑ OpenStack «Essex» Release Delivers Pluggable Cloud Operating System to Power Global Clouds


  16. ↑ OpenStack Folsom Is Here With The Schedule Of The Summit


  17. ↑ OpenStack Grizzly


  18. ↑ Voice of the User Reflected in New Features of OpenStack Icehouse Release


  19. ↑ Havana Release Makes It Easier to Build and Deploy Applications with OpenStack Clouds


  20. ↑ OpenStack® Juno Release Available Today


  21. ↑ OpenStack® The 11th release of OpenStack delivers stable core of compute, storage and networking services to foster an ecosystem of innovation


  22. ↑ Liberty Release Schedule


  23. ↑ OpenStack Docs: Mitaka. releases.openstack.org. Процитовано 20 February 2016. 


  24. ↑ OpenStack Releases: Newton. releases.openstack.org. Процитовано 8 October 2016. 


  25. ↑ OpenStack Releases: Ocata. releases.openstack.org (en). Процитовано 22 February 2017. 


  26. ↑ OpenStack Releases: Pike. releases.openstack.org (en). Процитовано 22 February 2017. 


  27. ↑ OpenStack Roadmap » OpenStack Open Source Cloud Computing Software. Openstack.org. Процитовано 17 April 2014. 


  28. ↑ OpenStack Compute: An Overview (PDF). openstack.org. 2010. Архів оригіналу за 3 вересень 2013. Процитовано 31 March 2014. 


  29. ↑ HypervisorSupportMatrix. Процитовано 29 November 2013. 


  30. ↑ OpenStack — more than just software. Процитовано 29 November 2013. 


  31. ↑ Monitoring OpenStack Nova. Процитовано 17 October 2016. 


  32. ↑ Monitoring OpenStack Nova: Monitoring RabbitMQ. Процитовано 17 October 2016. 


  33. ↑ OpenStack monitoring beyond the Elastic (ELK) Stack - Part 3: Monitoring with Dynatrace | Dynatrace blog — monitoring redefined. Dynatrace blog — monitoring redefined (en-US). 2017-07-05. Процитовано 2017-09-12. 


  34. ↑ OpenStack Compute enters testing stage at Rackspace. Архів оригіналу за 7 листопад 2011. Процитовано 24 березень 2012. 


  35. ↑ Ubuntu Powers HP Public Cloud


  36. ↑ OpenStack: Enabling the Open Cloud Era на YouTube


  37. ↑ Is AT&T Building the Ultimate Walled Garden?


  38. ↑ New Korean Cloud Kicks Amazon's Butt


  39. ↑ Marketplace Business: Telecom opens new cloud marketplace (german)


  40. ↑ Dell OpenStack-Powered Cloud Solution


  41. ↑ SUSE Cloud — решение на базе OpenStack для поддержания облачных инфраструктур



Посилання |



  • Домівка
    • http://openstack.org/projects/compute/

    • http://openstack.org/projects/storage/

    • http://openstack.org/projects/image-service/

    • http://wiki.openstack.org/

    • http://hudson.openstack.org/



  • https://launchpad.net/openstack/

    • Nova на Launchpad


    • Swift на Launchpad


    • Glance на Launchpad



  • #openstack на freenode


Документація |


  • http://nova.openstack.org/

  • http://swift.openstack.org/

  • http://glance.openstack.org/

  • http://docs.openstack.org/


-

Popular posts from this blog

1928 у кіно

Image
Роки в кіно   1870-ті   1880-ті 1888  • 1889 1890-ті 1890  • 1891  • 1892  • 1893  • 1894 1895  • 1896  • 1897  • 1898  • 1899 1900-ті 1900  • 1901  • 1902  • 1903  • 1904 1905  • 1906  • 1907  • 1908  • 1909 1910-ті 1910  • 1911  • 1912  • 1913  • 1914 1915  • 1916  • 1917  • 1918  • 1919 1920-ті 1920  • 1921  • 1922  • 1923  • 1924 1925  • 1926  • 1927  • 1928  • 1929 1930-ті 1930  • 1931  • 1932  • 1933  • 1934 1935  • 1936  • 1937  • 1938  • 1939 1940-ві 1940  • 1941  • 1942  • 1943  • 1944 1945  • 1946  • 1947  • 1948  • 1949 1950-ті 1950  • 1951  • 1952  • 1953  • 1954 1955  • 1956  • 1957  • 1958  • 1959 1960-ті 1960  • 1961  • 1962  • 1963  • 1964 1965  • 1966  • 1967  • 1968  • 1969 1970-ті 1970  • 1971  • 1972  • 1973  • 1974 1975  • 1976  • 1977  • 1978  • 1979 1980-ті 1980  • 1981  • 1982  • 1983  • 1984 1985  • 1986  • 1987  • 1988  • 1989 1990-ті 1990  • 1991  • 1992  • 1993  • 1994 1995  • 1996  • 1997  • 1998  • 1999 2000-ні 2000  • 2001  • 2002  • 2003  • 2004 2005
Read more

Захаров Федір Захарович

Image
Федір Захарович Захаров Федір Захаров, 1986 рік Народження 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) Олександрівське [d] , Смоленська губернія , Російська СФРР Смерть 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) (78 років)   Ялта , Автономна Республіка Крим , Україна Громадянство  СРСР →  Україна Навчання Московське художньо-промислове училище імені М. І. Калініна (1935—1941) Московський художній інститут імені В. І. Сурикова (1943—1950) Діяльність художник Напрямок імпресіонізм Роки творчості 1950—1994 Покровитель А. Лентулов І. Чекмасов Г. Ряжський Вплив російський живопис кінця 19 — початку 20 століть Вплив на Бондар Іван Іванович Нагороди Премії Звання Захаров Федір Захарович у Вікісховищі ? У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Захаров. Федір Захарович Захаров ( 5 вересня 1919 ( 1919-09-05 ) , Олександрівське [d] , Російська СФРР  — 29 вересня 1997 ( 1997-09-29 ) , Ялта , Україна ) — радянський та український художник, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970), народний художник УРС
Read more

Ель Греко

Image
Ель Греко ісп. El Greco «Портрет старого» (Автопортрет Ель Греко), бл. 1595–1600, олія на полотні При народженні Доменікос Теотокопулос Народження 1541 ( 1541 ) Крит, Венеціанська Республіка (нині Греція) Смерть 7 квітня 1614 ( 1614-04-07 )   Толедо, Іспанія Поховання Монастир Санто Домінго де Сілос [d] Національність грек Громадянство  Іспанія Релігія Римо-католицька церква Жанр портретний живопис [d] , міфологічний живопис і релігійний живопис [d] Діяльність художник , скульптор , архітектор , митець Напрямок маньєризм Вплив Тіціан Твори Воскресіння [d] , Краєвид Толедо і Погребіння графа Оргаса [d] Автограф Ель Греко у Вікісховищі ? Ель Гре́ко (ісп. El Greco — грек, справжнє ім'я Доменікос Теотокопулос (грец. Δομήνικος Θεοτοκόπουλος ), *1541, Крит, Венеціанська Республіка — †7 квітня 1614, Толедо, Іспанія) — іспанський художник грецького походження. Один із представників Критської школи . Зміст 1 Походження і навчання 2 Ікони 3 Автопортрети 4 Італійський
Read more