Ufdjrw

Ганс-Адам II Ліхтенштейн
Ганс-Адам II Ліхтенштейн
Князь держави Ліхтенштейн
Правління	1989 — дотепер
Попередник	Франц Йосип II
Інші титули	Регент держави Ліхтенштейн
Біографічні дані
Імена	Johannes Adam Ferdinand Alois Josef Maria Marco d'Aviano Pius
Релігія	Римо-католицька церква
Народження	14 лютого 1945(1945-02-14) (74 роки) Цюрих, Швейцарія
Дружина	Марія (княгиня Ліхтенштейну)
Діти	Алоїз
Династія	Ліхтенштейни
Батько	Франц Йосип II
Мати	Георгіна фон Вільчек
Нагороди	honorary doctor of Babeș-Bolyai University[d] (2015)
Медіафайли у Вікісховищі?

Ганс-Адам II (нар. 14 лютого 1945) — князь держави Ліхтенштейн з 1989 року.

Життєпис |

Народився у м. Цюрих (Швейцарія) у родині князя Франца Йозефа II (1906—1989) та Джорджіни Вілчек (1921—1989). Спочатку навчався у школі м. Вадуц, потім у Відні — Ліцеї Альпінум Цуоц. Після цього навчався в університеті м. Санкт-Галлен (Швейцарія), який закінчив у 1969 році, здобувши ступінь магістра в галузі ділового адміністрування та економіки.

Ганс-Адам II Ліхтенштейн

У 1984 році його призначають заступником Франца Йозефа II, а з 13 листопада 1989 року (після смерті батька) Ганс-Адам стає новим князем Ліхтенштейна. В цей час країна стикнулися з проблемами незаконних фінансових операцій, відмивання коштів від наркоторгівлі. Намагання нового князя покласти цьому край наразилися на протидію депутатів. Також проти Ганса-Адама виступив голова Конституційного суду Бернгард Вілле, який зазначив, що князь не має права контролювати діяльність уряду. У відповідь князь Ліхтенштейна відмовився затвердити Вілле на його посаді. Вілле подав позов на князя до Європейського суду й виграв. Ганс-Адам II вимушений був також сплатити значний штраф.

Новий скандал щодо фінансових махінацій виник у зв'язку з публікацією у 1999 році у журналі «Шпігель» доповіді розвідки ФРН стосовно ситуації у Ліхтенштейні. Намагаючись навести лад у державі, Ганс-Адам запросив для ведення слідства прокурора Інсбрука — Карла Шпитцнера. Було проведено ретельне вивчення ситуації. Виявлено, що частина депутатів дійсно була пов'язана з картелями наркобаронів. Сума, яка фігурувала у справі, перевищувала сотні мільйонів доларів. Ганс-Адам II зробив усе можливе, щоб депутати-злочинці потрапили за ґрати.

Наступним кроком князя стала боротьба з системою «брудних» грошей, які проходили через банки Ліхтенштейна. 19 липня 2000 року об'єднання банків оголосило, що анонімні рахунки відкриватися не будуть, а термін «банківська таємниця» не повинен заважати надавати допомогу слідству. На протидію цьому ліберали пропонували ліквідувати монархію або істотно обмежити владу князя. Але населення навесні 2001 року на чергових виборах проголосувало за консерваторів, яких підтримував Ганс-Адам.

Після цього 2003 року він провів загальний референдум, на якому його піддані мали визначитися: потрібно чи ні залишатися Ліхтенштейну монархією, а також щодо прав князя. На референдумі Ганс-Адам II здобув підтримку більшості населення (87 %), яке висловилося за те, щоб розширити повноваження монарха.

Водночас за правління Ганса-Адама II Ліхтенштейн став членом Організації Об'єднаних Націй.

15 серпня 2004 року управління справами у державі Ганс-Адам передав своєму старшому сину — Алоїсу, за собою залишив корону та право контролювати справи у князівстві. З приводу цієї події під стінами родинного замку було влаштовано бенкет для усіх підданих князя.

Титули князя Ганса-Адама |

Князь Ліхтенштейн, герцог фон Троппау і Ягендорф, граф Рітберг, Остфрісланд і Вадуц, лорд Кюнрінге, Шелленберг, Фельдсберг, Кромау і Острау.

Цікаві факти |

• Окрім виконання державних обов'язків, Ганс-Адам служить у банку. Крім того, він займається фермерством, виноградарством і виноробством (вино з Ліхтенштейна одне з найдорожчих у світі).


• Держава не витрачає на князя жодних коштів. Свої витрати Ганс-Адам здійснює власним коштом. Його статки становлять близько 4 мільярдів 37 мільйонів доларів. Він навіть відмовився від 250 тисяч швейцарських франків, що належать йому за законом.


• Усі дороги Ліхтенштейна ремонтуються коштом князя.


• Жителі князівства не сплачують податки на утримання князя та його родини.


• Ганс-Адам знає практично всіх мешканців країни у обличчя.

Родина |

Дружина — Марія Аглая (1940), донька Фердинанда Карла, графа Кінскі фон Шинік і Теттау.

Діти:

• Алоїс (1968), у шлюбі з Софі, донькою Макса Емануеля Баварського


• Максиміліан (1969) у шлюбі з Анджелою Браун


• Костянтин (1972) у шлюбі з графинею Марією Калнокі


• Тетяна (1973) у шлюбі з Пилипом фон Латорф

Див. також |

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Джерела |

• Wer ist wer- Wer tut was. Handbuch für das Fürstentum Liechtenstein. Frank P. van Eck Verlagsanstalt 1995, Seiten VII—IX Biografien der fürstlichen Familie.


• Hausgesetz des fürstlichen Hauses Liechtenstein vom 26.Oktober 1993. In: Liechtensteinisches Landesgesetzblatt, Jahrgang 1993, Nr.100, Ausgabe vom 6. Dezember 1993.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс-Адам II Ліхтенштейн

п о р  Ліхтенштейн у темах Державний лад Конституція Князь Ліхтенштейни Парламент спікер політичні партії Прем'єр-міністр Уряд Державний суд адміністративний поділ зовнішня політика збройні сили (Сухопутні війська ВПС ВМС) державні символи прапор герб гімн Природа місцевий час кордони геологія рельєф гори● клімат річки[en] озера флора фауна національні парки Історія Нижня Реція Шан Священна Римська імперія графство Вадуц замок Ліхтенштейн Тридцятирічна війна володіння Шелленберг Антон Флоріан Ліхтенштейн Німецький союз Борис Хольмстон-Смисловський Російський пам'ятник Економіка валюта Центральний банк промисловість гірнича промисловість корисні копалини агровиробництво енергетика туризм транспорт залізниця автобус номерні знаки Населення столиця міста ліхтенштейнці українська діаспора мови релігія католицизм євангелізм іслам освіта охорона здоров'я Культура архітектура (замки) кухня література мистецтво музика кінематограф ЗМІ наука свята спорт (Олімпіади) Інше інтернет пошта поштові марки Категорія Портал Проект

п о р Князі Ліхтенштейну Карл I (1608—1627) • Карл Ейсебіус (1627—1684) • Ганс Адам I (1684—1712) • Йосиф Венцель I (1712—1718) • Антон Флоріан (1718—1721) • Йосиф Йоганн Адам (1721—1732) • Йоганн Непомук Карл (1732—1748) • Йосиф Венцель I (1748—1772) • Франц Йосиф I (1772—1781) • Алоїз I (1781—1805) • Йоганн I (1805—1836) • Алоїз II (1836—1858) • Йоганн II (1858—1929) • Франц I (1929—1938) • Франц Йосип II (1938—1989) • Ганс-Адам II (з 1989)

п о р Голови країн та урядів Європи Голови країн  Федеральний президент Австрії (Александер ван дер Беллен) •  Президент Албанії (Ілір Мета) •  Князі-співправителі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) •  Король (Філіп I) •  Президент Республіки Білорусь (Олександр Лукашенко) •  Президент Болгарії (Румен Радев) •  Голова Президії Боснії і Герцеговини (Мілорад Додік) •  Папа Римський (Франциск) •  Королева Великої Британії (Єлизавета II) •  Президент Греції (Прокопіс Павлопулос) •  Королева Данії (Маргрете II) •  Президент Естонії (Керсті Кальюлайд) •  Президент Ірландії (Майкл Гіґґінс) •  Президент Ісландії (Гвюдні Йоуганнессон) •  Король Іспанії (Філіп VI) •  Президент Італії (Серджо Матарелла) •  Президент Латвії (Раймондс Вейоніс) •  Президент Литви (Даля Грибаускайте) •  Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) •  Великий герцог Люксембургу (Анрі) •  Президент Північної Македонії (Джорге Іванов) •  Президент Мальти (Марі-Луїз Колейро Прека) •  Президент Молдови (Ігор Додон) •  Князь Монако (Альбер II) •  Король Нідерландів (Віллем-Олександр) •  Федеральний президент Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмайєр) •  Король Норвегії (Гаральд V) •  Президент Польщі (Анджей Дуда) •  Президент Португалії (Марселу Ребелу де Соза) •  Президент Російської Федерації (Володимир Путін) •  Президент Румунії (Клаус Йоганніс) •  Капітани-регенти Сан-Марино (Мірко Томассоні та Лука Сантоліні) •  Президент Сербії (Александар Вучич) •  Президент Словаччини (Андрей Кіска) •  Президент Словенії (Борут Пахор) •  Президент Угорщини (Янош Адер) •  Президент України (Петро Порошенко) •  Президент Фінляндії (Саулі Нііністьо) •  Президент Франції (Емманюель Макрон) •  Президент Хорватії (Колінда Грабар-Китарович) •  Президент Чехії (Мілош Земан) •  Президент Чорногорії (Мило Джуканович) •  Президент Швейцарії (Улі Маурер) •  Король Швеції (Карл XVI Густав) Частково визнані:  Президент Косова (Хашим Тачі) Голови урядів  Федеральний канцлер Австрії (Себастьян Курц) •  Прем'єр-міністр Албанії (Еді Рама) •  Прем'єр-міністр Андорри (Антоні Марті Петіт) •  Прем'єр-міністр Бельгії (Шарль Мішель) •  Прем'єр-міністр Білорусі (Сергій Румас) •  Прем'єр-міністр Болгарії (Бойко Борисов) •  Прем'єр-міністр Боснії і Герцеговини (Деніс Звіздич) •  Державний секретар Ватикану (П'єтро Паролін) та Голова Губернората Ватикану (Джузеппе Бертелло) •  Прем'єр-міністр Великої Британії (Тереза Мей) •  Прем'єр-міністр Греції (Алексіс Ципрас) •  Прем'єр-міністр Данії (Ларс Люкке Расмуссен) •  Прем'єр-міністр Естонії (Юрі Ратас) •  Прем'єр-міністр Ірландії (Лео Варадкар) •  Прем'єр-міністр Ісландії (Катрин Якобсдоттір) •  Голова Уряду Іспанії (Педро Санчес) •  Голова Ради міністрів Італії (Джузеппе Конте) •  Прем'єр-міністр Латвії (Кріш'яніс Каріньш) •  Міністр-голова Литви (Саулюс Скверняліс) •  Прем'єр-міністр Ліхтенштейну (Адріан Гаслер) •  Прем'єр-міністр Люксембургу (Ксав'є Бетель) •  Прем'єр-міністр Північної Македонії (Зоран Заєв) •  Прем'єр-міністр Мальти (Джозеф Мускат) •  Прем'єр-міністр Молдови (Павел Філіп) •  Державний міністр Монако (Серж Тель) •  Прем'єр-міністр Нідерландів (Марк Рютте) •  Федеральний канцлер Німеччини (Ангела Меркель) •  Прем'єр-міністр Норвегії (Ерна Солберг) •  Прем'єр-міністр Польщі (Матеуш Моравецький) •  Прем'єр-міністр Португалії (Антоніу Кошта) •  Голова Уряду Російської Федерації (Дмитро Медведєв) •  Прем'єр-міністр Румунії (Віоріка Денчіле) •  Держсекретар закордонних справ і політики Сан-Марино (Нікола Ренці) •  Прем'єр-міністр Сербії (Ана Брнабич) •  Прем'єр-міністр Словаччини (Петер Пеллегріні) •  Голова Уряду Словенії (Мар'ян Шарец) •  Прем'єр-міністр Угорщини (Віктор Орбан) •  Прем'єр-міністр України (Володимир Гройсман) •  Прем'єр-міністр Фінляндії (Юга Сіпіля) •  Прем'єр-міністр Франції (Едуар Філіпп) •  Прем'єр-міністр Хорватії (Андрей Пленкович) •  Прем'єр-міністр Чехії (Андрей Бабіш) •  Голова Уряду Чорногорії (Душко Маркович) •  Прем'єр-міністр Швеції (Стефан Левен) Частково визнані:  Прем'єр-міністр Косова (Рамуш Харадінай)

п о р Чинні монархи Теократична монархія Папа Римський (Франциск) Абсолютна монархія Султан Брунею (Хассанал Болкіах) • Емір Катару (Тамім бін Хамад Аль Тані) • Султан Оману (Кабус бін Саїд) • Король Саудівської Аравії (Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд) • Князь Мальтійського ордену (Джакомо Далла Торре дель Темпьо ді Сангвінетто) Конституційна монархія Європа Співкнязі Андорри (Жоан Енрік Вівес-Сісілья та Емманюель Макрон) • Король Бельгії (Філіп I) • Королева Великої Британії1 (Єлизавета II) • Королева Данії (Маргрете II) • Король Іспанії (Філіп VI) • Князь Ліхтенштейну (Ганс-Адам II) • Великий герцог Люксембургу (Анрі) • Князь Монако (Альбер II) • Король Нідерландів (Віллем-Олександр) • Король Норвегії (Гаральд V) • Король Швеції (Карл XVI Густаф) Азія Емір Бахрейну (Хамад ібн Іса аль-Халіфа) • Король Бутану (Джігме Кхесар Намг'ял Вангчук) • Король Йорданії (Абдалла II) • Король Камбоджі (Сіамоні Нородом) • Емір Кувейту (Сабах аль-Ахмед аль-Джабер ас-Сабах) • Король Малайзії (Назрін Муїзуддін Шах (в.о.)) • Король Таїланду (Маха Вачиралонгкорн) • Імператор Японії (Акіхіто) Африка Король Лесото (Летсіє III) • Король Марокко (Могамед VI) • Король Свазіленду (Мсваті III) Океанія Верховний Вождь Самоа (Ва'алетоа Суалауві II) • Король Тонги (Тупоу VI) • Королева Австралії, Королева Нової Зеландії, Королева Папуа Нової Гвінеії, Королева Соломонових Островів, Королева Тувалу (Єлизавета II) Америка Королева Антигуа і Барбуди, Королева Багамських Островів, Королева Барбадосу, Королева Белізу, Королева Канади, Королева Гренади, Королева Ямайки, Королева Сент-Кіттс і Невісу, Королева Сент-Люсії, Королева Сент-Вінсенту і Гренадинів (Єлизавета II) 1- є також головою Королівств Співдружності