Ufdjrw

Кафедральний собор Святого Флоріна

Кафедральний собор Вадуца або Кафедральний собор Св. Флоріна (нім. St. Florinskirche in Vaduz, Kathedrale St. Florin) — неоготичний собор у Вадуці, центр архиєпархії Вадуца. Спочатку був парафіяльною церквою, отримав статус собору у 1997 році.

Кафедральний собор був збудований у 1873 році Фрідріхом фон Шмідтом на місці середньовічного фундаменту. Собор названий на честь Флоріна Ремюсского, небесного покровителя долин Валь Веноста, що жив у IX столітті. Архиєпархія Вадуца була проголошена папою римським Іваном Павлом II в апостольській конституції 2 грудня 2002 року. До цього собор був частиною Ліхтенштейнському деканату, що входив до єпархії, яка керувалася із Швейцарії.

Історія |

З давніх часів релігійним центром сучасного Ліхтенштейну була церква Святого Петра, побудована на фундаменті давньоримського каструму в сусідньому муніципалітеті Шан. Близько 1250 року було засновано першу парафію у Вадуці.

Після заснування графства Вадуц (1342) у місті було збудовано каплицю Святого Флоріна — особисту графську церкву. За іншою версією, церкву у Вадуці було збудовано в епоху раннього середньовіччя; у подальші роки її неодноразово перебудовували та розширювали. Церква згадується також у письмових джерелах, датованих 1375 роком. Час від часу каплицю використовували як місце для поховання правителів сучасного Ліхтенштейну — членів графських родин Верденберг, Брандис, Зульц та Хоенемс. У 1602 році відбулося нове освячення каплиці. У 1844 році було відкрито для загального користування цвинтар, розташований на південний схід від церкви; до цього часу цвинтар використовувався виключно для членів графської родини та наближених до неї осіб.

Поховання членів князівської родини |

До Другої світової війни місцем для поховання членів князівської родини був чеський Вранов (Моравія) — сучасне передмістя Брно. Після розпаду Австро-Угорської імперії князі Ліхтенштейн мусили залишити власні маєтки у південній Моравії — Ледніце (нім. Eisgrub) та Вальтіце (нім. Feldsberg). Після приєднання у березні 1938 року Австрії до Третього Рейху правлячий князь Франц Йосиф ІІ став першим монархом Ліхтенштейну, який — відмовившись підтримувати націонал-соціалізм — переніс свою резиденцію до князівства, у замок Вадуц. У зв'язку із цим, виникла необхідність будівництва нової родинної усипальниці. У 1960 році вона була побудована на території кафедрального собору Святого Флоріна. Вона розташована на південь від собору та відкрита для публічного відвідування лише раз на рік — у День усіх святих (1 листопада).

В усипальниці поховані, крім інших, наступні члени князівської родини:

• принц Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн (17 червня 1869 — 16 березня 1955)


• принц Карл Алоїз фон унд цу Ліхтенштейн (16 вересня 1878 — 20 червня 1955)


• князь Франц Йосиф ІІ (16 серпня 1906 — 13 листопада 1989)


• Вільгельм, граф фон Хоенау (29 травня 1922 — 27 листопада 2006)

Посилання |

• 
  Парафія Св. Флоріна на сайті архиєпархії Вадуц(нім.)
  


• 
  Церква Святого Флоріна на сайті муніципалітету Вадуц(нім.)
  

п о р  Ліхтенштейн у темах Державний лад Конституція Князь Ліхтенштейни Парламент спікер політичні партії Прем'єр-міністр Уряд Державний суд адміністративний поділ зовнішня політика збройні сили (Сухопутні війська ВПС ВМС) державні символи прапор герб гімн Природа місцевий час кордони геологія рельєф гори● клімат річки[en] озера флора фауна національні парки Історія Нижня Реція Шан Священна Римська імперія графство Вадуц замок Ліхтенштейн Тридцятирічна війна володіння Шелленберг Антон Флоріан Ліхтенштейн Німецький союз Борис Хольмстон-Смисловський Російський пам'ятник Економіка валюта Центральний банк промисловість гірнича промисловість корисні копалини агровиробництво енергетика туризм транспорт залізниця автобус номерні знаки Населення столиця міста ліхтенштейнці українська діаспора мови релігія католицизм євангелізм іслам освіта охорона здоров'я Культура архітектура (замки) кухня література мистецтво музика кінематограф ЗМІ наука свята спорт (Олімпіади) Інше інтернет пошта поштові марки Категорія Портал Проект