Ufdjrw

Прилуцький полк
Герб полкового центру
Розташування полку на карті.
Утворено	1648
Ліквідовано	1782
Центр	Прилуки
Сотні	21 Перша полкова прилуцька Друга полкова прилуцька Третя полкова прилуцька Перша варвинська Друга варвинська Перша ічнянська Друга ічнянська Журавська Шкуратова Срібнянська Дівицька Галицька Голінська Красноколядинська Корибутівська Монастирська
Полковники
1648	Іван Мельниченко
1649	Филон Джалалій
1649—1651	Пилип Носач
1651	Іван Шкурат
1652	Яким Сомко
1652	Семен Герасимович[1]
1652 1654—1657	Яків Воронченко
1652—1653	Омелян Проценко
1653	Трохим Федченко
1657—1659	Петро Дорошенко
1659—1687	Лазар Горленко
1667—1669	Іван Щербина
1687—1692	Іван Стороженко
1693—1708	Дмитро Горленко
1708—1717	Іван Ніс
1714—1739	Гнат Ґалаґан
1739—1764	Григорій Ґалаґан
1772	Іван Тарнавський (Тарновський)
1773	Петро Горленко
1773-1782	Олександр Якубович

Прилу́цький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Гетьманщини. Створений 1648 року. Полковий центр — місто Прилуки (нині Чернігівської області). 1649 року до нього приєднано Ічнянський полк.

Історія |

У 1649 році до складу Прилуцького полку входила 21 сотня: три полкові Прилуцькі, дві Варвицькі, дві Ічнянські, Шкуратова, Срібнянська, Дівицька, Голінська, Переволочанська, Городнянська, Іваницька, Монастирська, Корибутівська, Краснянська, Горлянська, Гужівська, Кропивненська і Липовчанська.

За часів Богдана Хмельницького полк очолювали:

• полковник Іван Шкурат (?-1648.17.06.-?). Він зложив пернач, став сотником Прилуцьким до 1651 року. Вдруге став полковником з березня по червень 1651 року. Полк брав участь у Берестейській битві, де полковник Шкурат загинув;


• його наступник Федір Кисіль став полковником у 1649 році, а потім повернувся у свій Чигиринський полк де зафіксований як товариш полку (1649);


• наступний Федір Скраєнко був полковником Прилуцьким з липня по жовтень 1649 року, а потім зложив пернач полковника і залишився полковим товаришем Прилуцького полку;


• полковник Тиміш Носач Іванович (?-1649.10.-1650.10-?), спочатку очолював Остерський полк в 1648—1649 роках, а потім змінив старого Скраєнка на полковництві Прилуцькому після того, як Остерський полк був злитий з Переяславським. У 1650 році він на чолі полку брав участь в молдавському поході. Його призначали Генеральним обозним Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Юрій Хмельницький і Павло Тетеря. Задля зміцнення керівництва прикордонного Брацлавського полку Богдан Хмельницький послав Носача полковником у Брацлав. Носач керував полком у Жванецькій битві, у боях на Брацлавщині навесні 1654 року. Повернувся на посаду генерального обозного і брав участь в облозі Львова;


• потім полковником Прилуцьким став козак Монастирищанської сотні Семен Герасимович (1651.29.06.–1652.04.). Його було знищено разом з Миргородським полковником Гладким та сотником Краснянським;


• наступний полковник Яцько Воронченко (1609–1679, Київ) після полковництва Черкаського (1649—1650) став полковником Прилуцьким (1652.04.). Його родовою маєтністю було село Воронівка — «со всех сторон окружена земляной насыпью, довольно сохранившейся».

За Хмельницького протягом усього періоду був сотником Прилуцьким полковим Омелян Проценко, який до 1649 року був сотником Березовським. За Воронченка він став Прилуцьким полковником наказним з листопада 1652 по жовтень 1653 року, а після його загибелі з жовтня 1653 року був призначений наказним полковником прилуцьким Трохим Федченко.

Тривалий час Прилуцький полк очолювали полковники: Петро Дорошенко (1657–1659), Лазар Горленко (1659–1687 з перервами), Іван Стороженко (1687–1692), Дмитро Горленко (1693–1708), Іван Ніс (1708–1714), Гнат Ґалаґан (1714–1739), Григорій Ґалаґан (1739–1763) та інші.

На 1782 рік на території полку налічувалося 11 сотень, в яких було 9 містечок і 547 сіл.

У XVIII ст. Україна часто зазнавала адміністративно-територіальних змін. Внаслідок змін, запроваджених Катериною II з 1 лютого 1763 року, всі полки були розділені на 20 повітів. На той час було 10 полків. З них Полтавський, Лубенський, Переяславський, Гадяцький, Миргородський і Прилуцький займали територію тодішньої Полтавської губернії, а інші чотири — частину тодішніх Київської і Чернігівської. У кожному полку засноване було комісарство для збору казенних доходів, визначених по одному рублю з хати; комісарство Прилуцького полку знаходилося в повітову місті Іваниця. Прилуцький полк, який складався з Прилуцької, Іваницької, Срібнянської, двох Варвинських, Журавської, Переволочанської, Монастирищенської, Ічнянської, Корибутівської і Красноколядинської сотень, розділений був на два повіти: Прилуцький і Іваницький.

У зв'язку з ліквідацією полкового устрою в Україні в 1782 році Прилуцький полк припинив своє існування, а його територія ввійшла до складу Чернігівського намісництва.

Примітки |

Джерела та література |

• 
  Панашенко В. В. Прилуцький полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 8. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  


• Територіальні громади міст Гетьманщини та їх виконавчий апарат


• ЦДІАК, фонд 51, опис 3, далі — справи №:
  

  19325. Ревізія Прилуцького полку. 1732 р. — 320 арк.

  
  

  19370. Ревізія Прилуцького полку. 1734 р. — 251 арк.

  
  

  19321. Ревізія Прилуцького полку. 1739 р. — 423 арк.

  
  

  19379. Ревізія Прилуцького полку. 1737 р. — 365 арк.

  
  

  19329. Ревізія Прилуцького полку. 1740 р. — 414 арк.

  
  



• Інститут рукопису бібліотеки ім. Вернадського, фонд 1, далі — справа №:
  

  54340 (1ед, 135л- 1729г) — Прилуцкого полку сотни полковой ревизия о посполитых

  
  

  54341-54343 (3 ед, 269л. — 1731г) Прилуцкого полку ревизия

  
  

  54344-54345 (2 ед. 387л. — 1740г) Прилуцкого полка ревизия

  
  

Література |

• 
  Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
  


• Коваленко Сергій. Прилуцький полк//Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 3. — Київ: Видавництво «Стікс», 2009

Посилання |

• 
  Прилуцький полк // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
  

п о р Полковий устрій Гетьманщини Старожитні-реєстрові Білоцерківський • Канівський • Корсунський • Переяславський • Черкаський • Чигиринський Адміністративно-територіальні Богуславський • Борзнянський • Брацлавський • Гадяцький (він же Зіньківський) • Глухівський • Іркліївський • Кальницький (він же Вінницький) • Київський • Кременчуцький • Кропивнянський • Лубенський • Миргородський • Могилівський (він же Подільський, Придністровський, Межибізький) • Ніжинський • Новгородський • Паволоцький • Полтавський • Прилуцький • Сосницький • Стародубський • Торговицький • Уманський • Фастівський • Чернігівський Суто військові Білоруський (він же Чауський) • Зв'ягельський (він же Волинський) • Животівський • Ічнянський • Лисянський • Любартівський • Овруцький • Остропільський • Остерський • Турівський • Седнівський • Чечельницький • Чорнобильський

п о р Прилуцький полк Перша полкова прилуцька • Друга полкова прилуцька • Третя полкова прилуцька • Перша варвинська • Друга варвинська • Перша Ічнянська • Друга Ічнянська • Шкуратова • Срібнянська • Дівицька • Галицька • Голінська • Красноколядинська • Корибутівська • Монастирська