Ufdjrw

Тарханкут, Національний природний парк України, Кримський півострів

У найширшому значенні термін заповідник є синонімом терміна природоохоронна територія.

Заповíдник або заповідник суворого режиму — територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Згідно з МСОП класифікується як природоохоронна територія категорії Ia. Заповідники виділяються як унікальні пам'ятки історії і культури, живої і неживої природи, з науковою метою, як резервати тварин і рослин. В Україні перебувають під охороною держави. Головні функції українських заповідників — збереження генофонду флори і фауни, охорона непорушених чи малопорушених природних ділянок (еталонів природи), вивчення екології тварин і рослин, порівняння біогеоценозів заповідника з природними комплексами суміжних територій, на яких дозволена господарська діяльність (для прогнозування можливих змін у природних екосистемах під впливом діяльності людини). Заповідники використовуються і як підґрунтя наукової пропаганди охорони природи .

Проблеми охорони заповідників |

Світанок у Долині нарцисів

Згідно Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених Кабміном України 12 травня 2007 р. № 724, в заповідних урочищах дозволяється проведення суцільних і вибіркових рубок наступних видів — догляду, санітарних, лісовідновних, переформування, реконструкції, ландшафтних^[1]. У підсумку, у заповідних урочищах, не зважають на суворий заповідний режим, що декларує ст. 30 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»^[2], та відбувається масове вирубування лісу, чим завдається істотний збиток біорізноманіттю. У середньому, останніми роками (2014, 2015) щорічно у біосферних і природних заповідниках (без Криму) заготовлюється 17841-24400 м³ деревини на площі 533—860 га^[3][4]. В той же час, ще 2008 року, об'єми рубок у заповідниках були ще більшими і складали (разом із заповідниками Криму) близько 40 тис. м³. До того-ж, під час самих рубок, відбуваються масові порушення природоохоронного законодавства. Низка заповідників (Медобори, Дніпровсько-Орільський, Рівненський) незаконно проводить рубки у більшому обсязі, ніж це погоджено у лімітах Мінприродою України. 2014 року, Рівненський і Дніпровсько-Орільський заповідники, проводили рубки незаконно, оскільки не мали погоджених Мінприродою України лімітів^[3].

Деякі заповідники — Медобори, Рівненський, Черемський, Дніпровсько-Орільський в 2013—2014 роках, проводили продаж деревини, що заборонено Постановою Кабміну України від 28.12.2000 р. № 1913, якою затверджений «Перелік платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду»^[3].

Озеро у лісі, Хмільник

У ряді випадків, деякі заповідники, наприклад, Кримський, збільшували в 2-3 рази об'єми проведення санітарних рубок без відповідного лісопатологічного обґрунтування (2007—2008 рр.)^[3].

Іншим чинником, що значно негативно впливає на охорону біорізноманіття і заповідних екосистем, є комерційна заготівля сіна під виглядом режимного сінокосіння. У 2013 р. в усіх біосферних і природних заповідниках, сінокосами було охоплено 2600 га і заготовлено 1800 тонн сіна^[5][6]. А ще-ж, сінокосіння здійснювалося практично скрізь, важкою технікою (комбайнами, тракторами) та під час розмноження тварин — у травні-червні, що призводить до знищення пташиних гнізд, гнізд джмелів, а також змій, ящірок, зайчат, диких бджолиних і інших комах^[5][6].

Наступним негативним чинником, є масове відвідування заповідників. 2013 року, лише природні заповідники (з Кримом) відвідало 270—300 тис. осіб, що є неприпустимим^[5][6]. Особливо численне відвідування заповідників, спостерігалося в Кримському, Ялтинському гірсько-лісовому, Карадазькому, Опуцькому заповідниках, Медоборах. Екскурсанти сполохували тварин, палили вогнища, рубали дерева і кущі, витоптували рослини^[5][6].

Негативний вплив на біорізноманіття і заповідні екосистеми завдає також, збір (здобич) рослин і тварин для наукових досліджень. У 2013 р. в усіх природних і біосферних заповідниках (разом з Кримом), згідно лімітів, було заготовлено близько 4 тис. рослин, 10700 комах, 2900 хребетних тварин, 50 молюсків і 1680 тонн риби^[5].

Див. також |

• Заповідна справа в Україні

• Охорона природи


• Список природних заповідників України


• Природні заповідники


• Мінералогічні заповідники


• Категорії територій та об'єктів природно-заповідного фонду України


• Землі історико-культурного призначення


• Національні природні парки України


• Заповідники національного значення в Україні

Примітки |

Джерела |

• Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с.

Посилання |

• 
  ЗАПОВІДНИКИ //Фармацевтична енциклопедія
  


• 
  ЗАПОВІДНИК //ЕСУ
  


• Перелік заповідних об'єктів та карта їхніх місцезнаходжень

Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.