Кровотеча
| Кровотеча | |
|---|---|
 Капілярна кровотеча з пальця | |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | R58 |
| MedlinePlus | 000045 |
| MeSH | D006470 |
 Кровотеча на Вікісховищі | |
Кровотеча (лат. haemorrhagia) — це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.[1]
Зміст
1 Види кровотеч
2 Клінічна характеристика
2.1 Артеріальна кровотеча
2.2 Венозна кровотеча
2.3 Капілярна кровотеча
2.4 Паренхіматозна кровотеча
3 Перша допомога
4 Див. також
5 Примітки
6 Джерела
Види кровотеч |
I. Анатомічна(тип ушкодженої судини): артеріальна, венозна, капілярна, паренхіматозна, комбінована (поєднана)
II. Стосовно зовнішнього середовища: зовнішні, внутрішні
III. Клінічна (за проявами щодо інтенсивності кровотечі та об'єму крововтрати ): легка, середня, важка
Причиною кровотечі може бути ушкодження судин: внаслідок травмування (укол, поріз, удар, розрив-відрив, "ушкоджуючий" вплив хімічних та фізичних факторів), внаслідок захворювань (виразкова хвороба, артеріальна гіпертензія, і т.д.); рідше- через "випотівання" крові крізь стінку судини.
Розрізняють кровотечі зовнішні й внутрішні (кров виливається із внутрішніх органів в оточуючі їх тканини чи порожнини) та приховані (коли яскравих клінічних ознак кровотечі не має але кровотеча триває).
Інтенсивність кровотечі та об'єм втраченої крові залежить від кількості ушкоджених судин, їх калібру, виду ушкодженої судини (артерія, вена, капіляр), рівня артеріального тиску, стану системи, що згортає кров, стану самого постраждалого чи пацієнта до того як почалась кровотеча. При значній крововтраті розвивається геморагічний шок.
Класифікація кровотеч Американської Колегії хірургів (P.L.Marino, 1998):
| Клас | Клінічні ознаки | Об'єм крововтрати, % від маси тіла |
|---|---|---|
| I | Ортостатична тахікардія | 15 |
| II | Ортостатична гіпотензія | 20-25 |
| III | Артеріальна гіпотензія в положенні лежачи на спині, олігоурія | 30-40 |
| IV | Порушення свідомості, колапс | більше 40 |
Клінічна характеристика |
Артеріальна кровотеча |
При даному виді кровотеч кров яскраво-червоного кольору, викидається з рани сильним пульсуючим струменем. Ця кровотеча найнебезпечніша і дуже інтенсивна.
В такій ситуації зупинити кров можна тільки способом накладання артеріального джгута вище місця поранення. Є місця, де накласти джгут неможливо, в таких випадках використовують, пальцеве перетискання, тампонаду чи навіть стискаючу пов'язку. Варто не забувати про те, що під джгут необхідно підкладати шматок м'якої тканини, щоб попередити пошкодження шкірного покриву та обов'язково занотувати аркуш з точно вказаним часом (год. хв.) накладання джгута. Влітку (при високій температурі повітря)час тримання джгуту у нерухомому положенні може досягати 1,5 — 2 год. Після закінчення можливого часу джгут необхідно поступово відпустити і через 5-10 секунд, за необхідності накласти знову на повторний час (якщо кровотеча відновлюється). Взимку (при низьких температурах повітря) максимальна тривалість накладання джгуту може сягати до 1 год. Звільнення від джгуту проводимо таким же чином, як і у першому випадку.
Венозна кровотеча |
При даному виді кровотеч кров, темно-вишневого кольору, витікає менш інтенсивно, рідко носить загрозливий характер.
Однак потрібно пам'ятати, що при пораненні вен шиї і грудної клітки є небезпека виникнення в судинах негативного тиску під час глибокого вдиху. Пухирці повітря, проникаючи з потоком крові в серце, можуть викликати повітряну емболію — закупорку кровоносних судин (наприклад серця, легень)та стати причиною смерті.
В даній ситуації припинити кровотечу можна способом пальцевого перетискання або накладання венозного джгута нижче місця поранення. Методика накладання джгута така ж сама, як і при його накладанні у випадку артеріальної кровотечі.
Капілярна кровотеча |
Даний тип кровотеч спостерігається при неглибоких порізах шкіри, садинах. Завдяки зсіданню крові капілярна кровотеча припиняється самостійно.
Варто лише використати певні антисептичні засоби чи засоби з вмістом спирту для дезинфекції ушкодженої ділянки покриву.
Паренхіматозна кровотеча |
Паренхіматозна кровотеча виникає в разі пошкодження печінки, нирок, селезінки і завжди небезпечна для життя. Самостійної зупинки кровотечі майже ніколи не відбувається.
У деяких випадках кровотеча може стати небезпечною не через кількість крові, яка витікає з ушкодженої судини, а внаслідок того, що кров викликає стискування життєво важливих органів. Так, скупчення крові в ендокарді може привести до стискування серця (тампонаді) та його зупинці, а скупчення крові в порожнині черепа приведе до стиснення мозку й смерті. При крововиливах у міжтканинні простори утворюються гематоми.
Кровотечі небезпечні тим, що зі зменшенням кількості циркулюючої крові погіршується діяльність серця, що в свою чергу, знижує постачання киснем життєво важливі органи (мозок, серця, нирок, печінки). Це прискорює розвиток термінальних станів.
Перша допомога |
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям, зверніться до лікаря. |
Усі методи зупинки кровотеч поділяють на дві великі групи: тимчасові та кінцеві(завершальні).
Перша медична допомога передбачає застосування тимчасових методів зупинки кровотечі, які легко і швидко виконати, рятуючи життя постраждалим чи пораненим.
В даному розділі наведено більш детальні методи надання медичної допомоги.
В умовах подання першої допомоги можлива тільки тимчасова або попередня зупинка кровотечі на період, необхідний для доставки потерпілого до лікувального закладу.
Найшвидший та доступний спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі — пальцеве притискування артерії до кістки центральніше місця поранення.
Точки пальцевого перетискання при артеріальних кровотечах
Скронева артерія. Її притискують одним пальцем до скроневої кістки спереду вушної раковини на 1-1,5 см від неї при кровоточивих ранах голови.- Нижньощелепну артерію притискують одним пальцем до кута нижньої щелепи при кровоточивих ранах на обличчі.
- Сонна артерія. Цю артерію притискують нижче (ближче до серця) її поранення до шийних хребців. Потім накладають стискальну пов'язку, під яку на пошкоджену артерію підкладають щільний валик з бинта, стерильних серветок або вати.
Підключична артерія. її притискують до першого ребра в ямці над ключицею, коли кровоточива рана розташована високо на плечі, в області плечового суглоба або в пахвинній впадині.- Пахвова артерія. Її притискують до голівки плечової кістки, при рані в області середньої або нижньої третини плеча, для цього, опираючись одним пальцем на верхню поверхню плечового суглоба, іншими пальцями здавлюють артерію.
- Плечову артерію притискують до плечової кістки з внутрішньої сторони плеча збоку від двоголового м'яза, якщо рана розташована в нижній третині плеча або на передпліччі.
- Променеву артерію притискують до кістки, що знаходиться під судиною в ділянці зап'ястка великого пальця при пошкодженні артерії кисті.
- Стегнову артерію притискують в паховій ділянці до лобкової кістки таза шляхом натиснення кулаком.
- Підколінну артерію притискують в ділянці підколінної ямки при рані гомілки або стопи, для чого великі пальці кладуть на передню поверхню колінного суглоба, а іншими притискують артерію до кістки.
- Артерії тилу стопи можна притиснути до кісток стопи що знаходяться під судинами, а потім накласти стискальну пов'язку. За сильних кровотеч накласти джгут на ділянку гомілки.
Притискування артерій пальцем вимагає значних зусиль. Навіть фізично сильна і добре підготована людина може здійснювати його не більше 15 — 20 хвилин. Тому, зробивши пальцеве притискування судини, необхідно накласти джгут, закрутку або стерильну стискальну пов'язку. Імпровізованим джгутом може слугувати закручена хустка, відірваний рукав чи штанка, косинка або ремінь.
Ніколи не використовуйте як закрутку ліску, капронову нитку, тонкий дріт, шнурки від взуття, вузькі ремені (менше 3 см ширини). Ними можна перерізати м'які тканини.
Щоб через кілька днів на місці травми не утворилася інфікована рана, потрібно правильно обробити її в момент ушкодження (або як омога швидше після травми) - туалет рани. Перед обробкою рани треба вимити руки з милом і протерти їх спиртом. Рану можна промивати тільки 3% розчином перекису водню (або кип'яченою водою з милом). Шкіру навколо рани можна протерти етиловим спиртом (горілкою, самогоном, розчином йоду), не допускаючи потрапляння рідини в рану, тому що, потрапивши в рану, дія йоду або спирту викличе загибель живих клітин та ускладнить загоєння. Перед накладанням пов'язки не кладіть на рану вату, тому що ватяні волокна присохнуть до поверхні рани і потім видалити їх буде дуже складно.
Див. також |
- Крововилив
- Гематома
- Субарахноїдальна кровотеча
- Шлунково-кишкова кровотеча
Примітки |
↑ Manning, JE «Fluid and Blood Resuscitation» in Emergency Medicine: A Comprehensive Study Guide. JE Tintinalli Ed. McGraw-Hill: New York 2004. p.227
Джерела |
О. М. Кіт, О. Л. Ковальчук, Г. Т. Пустовойт. Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — 494 с. ISBN 966-7364-92-5(С.57-72)
Скрипниченко Д. Ф. Хірургія: Підручник. — 4-е вид., випр. і доповн. — Київ: Вища шк., 1992. — 581 с.:іл. ISBN 5-11-003837-6(С.43-51)
НЕВІДКЛАДНА ВІЙСЬКОВА ХІРУРГІЯ. / пер. з англ.— Київ, Наш Формат, 2015.— 568 с., іл.(С.65-70).—електронне джерело ISBN 978-617-7279-07-4, ISBN 978-617-7279-09-8
 | Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
