Гірський хребет
Гірськи́й хребе́т, заст. ґрунь[1] — велика лінійно витягнута позитивна форма рельєфу з чітко відбитими схилами, що перетинаються у верхній частині, гірська споруда, що має чітко виражені вісь, вервечку гірських вершин та схили. Одна з форм рельєфу.
Зміст
1 Загальний опис
2 Характеристики гірських хребтів
3 Тектонічний рух плит
4 Ерозія
5 Клімат
6 Під-хребти
7 Найважливіші гірські системи планети
8 Див. також
9 Примітки
10 Джерела
Загальний опис |
Хребти великої довжини називають гірськими пасмами або ланцюгами гір. Вершинна частина хребта може бути різною: гребінчасто-загостреною, округлою, у вигляді плато. Схили бувають несиметричними і симетричними. Будова хребта включає такі елементи як вершини, гряди, масиви, відроги тощо.
Характеристики гірських хребтів |
Висота, протяжність та форма гірського хребта залежать від походження, історії розвитку та літологичного складу складаючих порід. Одже, має:
- лінійне простягання;
- чітко визначені пасма та схили, маючи напрямки у протилежні сторони.
Гірський хребет характеризується:
- значною протяжністю;
- добре вираженою віссю, великою частиною у вигляді єдиної лінії вододілу, уздовж якого розміщені найзначніші висоти.
Гірський хребет — пасмо гір, що межує з низовинами або відділяється від інших гірських хребтів, міжгірською улуговиною або річкою. Окремі гори в межах того ж гірського масиву не обов'язково мають одну і ту ж геологію, хоч зазвичай так і є.
Зазвичай гірський хребет входить до складу гірської країни або гірської системи.
Гірський ланцюг — система витягнутих в одному напрямку гірських хребтів.
Тектонічний рух плит |
Пасмо гір можливо утворюється взаємодію тектонічних плит . Наприклад, Гімалаї — результат дії Індостанської плити на Євразійську плиту, створюючи деформовану зону біля лінії зіткнення. А Кордильєри — результат дії плити Кокос та Тихоокеанської плити на Північноамериканську плиту. Іноді, одна тектонічна плита може штовхати іншу знизу (субдукція). Плита що з гори при цьому створює гірський хребет. При цьому з'являються вулкани. Наприклад Везувій.
Ерозія |
Підняті регіони або вулканічні конуси можуть піддатися ерозії, створюючи гірський хребет. Гірські струмки несуть уламки вниз і створюють алювій або переносять у річкову дельту.
Клімат |
Розташування гір впливає на клімат, наприклад на кількість опадів. Коли вітер рухається над морем, тепле вологе повітря підіймається і випадає у вигляді опадів, при прохолодних сухих повітряних рухах над хребтом з підвітряної сторони утворюючи дощовий сутінок.
Їх розташування також впливає на температуру. Якщо сонце сяє з східного боку, то східна сторона гори отримає сонячне світло і теплоту, поки інша сторона буде у сутінку і охолоджена, такі екосистеми підтримують різний біологічний ритм залежно від розташування гори.
Під-хребти |
Слід зазначити, що визначаючи гірські системи землі, багато рядів, мають під-хребти, або розташовується в межах хребтів. Він може також бути дочерним до головного. Наприклад, гори Аппалачі є батьківськими для інших хребтів, наприклад Білі і Блакитні гори. Білі гори — дочерні Аппалачам, і є також дочерні хребти Білих гір: хребет Сендвіч і Президентський хребет. Далі, Президентський хребет може бути розбитий на Північний Президентський хребет і Південний Президентський хребет.
Найважливіші гірські системи планети |
Алтай, Альпи, Анди, Аппалачі, Ардени, Атлас, Бескиди, Великий водороздільний хребет, Великий Хінган, Великий Уступ, Гімалаї, Гіссаро-Алай, Гіндукуш, Драконові гори, Ждярські гори, Кавказ, Каракорум, Карпати, Капські гори, Кордильєри, Куньлунь, Памір, Паміро-Алай, Саяни, Скелясті гори, Тибет, Трансантарктичний хребет, Тянь-Шань, Урал, Японські Альпи.
Див. підводні (океанічні) хребти, передовий хребет, серединно-океанічні хребти, рельєф.
Див. також |
- Гірський масив
- Гірське пасмо
Примітки |
↑ Ґрунь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Джерела |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
|