Ufdjrw

Приклад застосування лінійної тактики в сухопутних битвах — атака прусських гренадерів у битві при Гогенфрідберзі. 4 червня 1745

Зразок застосування лінійної тактики в морській справі — Абукірська битва. 1—2 серпня 1798

Ліні́йна та́ктика — теорія і практика підготовки і ведення бою, яка заснована на застосуванні бойових порядків, побудованих в лінії. Окремі елементи лінійної тактики в арміях держав Західної Європи зародилися в XV—XVI століттях. Початок застосування лінійної тактики в західноєвропейських арміях поклала армія Нідерландів; повне оформлення її відбулося в 1-й половині XVII століття у шведській армії Густава II Адольфа, а подальший розвиток вона набула у війнах XVIII століття. Сутність лінійної тактики в сухопутних військах полягала в рівномірному розташуванні військ по фронту, у побудові їх для бою в 2—3 лінії (3—4 шеренги, а іноді й більше в кожній при дистанції між лініями 50—200 кроків) і прагненні вести бій переважно вогнем. Зародження лінійної тактики було обумовлено вдосконаленням вогнепальної зброї (переходом від аркебуз до мушкетів і гармат на лафетах).

Див. також |

• Лінійна піхота


• Лінійний корабель (вітрильний)


• Лінійний корабель


• Військова тактика


• Лінія оборони

Джерела |

• 
  Радянська військова енциклопедія. «К-22» —ЛИНЕЙНЫЙ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 4. — С. 647—649. — ISBN 00101-236. (рос.)
  

Література |

• 
  Тактика — М.: Воениздат, 1987.

Посилання |

• Линейная тактика


• Влияние морской силы на историю 1660-1783

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.