Важка кіннота
Напалеонівский карабінер 1812 року.
Важка кіннота, Важка кавалерія — рід ударних кінних військ.
Єдиний чіткий критерій відмінності від інших типів кінноти — вага коней, значно перевищував у середньої кінноти, легкої і драгунської. Приміром вага європейського кірасирського коня коливався в районі 600–700 кг, а лицарський дестріє важив не менше 800 кг, а то й більше тонни[1]. Завдяки вазі своїх коней важка кіннота одним своїм наскоком могла зім'яти ворожу піхоту і легку кінноту. З цього приводу знаменитий прусський воєначальник Зейдліц сказав: «Кіннота здобуває верх не шаблями, а хлистом і шпорами»[2].
Див. також |
- Катафрактарії
Джерела |
↑ Ражнев Г. История Кавалерии с древности до новейшего времени
↑ Свечин А. А. — Эволюция военного искусства. Фридрих Великий.
Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-260-7. Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця.
