Ufdjrw

Національна спілка художників України
(НСХУ)

Київський будинок художника
Дата заснування	1938
Голова	Чепелик В. А.
Адреса	м. Київ, МСП 04655, вул. Січових Стрільців, 1-5
Офіційний сайт	nuau1938.wixsite.com/nuau
Національна спілка художників України на Вікісховищі

Націона́льна спі́лка худо́жників Украї́ни (НСХУ) — всеукраїнська громадська творча організація професійних митців і мистецтвознавців. Це добровільне творче об'єднання талановитих особистостей — живописців, графіків, скульпторів, майстрів декоративного мистецтва, мистецтвознавців, що генерують нові художні ідеї та проекти, осмислюють і сприяють творенню нашого життя за законами гармонії і краси.

Історія створення |

Утворенню Спілки передували різні «громади», об'єднання, угруповання, товариства, вони започаткували своє виникнення ще в першій половині XIX ст. Пожвавлення художнього життя в Україні протягом XIX —початку XX ст., формування регіональних мистецьких шкіл — київської, харківської, одеської (а також львівської та закарпатської), відкриття 1917 р. Української академії мистецтв (згодом Київського художнього інституту, тепер НАОМА) як вищого українського навчального художнього закладу — це передумови консолідації мистців у єдиній творчій організації^[1].

Первісно — Спілка радянських художників України (СРХУ), потім — Спілка художників України (СХУ).

1933 року — у Харкові створили оргкомітет, який підготував створення СРХУ (1938). 27 жовтня 1938 р. — на І з'їзді художників УРСР створено Спілку радянських художників України.^[2]. Входила до складу Спілки художників СРСР.

7 вересня 1939 року РНК УРСР затвердив Статут Спілки радянських художників України. Статут визначав статус спілки, як добровільної організації, що об'єднує на території УРСР працівників образотворчого мистецтва (живописців, графіків, скульпторів, художників театру, народних художніх майстрів), а також осіб, що ведуть науково-дослідну і критичну роботу в цій галузі, її мету — «об'єднання радянських працівників образотворчого мистецтва для активної участі у соціалістичному будівництві, у сприянні зміцненню Радянського Союзу та комуністичному вихованні трудящих мас» [1]

Статус національної присвоєно 1998 р.

Склад |

На 1 січня 1983 СХУ об'єднувала 18 обласних організацій із загальною кількістю членів 2135 чоловік. На сьогодні налічує 4330 спілчан, зокрема й громадян інших держав. У складі НСХУ — 79 народних художників, 109 заслужених діячів мистецтв України, 237 заслужених художників України, 41 лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка, є також дійсні члени та члени-кореспонденти Академії мистецтв України. До Спілки входять всесвітньовідомі мистецькі центри — Петриківка (декоративний розпис), Косів (різьблення, кераміка, вишивка), Львів (художнє скло, кераміка), Опішня (кераміка, ткацтво, вишивка).

До структури НСХУ входить 33 обласні, міські та регіональні організації, в тому числі Київська та Севастопольська організації.

Напрямки роботи |

Діяльність НСХУ спрямовано на відродження, утвердження та розвиток усіх різновидів українського мистецтва як невід'ємної складової частини світової культури. Спілка проводить конференції, загальнонаціональні, персональні, інноваційні виставки, трієнале. Мистці беруть участь у найпрестижніших світових акціях і форумах. Спільно з Міністерством культури і мистецтв України засновано премії імені Катерини Білокур, Михайла Дерегуса.

Іншою важливою сферою діяльності НСХУ є консолідація усіх творчих сил, формування мистецького середовища, забезпечення свободи творчості, сприяння професійному зростанню і соціальний захист її членів. З ініціативи творчих спілок ухвалено Закони України «Про професійних творчих працівників і творчі спілки» та інші урядові документи. Указом Президента України встановлено професійне свято — День художника.

Від 1991 НСХУ видає щоквартальний ілюстрований журнал «Образотворче мистецтво». У ньому висвітлюється сучасний стан і спрямування, історія, теорія, методологія, естетика, художня освіта, практика, загальна інформація про образотворче мистецтво України.

НСХУ має добру матеріальну базу — художні підприємства, будинки творчості і відпочинку, виставкові площі, видавничі та поліграфічні засоби, майстерні художників тощо.

З'їзди художників України |

(станом на 1983 рік)

• 1-й — 1938
  


• 2-й — 1956
  


• 3-й — 1962
  


• 4-й — 1968
  


• 5-й — 1973
  


• 6-й — 1977
  


• 7-й — 1982
  

Усі з'їзди відбулися в Києві.

Голови спілки |

• 1938–1941 — Іван Васильович Бойченко
  


• 1941–1944 — Олександр Софонович Пащенко
  


• 1944–1949 — Василь Ілліч Касіян
  


• 1949–1951 — Олексій Олексійович Шовкуненко
  


• 1951–1955 — Михайло Іванович Хмелько
  


• 1955–1962 — Михайло Гордійович Дерегус
  


• 1962–1968 — Василь Ілліч Касіян
  


• 1968–1982 — Василь Захарович Бородай
  


• 1982 — Олександр Павлович Скобліков
  


• 1983–1989 — Олександр Михайлович Лопухов
  


• Від 1990 — Володимир Андрійович Чепелик
  

Див. також |

• Будинок художника (Київ)

Примітки |

Джерела |

• 
  Лопухов О. М. Спілка художників України // Українська радянська енциклопедія : [в 12-ти т.] / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — К. : Голов. ред. УРЕ, 1983. — С. 461.

Посилання |

• Офіційний сайт Національної спілки художників України


• Професійні спілки України

У соціальних мережах Facebook · Google+ · Twitter Фото, відео та аудіо Вікісховище · Instagram · YouTube Нормативний контроль LCCN: nb2006017060