Заєць
? Заєць | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Заєць сірий (Lepus europaeus) | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Біноміальна назва | ||||||||||||||
Lepus | ||||||||||||||
Підроди / види | ||||||||||||||
Див. текст | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
За́єць (Lepus) — рід ссавців родини Зайцеві (або зайців, Leporidae). Рід містить 32 види осіб, поширених у всьому світі, окрім Австралії. Відрізняються довгими вухами, коротким піднятим хвостом, недорозвиненими ключицями, довгими задніми ногами, завдяки чому рухаються стрибками. Зайці дуже швидко бігають: заєць-русак може досягати швидкості 70 км/год.
Зміст
1 Походження слова «заєць»
2 Спосіб життя
3 Зайці в Україні
4 Класифікація
5 Посилання
6 Примітки
Походження слова «заєць» |
Українське слово «заєць» походить від прасл. *zаjęсь. Щодо походження цього слова висувають дві основні версії.
- За першою версією, це слово походить від пра-і.е. *ghei- («плигати», «скакати») і є спорідненим з дав.-інд. háуаs («кінь») і jíhītē («підскакує», «летить»), вірм. Ձի, дзі («кінь»), лит. žáisti («плигати», «стрибати»), і можливо з лат. haedus («цап»), гот. gaits («коза»), лит. zuĩkis («заєць»). Первісне значення — «плигун», «стрибунець».
- Згідно з другою версією, *zаjęсь походить від давнішої форми *zьjajьnьсь, утвореної з праслов'янського *zьjajǫ («зяю», «зіяю») — через наявність у нього роззявленої, «зяючої» верхньої губи або через те, що заєць спить з відкритими очима. Форма *zаjęсь утворилася стягненням *zьjaj-ьnь-сь, носовий голосний *ę утворився зі сполучення *ьn.
Непереконливими є порівняння слов'янського «заєць» з лит. žаĩbаs («блискавка») або з грец. γαἶα («земля»)[1][2].
Спосіб життя |
Зайці живуть поодинці або парами. На відміну від кроликів, зайці не риють нір, а споруджують гнізда в невеликих ямках. Зайченята народжуються розвиненими, з хутром і розплющеними очима, і мати залишається з ними всього 5-6 днів, а потім лише іноді відвідує їх, через що багато зайченят гине від ворогів. Зір зайців слабкий, нюх добрий, слух чудовий; беззахисність стосовно численних ворогів (людина, хижі ссавці і птахи) робить їх украй боязливими; проте, переконавшись у своїй безпеці, зайці стають іноді украй зухвалими.
Навесні самці запекло змагаються за самок: встають на задні лапи і б'ють один одного передніми. При цьому вони сміливішають, і тоді їх часто можна побачити.
Зайці в Україні |
На території України поширені два види:
Заєць сірий, або заєць європейський, або русак (Lepus europaeus) — відносно звичайний,
Заєць білий, або заєць-білик, або біляк (Lepus timidus) — рідкісний в межах України.
Обидва ці види є традиційними об'єктами полювання і у більшості регіонів — головними з них. У зв'язку з малою чисельністю в Україні зайця білого цей вид внесено до Червоної книги України, проте в зимовий час, коли проводяться полювання, ці два види слабко розрізняються у польових умовах.
Класифікація |
Рід Lepus- Підрід Macrotolagus
- Lepus alleni
- Підрід Poecilolagus
- Lepus americanus
- Підрід Lepus
- Lepus arcticus
- Lepus othus
Lepus timidus — Заєць білий
- Підрід Proeulagus
- Lepus californicus
- Lepus callotis
- Lepus capensis
- Lepus flavigularis
- Lepus insularis
- Lepus saxatilis
- Lepus tibetanus
- Lepus tolai
- Підрід Eulagos
- Lepus castroviejoi
- Lepus comus
- Lepus coreanus
Lepus corsicanus — Заєць корсиканський
Lepus europaeus — Заєць сірий- Lepus granatensis
- Lepus mandschuricus
- Lepus oiostolus
- Lepus starcki
- Lepus townsendii
- Підрід Sabanalagus
- Lepus fagani
- Lepus microtis
- Підрід Indolagus
- Lepus hainanus
- Lepus nigricollis
- Lepus peguensis
- Підрід Sinolagus
- Lepus sinensis
- Підрід Tarimolagus
- Lepus yarkandensis
- Підрід incertae sedis
- Lepus brachyurus
- Lepus habessinicus
- Підрід Macrotolagus
Посилання |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Заєць |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Заєць |
- Українські Карпати
- Кролівництво та хутрове звірівництво / Сайт Аграрний сектор України [1]
Примітки |
↑ Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
↑ Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |