Березень
← березень → | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| | | | | 1 | 2 | 3 |
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
2019 рік | ||||||
- Січень
- Лютий
- Березень
- Квітень
- Травень
- Червень
- Липень
- Серпень
- Вересень
- Жовтень
- Листопад
- Грудень
Бе́резень — третій місяць року в григоріанському календарі, він має 31 день.
Березень
Зміст
1 Назва
2 Кліматична характеристика березня
3 Свята та пам'ятні дні
4 Культурне значення
5 У літературі
6 Див. також
7 Примітки
8 Джерела
9 Література
Назва |
Назва березень пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією — походить від ранішого березол і пов'язана з народним промислом — заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Закріпилась вона за місяцем у середині XIX століття. Проте як слово потрапило в літературну мову, визначити досі складно. У фольклорних матеріалах слово «березень» вживається рідко і здебільшого в найновіших записах, як ось:
| « | «Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай», «Березень сухий, а мокрий май — буде каша й каравай»[1] | » |
До того в літературних джерелах місяць називався март (через сер.-гр. μάρτι(ο)ς від лат. Martius — на честь римського бога Марса)[2][3]. Латинська назва утворена від Mars і означає «Марсів», «Марсівський»[2]. Від неї походять назви березня в більшості мов: пол. marzec, рос. март, фр. mars, англ. March.
Назва «март» або «марець» значно частіше трапляється в українській народній творчості, як ось:
| « | «Буває март за всіх варт», «В марець ще змерзне старець», «Білий, як в марці сніг», «Згинув, як марцевий сніг»[4], «Прийшов марець — відморозив палець» | » |
.
У народі його також звали: березіль (березоль, березозіль)[5][6], марець, капельник, протальник, запалі сніги, з гір потоки, соковик, полютий, красовик.
Кліматична характеристика березня |
В Україні середня місячна температура повітря в березні порівняно з лютневою різко підвищується і складає 3° морозу — 2° тепла, на Закарпатті і крайньому півдні України 3-6° тепла.
Абсолютний мінімум температури становить 22-37°, на півдні України 11-27° морозу; абсолютний максимум 16-28° тепла, на Одещині до 29-30°.
Перехід середньої добової температури повітря через 0° в бік її підвищення здійснюється: на півдні України та Закарпатті — у першій декаді, у східних та північно-східних областях — у третій, на решті території — у другій декаді місяця. Перехід через +5° відбувається у третій декаді березня на Закарпатті та у більшості районів південної частини.
Середня місячна кількість опадів складає 24-50 мм, місцями у Карпатах, на Закарпатті 56-102 мм. Сніговий покрив відсутній у південних та західних областях. На решті території сніг поступово сходить протягом першої та другої декад, у Чернігівській та Сумській областях — у третій декаді.
Кількість днів з опадами коливається від 9 до 17, на півдні України від 7 до 11. У березні ще бувають хуртовини, ожеледь, налипання мокрого снігу.
Свята та пам'ятні дні |
1 березня- Міжнародний день котів
4 березня- День преподобного Льва
8 березня- Міжнародний жіночий день
8 березня- День землевпорядника
9 березня- Свято знайдення голови Івана Хрестителя або «Обертіння»[7]
- День народження Тараса Шевченка
14 березня
День Євдокії (Явдохи)[8]
День українського добровольця[9]
15 березня- Всесвітній день споживача
23 березня- Всеукраїнський день працівників культури
23 березня- Всесвітній день книги і авторського права
25 березня- День Служби безпеки України
26 березня- День Внутрішніх військ МВС України
27 березня- День театру
Культурне значення |
Оскільки весняне рівнодення припадає на 21 березня, у багатьох народів березень був першим місяцем нового року (а не січень, як тепер). Ймовірно, що з цієї ж причини до 15 століття і в Україні березень уважався першим місяцем громадського року (див. докладніше Новий рік на Русі та Новий час).
Індійці на початку березня святкували мале свято богині Дурги. А велике свято цієї богині індійці святкували в день осіннього рівнодення.
У стародавньому Римі в березні було свято Кібели, на якому її жерці оплакували Аттіса — символ сонця, що поверталося на весну. На другий день після оплакування Аттіса римляни зустрічали весняний поворот сонця всенароднім радісним святом.
В Єгипті в березні згадували похорон Озіріса, який згідно з єгипетською релігією був сонцем, що було слабким взимку, а на весні знов діставало свою силу. В цьому ж місяці відбувалася їзда на ослі. Верхи на осла звичайно сідав, на розвагу народові, місцевий баляндрасник. Подібний звичай був поширений і в країнах Західної Європи за середньовіччя.
За свідченнями Плутарха, в Афінах також у березні було свято «Гілконошення» — жителі міста носили по майданах пальмове гілля. Цей звичай зберігся і понині в країнах Близького Сходу, але тепер він пов'язаний там з весільними обрядами.
У стародавніх юдеїв у березні починався новий святий рік, а перси цього місяця святкували новоліття.
У чехів і частково у німців за часів язичництва перше число березня вважалося початком весни і першим днем світобудови.
Весняні свята язичницького походження, що відзначали зв'язок навколишньої природи з життям людини, в'язалися з обрядами, метою яких було прогнати зиму, тобто смерть. Подібні обряди були поширені не тільки в Україні, але й у балтійський народів та німців.
У скандинавських народів, особливо у стародавніх шведів, за часів язичництва у березні було велике свято, яке супроводжувалося жертвоприносинами, масовими іграми та торгами протягом цілого тижня.
У персів та в стародавніх слов'ян за часів язичництва був звичай улаштовувати врочистий обід — «тризну» — на честь мертвих родичів. Такі тризни відбувалися на початку березня. Під час тризни люди оспівували кінець зими і при цьому палили солом'яне опудало. Таке свято ще й досі зберігається у південних шведів, лужичан та чехів, і там воно проходить під знаком ослаблої зими і воскреслої весни. Поляки сьомого березня топили Маржану і при цьому співали про смерть, що в'ється по парканах і шукає собі поживи.
У літературі |
Олександр Токар присвятив березню оповідання Зиму обнімає, а до весни моргає, а також низку замальовок, присвячених святам українського народу, що відзначаються у березні.[10]
Див. також |
 | У Вікісловнику є сторінка березень. |
Березень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31- Список всіх днів
Примітки |
↑ «Українські народні прислів'я та приказки». Під ред. М. Т. Рильського. Київ, 1955.
↑ аб Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
↑ «Укр. Загальна Енциклопедія», том II., стор. 645.
↑ «Українські приказки, прислівья и таке инше». Спорудив М. Номис. С. Петербург, 1864.
↑ березіль - Словник синонімів української мови. www.rozum.org.ua (uk). Процитовано 2017-06-19.
↑ Білецький-Носенко П. Словник української мови. — Київ: Наук. думка, 1966. — С. 54.
↑ Птиця з вирію обертається (9 березня) – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
↑ Зиму обнімає, а до весни моргає – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
↑ В Украине появится новый праздник. ЛИГА Новости. Процитовано 2017-01-17.
↑ Статті у категоріях березень – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2016-09-02.
Джерела |
Березень — академічний тлумачний словник Української мови
Література |
Рябчук, Василь (2009). Осіння пісня горобини (українською). Львів: Сполом. с. 107–110. ISBN 978-966-665-567-0.- Воропай О. Звичаї нашого народу: у 2 т. — Мюнхен, 1954, том 2
