Ufdjrw

Перидотит

Перидотит — загальна назва сімейства глибинних ультраосновних піроксен-олівінових порід, що містять 40-90 % олівіну.

За мінералогічним складом виділяють види перидотиту: гарцбургіт, верліт, лерцоліт, роговообманковий П. Типові другорядні мінерали — хромшпінеліди і ґранат, іноді слюда, ільменіт, основний плагіоклаз. Колір зелений, зеленувато-сірий. Загальною особливістю всіх П. є відносно низький вміст кремнезему (менше 44 мас. % SiO₂). Одночасно вони характеризуються різким переважанням MgO над СаО. П. є або похідними мантійних ультраосновних і основних магм, або тугоплавкими реститами після видалення базальтових рідин з початкової глибинної речовини. П. — головний компонент верхньої мантії Землі.

У земній корі П. поширені перев. в складчастих поясах як в асоціації з ін. ультраосновними і основними породами, так і у вигляді самостійних масивів. Великі об'єми П. відомі в деяких розшарованих інтрузіях.

У перидотитах структура "яскраво-строката" виникає з піроксену або рогової обманки, що охоплює олівін таким же чином. У цих випадках між двома мінеральними речовинами не існує кристалографічного зв'язку ^[1]

З П. пов'язані родов. хромових руд, азбесту, силікатного нікелю, тальку, вогнетривів, іноді сульфідних мідно-нікелевих руд.

Див. також |

• Перидот

Література |

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.

Посилання |

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перидотит

• Все про Геологію


• 
  Склад перидотиту