Ufdjrw

Бербери Амазиги ⵉⵎⴰⵣⵉⵖⵏ Imaziɣen
Бербер-кочівник в Марокко
Кількість	від 25 до 36 млн чол., або від 38 до 50 млн чол.
Ареал	від 13[1] до 20[2][3] млн. чол., або 27 078 593 чол.[4] від 9[1] до ≈13[5] млн. чол., або 32 320 000 чол.[6] більш ніж 2 млн чол.[7] 1,620,000[8] 850,000[9] 3,850,000[10] 114,000[11] 110,000[12] або >6,589,652[13] 50,000[14] 34,000[15] або 1,826,580[16] 25,885[17] 3,500[18]
Мова	Берберські мови (Тамазит); записується тифіназьким алфавітом
Релігія	Більшість — Іслам (Сунізм, Шиїзм та Ібадити) Меншість — Апатеїзм, Християнство[19][20]

Бербери, або Амазиги^[21] (бербер. ⵉⵎⴰⵣⵉⵖⵏ, Imaziɣen) — корінна етнічна група Північної Африки. Бербери проживають на території, що простягається від Атлантичного океану до Оази Сива, що в Єгипті, від Середземного моря до річки Нігер. Вони розмовляють берберськими мовами, що є гілкою сім'ї афразійських мов. В сьомому столітті відбулося Арабське завоювання Північної Африки, тому в більшості берберів, що проживали в Магрибі змінилася рідна мова, утворилися діалекти. Після колонізації Північної Африки Францією французьке управління успішно інтегрувало французьку мову в Алжирі, роблячи її офіційною національною мовою та вимагаючи, аби все навчання проводилося французькою.^[22] Іноземні мови, зокрема Французька та Іспанська, унаслідувані від європейських колоністів, використовуються більшістю освічених берберів (елітою) в Алжирі та Марокко у формальному контексті, такому, як висока освіта або бізнес.

Сьогодні більшість берберів проживає в північноафриканських країнах: здебільшого в Алжирі та Марокко;^[23] деякі невеликі поселення є також в Нігері, Малі, Лівії, Мавританії, Тунісі, Буркіна-Фасо та Єгипті; також є великі діаспори у Франції, Канаді, Бельгії, Нідерландах, Німеччині та інших країнах Європи.^[24][25]

Берберська самобутність зазвичай ширша, ніж мова та етнос, і охоплює всю історію та географію Північної Африки. Бербери не є цілісним етносом, і це поняття охоплює цілий спектр фенотипів, спільнот та походжень. Силою, що їх об'єднує є їхня мова, колективна самоідентифікація та самоасоціація з берберським спадком та історією.

У Північній Африці проживає від 25 до 30 мільйонів людей, що розмовляють берберськими мовами.^[23] Число етнічних берберів (включаючи тих, що не розмовляють берберськими мовами) є набагато більшим, бо велика їх частина протягом багатьох десятиліть та століть навчилися інших мов (асимілювалися), і вже не розмовляють жодною з берберських. Більшість мешканців Північної Африки вважаються корінними берберами, хоча внаслідок арабізації більшість етнічних берберів ідентифікують себе як Арабізовані Бербери.^[26][27]

Бербери називають себе імазигами (a-Mazigh), що можливо означає «вільні люди», або «благородні люди».^[24] Назву, яку вони мають зараз, скоріше за все, дали їм римляни, що з латинської означає «незрозуміло говорити», оскільки на той час бербери не розмовляли ні латиною, не грецькою мовою. Можна провести паралелі з тим, як римляни називали усіх диких народів: «варвари». Деякі з найвідоміших берберів були нумідійськими царями: Масинісса, Югурта; берберо-римськими авторами: Апулей, Августин Аврелій; та берберо-римськими генералами: Лусій Квієт, що брав участь в Другій Юдейській війні (115—117 рр). Дакія аль-Кахіна була берберським релігійним та військовим лідером, що керувала жорстоким повстанням проти мусульмансько-арабської експансії Північної Африки. Кусаіла — чоловік, що проживав у 17-ому столітті — був лідером Аврабських племен берберів та королем Санхаджійської держави.

Список найвідоміших берберів в історії включає в себе Юсуфа ібн Ташфіна — короля Альморавідської імперії; Таріка ібн Зіяда — генерала, що підкорив Іспанію; Аббаса ібн Фірнаса — плодовитого винахідника та піонера в авіації; Ібн Батуту — середньовічного мандрівника, що подорожував на найдовшу дистанцію, про яку тільки чули в його час.

Назва |

Докладніше: Бербер (етимологія) та Мурабтин

Назва «Бербер» походить від латинської мови (лат. barbarus (варвар)) та від грецька мова (грец. bàrbaros, βάρβαρος)^[28]. Історія каже, що вперше термін «барбар» був використаний Римським консулом в Африці, аби описати Нумідію.^[29] Використання терміну «берберський» поширилося, з приходом Вандалів в Африку, під час їхніх великих завоювань. Мусульманські історики деякий час після цього також згадували такий термін. Використання терміну «Berbers» в англомовній літературі розпочалося в 19-ому столітті, чим замінило більш давніший «Barbary» (Барбарія). Бербери були Маврами («Mauri»), на яких посилались в Мосарабська хроніка 754 під час Арабського завоювання Піренейського півстрова, перед тим, як їх стали називати терміном Moors (в англійській мові) та Moros (в іспанській) в хартіях й хроніках експансії християнами іберійських королівств. Цим же терміном користувалися, щоби посилатися на Аль-Андалус (мусульманську державу на Піренейському півострові), на Північну Африку і її мешканців, та й на мусульман загалом.

Історик Абрагам Ісаак Ларедо^[30] припускає, що назва Амазиги пішла від імені Мезеґ, що є перекладом ім'я біблійного предка Дедана, сина Шеби в Тарґумі. Згідно з Левом Африканським, назва «Амазиг» означає «вільна людина», однак справжнє походження є спірним, і етимологи не можуть дійти єдиної згоди щодо цього.

Єгиптяни, греки, римляни та візантійці згадували багато інших племен зі схожими назвами, що проживати в Північній Африці — місці, де й жили та живуть бербери. Назви цих племен відрізняються від класичних ресурсів, але, схоже, всі вони пов'язуються з тим, що сьогодні ми маємо на увазі під назвою Амазиги.

Передісторія |

Докладніше: Доісторична Північна Африка

Малюнок в горах Ахаггар

Магриб і західна частина Північної Африки в цілому, як припускають, була заселена берберами від, якнайдавніше 10,000 року до н. е.^[31] Вік північноафриканських печерних малюнків, що були знайдені в регіоні Тассілін-Адджер, оцінюється в 12 тисяч років. Інші були знайдені в Тадрарт-Акакус в Лівійській пустелі. Неолітичне суспільство відмічено початком процесу одомашнення диких тварин та натуральним господарством, що розвивалося в Сахарі та Середземноморському регіоні північної Африки (Магриб) у 6000-2000 роках до н. е. Цей спосіб життя, зображений у печерних малюнках гір Тассілін-Адджер у південно-східному Алжирі, домінував у Магрибі аж до початку класичного періоду. Перші приклади письма Тифінаг також були знайдені в регіоні Оран.^[32] Протягом доримської епохи існувало кілька незалежних берберських держав, таких як Массиліі.^{[33][34][35][36][37]}

Історія |

Походження |

Античність |

Нумідія |

Мавританія |

Середньовіччя |

Бербери та Ісламське завоювання |

Бербери в Аль-Андалузі |

Сучасність |

Сучасна демографія |

Діаспора |

Мови |

Поширення |

Хоча більшість мешканців Магрибу є нащадками Берберів, лише деякі «розкидані» етнічні групи успішно зберегли берберські мови. Ця таблиця наводить перелік цих груп.

Ібрагім Аґ Альгабіб, народжений батьками-туарегами з північного Малі

Зінедін Зідан, народжений берберськими батьками з Алжиру

Основні групи берберів

Група	Країна	Примітки
Блідські бербери		в центральному Алжирі
Шауя		в основному проживають у східному Алжирі
Шенінійські та Двіратські бербери
Шенуйські бербери		ори Варшаніс[en] та Шенуя (західний Алжир)
Шильха		гори Атлас
Джербійські бербери		розмовляють мовою Джерба
Кабіли		проживають в Кабілії
Матматійські бербери		східний Туніс
Мозабіти		долина Мзаб (південний Алжир)
Нафусі		західна Лівія
Ріфи		північне Марокко з меншістю в Алжирі
Санхаджі		південно-західна Мавританія, Атлас, східне Марокко та північний Сенегал
	Оаза Сива
Тлемсенські бербери		західний Алжир
Tuareg		Сахара (південний Алжир та північ Сахелю)
Заяни		Середній Атлас Марокко
Зенати		центрально-західний Алжир
Зувараси		північно-західна Лівія

Релігія та віра |

Згадки в ісламській історії |

Згадки в християнській історії |

Дохристиянська ера |

Докладніше: Берберська міфологія

Традиційні берберські релігії — древній та традиційних набір вірувань та божеств, що притримувались берберськими автохтонами. Багато вірувань розвивалися локально, в той же час, як інші мали широкий контакт з африканськими традиційними релігіями (такими, як релігія Стародавнього Єгипту), або наслідували релігію Карфагену, юдаїзм, іберійську міфологію та елліністичні релігії. Більшість впливу прийшло з Ісламу та арабської міфології під час середніх віків. Деякі давні берберські вірування існують і сьогодні, точно в межах берберської культури та традицій.

Архітектура |

Докладніше: Мавританська архітектура

Гадамес

• 
  

  

  
  

  
  

  Гадамес
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Дугга
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Касба Удая в Рабаті
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Захищена цитадель Шелли; ядро Сале
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Баб Аґнау, Марракеш
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Альморавідська софістична архітектура
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Кутубія, Марракеш
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Медерса Буаніанія, Мекнес
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Айт-Бен-Хадду
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Інтер'єр, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Кутубійська мечеть в Марракеші
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Велика мечеть в Алжирі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Традиційна гардайська архітектура, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Марокська мечеть
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Баб-Мансур, Марокко
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Торре дель Оро, Севілья; Берберська династія Альмохадів
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Аґдальська стіна та сади, Мекнес
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Беджая, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Велика мечеть Сале
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Іфренідська мечеть Касба-Тадла
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Ксар Улед Солтане, Туніс
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Гофта
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Тлемсен, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Уріка, Берберське село, Марокко
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Адрарські будинки, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Оаза Сива, Єгипет
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Берберське село, Атлаські гори
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Традиційний берберський будинок
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Печерні будинки, Матмата, Туніс
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Мечеть в Марокко
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Вхід до Мансуразької мечеті
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Торре де ла Плата, Севілья, Альмохади
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Ґібралтарський замок
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Мансуразька мечеть, Тлемсен
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Хаммадидська Калаа, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Велика Мечеть Алжиру, Альмохади - зображення 1899
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Зіанідський інтер'єр
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Село Аїт Тіргіт, Марокко
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Мінарет Хассана, Марокко
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Агадір (місто), Медина
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Будинки в Алжирі
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Модель гробниці Тін-Хінан, Сахара
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Гробниця Юби II та Селени, Тіпаза, Алжир
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Гробниця Массиніса
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Гробниця Медрасен, біля Ламбезиз^[38]

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Гробниці Джедарів в Тіареті
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Маринідські гробниці, Фес
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Альморавідський замок у Сеговії
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Альказаба Малаґа
  

  
  

  
  


• 
  

  

  
  

  
  

  Джиральда, Севілья
  

  
  

  
  

Культура |

Кухня |

Музика |

Фестивалі |

Див. також |

• Альморавіди


• Альмохади

Примітки |

п о р Організація непредставлених націй та народів Європа дійсні  Косово Лезгистан Зихія Савойя Бретань Кримські татари Трієст колишні²  Інгушетія  Татарстан  Чувашія  Башкортостан  Удмуртія  Марій Ел  Республіка Комі Інгрія Кумикія  Латвія¹  Естонія¹ Гагаузія Русини Албанці в Македонії Греки в Албанії Угорці в Румунії Боснійці Санджаку Сканія  Чеченська Республіка Ічкерія Азія дійсні  Абхазія Талиші Південний Азербайджан Іранський Курдистан Туркомани Хузестан Ассирійці Белуджистан Західний Белуджистан Гілгіт-Балтистан Сінд Нагаленд Читтагонгський гірський район Чин Тхионги Кхмер-кром Хмонги Ачех Республіка Південно-Молуккських островів Кордильєрський адміністративний регіон Сулу  Республіка Китай  Тибет Східний Туркестан Південна Монголія колишні²  Бурятія  Республіка Саха  Тива  Грузія¹  Вірменія¹  Палау¹  Східний Тимор¹ Халістан Іракський Курдистан Західний Бенгал Таміл-Ілам М'янма (опозиція) Шани Мони Карени Африка дійсні Африканери Бастери Сомаліленд Огоні Оромія Харатін (народи) Огаден Баротселенд Тва Бербери колишні² Масаї Південний Камерун Венда Занзібар Республіка Кабінда Америка дійсні Мапуче колишні² Лакота Дене Науа Бальсасу Нухалки Цімшиани Океанія дійсні Західне Папуа колишні² Бугенвіль Таїті Австралійські аборигени Гаваї ¹ Колишні члени ОНН, які вийшли зі складу організації після того як були прийняті до ООН. ² Включно з країнами та народами, чиє членство було призупинене.

п о р Бербери у темах Культура Музика • Міфологія • Календар Соціологія Берберизм • Академія берберів • Всесвітній Конгрес Амазигів • Королівський інститут культури амазигів Місця проживання Марокко • Алжир • Лівія • Діаспори Мови Тамазиги (Центральний Атлас) • Такбайліт (Кабілія) • Мозабіт • Нафусі • Таріфіт • Ташавіт • Ташельхіт • Сіуа • Туарезька мова Народи Туареги • Кабіли • Шеніні • Шеуйя • Бліда • Шенуйя • Шільха • Матмата • Мозабіти • Нафусі • Ріфи • Санхаджі • Сиванці • Тлемсен • Заяни • Зенати • Зуварахи Історія Античність • Середньовіччя • Сучасність Категорія • Портал • Проект