Мокшанська мова
Мокшанська мова | |
---|---|
Мокшень кяль | |
Поширена в | ![]() |
Регіон | Мордовія |
Носії | в Росії — 296 904 осіб. |
Писемність | кирилиця |
Класифікація | Уральська
|
Офіційний статус | |
Офіційна | Мордовія |
Коди мови | |
ISO 639-1 | — |
ISO 639-2 | mdf |
ISO 639-3 | mdf |
SIL | mdf |

Мокшанська, російська та ерзянська мови на табличці у Саранську

Діалекти ерзянської та мокшанської мови у Мордовії

Розселення ерзян та мокшан у Мордовії
Мокша́нська мо́ва — одна з фіно-волзьких мов фіно-угорської сім'ї. Поширена на історичних землях Мокшень Мастор (Мокшанії): західні райони Республіки Мордовія та вся Пензенська область, у XIX ст. — Тамбовська область.
Ареали поширення мокшанської мови є в Самарській та Оренбурзькій областях РФ, Західному Сибіру, Башкортостані, Татарстані. Точна кількість мокшаномовних людей невідома, оскільки всі російські переписи, включно з 2002, фіксують мовне самовизначення за псевдоетнонімом «мордва». Приблизна кількість мовців — 200 тисяч осіб з активним знанням, та ще стільки ж — із пасивним.
Зміст
1 Порівняння лексики мокшанської і ерзянської мов[1][2]
2 Діалектний поділ і література
3 Приклад
4 Примітки
5 Посилання
Порівняння лексики мокшанської і ерзянської мов[1][2] |
українська | ерзянська | мокшанська |
---|---|---|
мати | авай | тядяй |
батько | тетяй | аляй |
горох | кснав | снав |
просо | суро | сура |
коноплі | кансть | каньф |
льон | лияназ | иляназ |
полба | виш | виш |
борона | инзамо | инзама |
вила | сянго | сянга |
тік | тинге | тинголанга |
ціп | пивсэме | тяляма |
лопата | койме | кайме |
решето | сувтеме | сифтема |
корова | скал | тракс |
кінь | лишме | алаша |
вівця | реве | уча |
свиня | туво | тува |
Діалектний поділ і література |
Діалекти мокша: центральний, західний, південно-західний, північний, південно-східний та південний, а також численні перехідні та мішані говірки.
Мокшанською мовою створена література. Класики — Михайло Бєзбородов, Захар Дорофєєв, Федір Атянін, Олексій Мокшоні, Максим Бебан, Яків Пінясов, Юрій Кузнєцов, Марія Малькіна, Раїса Орлова.
Приклад |
«Заповіт» Тараса Шевченка мокшанською мовою (переклав Максим Бебан).
|
Джерело: Українська бібліотека
Примітки |
↑ Мокшанська й ерзянська абетки ідентичні російській
↑ Дані для таблиці взяті з [1] і [2]
Посилання |
- «Мокшанська правда» — газета мокшанською
- Мокшанська мова на сайті Ethnologue: Moksha. A language of Russian Federation (англ.)
- Мокшанська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Moksha (англ.)
- Мокшанська мова на сайті WALS Online: Language Mordvin (Moksha) (англ.)
![]() | Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|