Ufdjrw

Набатейські скельні гробниці в Петрі (сучасна Йорданія)

Гробниця - форма поховання, при якій останки покійного зберігаються всередині споруди, а не під нею, як у випадку надгробку ^[1]. Цей термін відповідає латинському «sepulcrum», грецькому «крипта», англійському «tomb».

• 
  Камерна гробниця - похоронна споруда з каменя, часто мегалітична за конструкцією, тривалий час слугувала склепом для послідовних поховань ^[2].


• 
  Коридорні гробниці - тип гробниці епохи неоліту або доби бронзи, знайдені на території Європи.


• 
  Шахтна гробниця - тип поховальної споруди у вигляді вузької і глибокої шахти з кам'яної породи. Знайдено Мікенські шахтові гробниці, шахтні гробниці в Месопотамії та у народів доколумбової Америки.


• 
  Толоси, звані також купольними гробницями, були поширені в Греції, історично прийшли на зміну мікенських шахтних гробниць.


• 
  Тумулуси, мегалітичні купольні гробниці у вигляді курганів.


• В Єгипті гробниці називалися мастабами. Гробницями також були єгипетські піраміди. Тіла поміщалися в саркофаги.


• 
  Крипта - одне або кілька підземних склепінчастих приміщень, що служать для поховання та експонування мощей святих та мучеників.


• 
  Склеп - назва гробниці у вигляді окремого будинку або підземного приміщення, в якому встановлюються труни.


• 
  Усипальниця - склеп для поховання членів одного роду, однієї сім'ї або видатного діяча.


• 
  Мавзолей - монументальний вид гробниці.

Гробницями також є багато стародавніх кургани.

Примітки |