Чемпіонат світу з фехтування


Чемпіонат світу з фехтування — щорічне змагання, що організовується Міжнародною федерацією фехтування (фр. Federation internationale d`escrime). Змагання проходять на рапірах, шпагах та шаблях.




Зміст





  • 1 Історія


  • 2 Місце проведення


  • 3 Призери

    • 3.1 Чемпіони світу з фехтування від України



  • 4 Кількість нагород


  • 5 Багаторазові медалісти


  • 6 Див. також


  • 7 Примітки


  • 8 Посилання




Історія |


Перший міжнародний турнір з фехтування, організований Міжнародною федерацією фехтування, пройшов 1921 року в Парижі. Цей та подібні турніри були оголошені європейськими змаганнями, їх учасники були з різних європейських країн. 1937 року[1] Міжнародна федерація фехтування надала турніру статус чемпіонату світу, одночасно визнавши чемпіонатами світу турніри, починаючи з 1921 року[2]. Чемпіонати проводилися щорічно за винятком років, що випадають на Олімпійські ігри. Олімпійські змагання зараховувалися як чемпіонати світу відповідного року.


Змагання на шпагах серед чоловіків проводяться з 1921 року, на шаблях з 1922 року, на рапірах з 1926 року. Змагання на рапірах серед жінок проводяться з 1929 року[3][4]. Жіноча шпага з'явилася 1989 року, а жіноча шабля 1999 року.


Перші командні змагання пройшли у чоловіків на рапірах 1929 року, а командні змагання на шаблях та шпагах у чоловіків пройшли 1930 року. 1932 року з'явилися командні змагання у жінок на рапірах[3][4]. Командні змагання у жінок на шпагах та шаблях з'явилися у розкладі чемпіонатів світу одночасно з введенням цих видів до програми чемпіонатів у 1989 і 1999 роках відповідно.



Місце проведення |







  • 1921: Париж (Франція Франція)


  • 1922: Париж (Франція Франція) та Остенде (Бельгія Бельгія)


  • 1923: Гаага (Нідерланди Нідерланди)


  • 1925: Остенде (Бельгія Бельгія)


  • 1926: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 1927: Віші (Франція Франція)


  • 1929: Неаполь (Франція Франція)


  • 1930: Льєж (Бельгія Бельгія)


  • 1931: Відень (Австрія Австрія)


  • 1932: Копенгаген (Данія Данія)


  • 1933: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 1934: Варшава (Польща Польща)


  • 1935: Лозанна (Швейцарія Швейцарія)


  • 1937: Париж (Франція Франція)


  • 1938: П'єштяни (Чехословаччина Чехословаччина)


  • 1947: Лісабон (Португалія Португалія)


  • 1948: Гаага (Нідерланди Нідерланди)


  • 1949: Каїр (Єгипет Єгипет)


  • 1950: Монте-Карло (Монако Монако)


  • 1951: Стокгольм (Швеція Швеція)


  • 1952: Копенгаген (Данія Данія)


  • 1953: Брюссель (Бельгія Бельгія)


  • 1954: Люксембург (Люксембург Люксембург)


  • 1955: Рим (Франція Франція)


  • 1956: Лондон (Велика Британія Велика Британія)


  • 1957: Париж (Франція Франція)


  • 1958: Філадельфія (Flag of the United States.svg США)


  • 1959: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 1961: Турин (Франція Франція)


  • 1962: Буенос-Айрес (Аргентина Аргентина)


  • 1963: Гданськ (Польща Польща)


  • 1965: Париж (Франція Франція)


  • 1966: Москва (СРСР СРСР)


  • 1967: Монреаль (Канада Канада)


  • 1969: Гавана (Куба Куба)


  • 1970: Анкара (Туреччина Туреччина)


  • 1971: Відень (Австрія Австрія)


  • 1973: Гетеборг (Швеція Швеція)


  • 1974: Гренобль (Франція Франція)


  • 1975: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 1977: Буенос-Айрес (Аргентина Аргентина)


  • 1978: Гамбург (Flag of Germany.svg ФРН)




  • 1979: Мельбурн (Австралія Австралія)


  • 1981: Клермон-Ферран (Франція Франція)


  • 1982: Рим (Італія Італія)


  • 1983: Відень (Австрія Австрія)


  • 1985: Барселона (Іспанія Іспанія)


  • 1986: Софія (Болгарія Болгарія)


  • 1987: Лозанна (Швейцарія Швейцарія)


  • 1988: Орлеан (Франція Франція)


  • 1989: Денвер (Flag of the United States.svg США)


  • 1990: Ліон (Франція Франція)


  • 1991: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 1993: Ессен (Німеччина Німеччина)


  • 1994: Афіни (Греція Греція)


  • 1995: Гаага (Нідерланди Нідерланди)


  • 1997: Кейптаун (Flag of South Africa.svg ПАР)


  • 1998: Ла Шо-де-Фон-Фон (Швейцарія Швейцарія)


  • 1999: Сеул (Південна Корея Південна Корея)


  • 2000: Будапешт (Угорщина Угорщина)


  • 2001: Нім (Франція Франція)


  • 2002: Лісабон (Португалія Португалія)


  • 2003: Гавана (Куба Куба)


  • 2004: Нью-Йорк (Flag of the United States.svg США)


  • 2005: Лейпциг (Німеччина Німеччина)


  • 2006: Турин (Франція Франція)


  • 2007: Санкт-Петербург (Росія Росія)


  • 2008: Пекін (Чилі Чилі)


  • 2009: Анталія (Туреччина Туреччина)


  • 2010: Париж (Франція Франція)


  • 2011: Катанія (Франція Франція)


  • 2012: Київ (Україна Україна)


  • 2013: Будапешт (Угорщина Угорщина)


Призери |


Докладніше: Чемпіони світу з фехтування на рапірах

Докладніше: Чемпіони світу з фехтування на шпагах

Докладніше: Чемпіони світу з фехтування на шаблях


Чемпіони світу з фехтування від України |


Індвідуальні змагання:

1997 рік - Першим чемпіоном світу від України став Сергій Голубицький (рапіра);

1998 рік - Чемпіоном світу двічі поспіль стає Сергій Голубицький (рапіра);

1999 рік - Чемпіоном світу тричи поспіль стає Сергій Голубицький (рапіра);

2003 рік - Першою чемпіонкою світу від України стала Наталія Конрад (шпага).



Кількість нагород |


Після закінчення чемпіонату 2012 року
(Враховуються результати чемпіонатів, починаючи з 1937 року. Результати на Олімпіадах також не враховано.)



















































































































































































































 Місце 
Країна
Золото
Срібло
Бронза
Загалом
1Італія Італія10197114312
2
СРСР СРСР
Росія Росія
 
92
40
132
53
23
76
49
26
75
194
83
277
3Угорщина Угорщина888290260
4
Франція Франція
838384250
5
Німеччина Німеччина
Flag of Germany.svg ФРН
Flag of East Germany.svg НДР
 
21
25
0
46
28
26
1
55
39
14
1
54
87
66
2
155
6Польща Польща17283883
7Румунія Румунія13232561
8Україна Україна810927
9
КНР Китай
6151324
10Швеція Швеція6121735
11Куба Куба65920
12
США США
65516
13Естонія Естонія44412
14
Данія Данія
4329
15Австрія Австрія4059
16Південна Корея Південна Корея321520
17
Велика Британія Велика Британія
33410
18Азербайджан Азербайджан2147
19Швейцарія Швейцарія17715
20Болгарія Болгарія1348
21Чехословаччина Чехословаччина1315
22Іспанія Іспанія1258
23Бельгія Бельгія0257
24
Канада Канада
0123
25Португалія Португалія0101
25Венесуела Венесуела0101
27Єгипет Єгипет0077
28Нідерланди Нідерланди0033
28
Японія Японія
0033
30Білорусь Білорусь0022
31Колумбія Колумбія0011
31Фінляндія Фінляндія0011
31
Норвегія Норвегія
0011
Всього474473563
1506


Багаторазові медалісти |


До цього переліку включено чоловічі та жіночі індивідуальні та командні змагання (у рожевому кольорі), відсортовані за кількістю індивідуальних чемпіонств.[5][6]







































































#
СпортсменІндивідуальніКомандніВсього

Gold medal world centered-2.svg

Silver medal world centered-2.svg

Bronze medal world centered-2.svg

Gold medal world centered-2.svg

Silver medal world centered-2.svg

Bronze medal world centered-2.svg

Gold medal world centered-2.svg

Silver medal world centered-2.svg

Bronze medal world centered-2.svg
1
ІталіяВалентіна Веццалі
623
930
1553
2
Росія Станіслав Поздняков
530
522
1052
3
СРСР Олександр Романков
510
513
1023
4
Росія Павло Колобков
412
011
423
5
Франція Крістіан д'Оріола
410
420
830


Див. також |


  • Чемпіонат Європи з фехтування

  • Кубок світу з фехтування


Примітки |




  1. БСЭ


  2. История фехтования


  3. аб Cohen. By the Sword. с. 372. 


  4. аб Evangelista. Encyclopedia of the Sword. с. 624–631. 


  5. Les escrimeurs multimédaillés aux Championnats du Monde (francais). sportquick.com. Архів оригіналу за 2013-08-29. Процитовано 2012-04-28. 


  6. Intervista a Valentina Vezzali - "Mi sono risollevata da sola (italian). cataniaescrime2011.com. Процитовано 2012-04-28. 



Посилання |


  • Сайт Міжнародної федерації фехтування

  • Призери чемпіонатів світу (чоловіки, рапіра)

  • Призери чемпіонатів світу (жінки, рапіра)

  • Призери чемпіонатів світу (шпага)

  • Призери чемпіонатів світу (шабля)


Popular posts from this blog

1928 у кіно

Захаров Федір Захарович

Ель Греко