Ufdjrw

Белетри́стика (з фр. Belles Lettres — досл. «красне письменство») — термін літературознавства, у широкому розумінні — це фабульна розповідь, у вузькому — художня проза^[1].

Короткий опис |

Термін «белетристика» виник у XVIII столітті в Королівстві Франція. Шарль Роллен вживає його у своїй праці «Про спосіб вивчення та викладання красного письменства» (1726)^[2] 1774 року Шарль Батте публікує працю «Курс красного письменства, або принципи літератури».^[3] Спершу термін «белетристика» стосувався поезії, драми, риторики, історичних та пікантних творів, особливо коли йшлося про твори написані народною (національною) мовою.

У XX столітті термін белетристика нерідко вживався, як синонім до понять масова література, а також жанрова література.

Сьогодні цей термін зазвичай стосується художньої прози, для якої характерний гострий сюжет, інтрига, несподівані повороти сюжетного розвитку, але також і деяких видів науково-популярної та біографічної літератури. На думку Юрія Коваліва^[4],

белетристика позначає легку, жваву, розважальну, доступну, «формульну» розповідь про якусь подію чи наукову проблему, відому постать з метою її популяризації, здебільшого розраховану на «наївного» реципієнта; вважається різновидом масової літератури, в якій використовуються, зорієнтовані на легке читання наративні форми детективного, пригодницького чи авантюрного роману, фентезі тощо.

Примітки |

Див. також |

• Елітарна література


• Масова література


• Жанрова література


• Художня література

Джерела |

• 
  Белетристика // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Література |

• Психоаналітичний аспект української белетристики першої третини XX сторіччя : монографія / Андрій Печарський. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 466 с.

Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.