Проституція
«Біла рабиня», Сен-Леже Еберл Абастенія[en], 1913 (символ дитячого рабства та проституції) | |
Опис роду заняття | |
---|---|
Чоловік-замовник: | клієнт, фраєр тощо |
Жінка-замовник: | гаманець, давалка, клієнтка, матуся, німфоманка тощо |
Чоловік-виконавець: | альфонс, бабій, бабник, блядун, ескорт-чоловік, ескорт для дам, жиголо, кагема, кобель, ловелас, потаскун, хлопчик (за викликом, напрокат), хаслер, хастлер, ходок тощо |
Жінка-виконавець: | бахурка, безпутниця, блудниця, блядь, гріховодниця, дівчина за викликом, жінка легкої поведінки, кокотка(заст.), курва, куртизанка, лоретка, лярва, мандрьоха, наложниця, пизда, паплюга, повія, потаскуха, потіпака, потіпаха, проститутка, прошмандовка, розпусниця, розпутниця, ростіпаха, рострибуха, роструха, стерва, сука, фіндюрка, хвойда, хльорка, шалава, шерепа, шльондра, шлюха, шмара тощо |
Винагорода за коїтус: | різниться в залежності від соціально-економічного статусу та системи цінностей повії |
Проститу́ція (від лат. prostitere — «виставляти»; також «ганьбити», «оскверняти») — бізнес чи практика участі в сексуальній активності в обмін на плату.[1]
У різних країнах і культурах ставлення до проституції неоднакове, від звичного явища, законного виду комерційної діяльності — до правопорушення чи злочину. Проституція як секс-індустрія легалізована в 20 державах, здебільшого в країнах Латинської Америки та Океанії, а починаючи 2000-х років — також і Європи. Дитяча проституція, сексуальне насильство і сексуальне рабство заборонені у всіх країнах.
Зміст
1 Етимологія
2 Класифікація
2.1 Жіноча проституція
2.2 Чоловіча проституція
3 Історія
4 Поширеність у світі
5 Законодавчі підходи до регулювання
5.1 Криміналізація
5.2 Легалізація
5.3 Дитяча проституція
6 Проституція в Україні
6.1 Відповідальність за проституцію в Україні
7 Проституція в культурі
7.1 Сексуальна об'єктивація
7.2 В мистецтві
8 Див. також
9 Примітки
10 Джерела та література
11 Посилання
Етимологія
Проституйована жінка в Україні називається повією. Щодо терміну «секс-робота», висунутого прихильниками легалізації, виступає феміністична критика.
Класифікація
- Вулична проституція
- Борделі
- Ексорт
- Секс-туризм
Жіноча проституція
Жінки складають більшість
Чоловіча проституція
Проституція традиційно вважається виключно жіночим явищем, як і рід, до якого належать слова-визначення «повія», «шльондра», «проститутка» тощо. Незважаючи на первинність жіночості цього явища, ще з давньої старовини існували чоловіки, які фактично виконували ті ж ролі.[2]
Гомосексуальна чоловіча проституція — завжди була достатньо поширеною практикою надання пасивними гомосексуальними чоловіками платних сексуальних послуг активним гомосексуалам. По формі це мало відрізняється від жіночого варіанту проституції — це ті ж вуличні, вокзальні «хлопчики», публічні будинки, масажні салони та ін.
Гетеросексуальна чоловіча проституція — чоловік отримує гроші за підтримку стосунків з жінкою (такого чоловіка називають жиголо (джиґоло) або альфонс). Така форма проституції з'явилася в романських країнах. Ззовні вона відрізняється від традиційної «жіночої» проституції, коли клієнт просто платить за певні визначені послуги деяку суму грошей.
Історія
Поширеність у світі
Законодавчі підходи до регулювання
Криміналізація
Високу ефективність у боротьбі з проституцією продемонструвала «шведська модель» («північна модель»): законодавчий підхід, що накладає статус злочину та відповідальність перед законом не на безпосередню виконавицю (виконавця) сексуальних послуг (проституйованих осіб), а на клієнта, тобто того, хто купує секс. Докладніше — Проституція в Швеції. Таким чином можлива боротьба з попитом, котрий породжує пропозицію.
Легалізація
Проституція легалізована у Німеччині, частинах Південної Америки, деяких територіях Австралії (див. зображення).
Законодавче регулювання проституції у світі |
|
Дитяча проституція
Дитяча проституція є явищем доволі поширеним. Але навіть у країнах, де проституція дозволена, отримувати послуги від осіб до 18 років вважається розбещенням неповнолітніх. А тих, хто змушує надавати такі послуги, як і тих, хто намагається ними скористатися, суворо переслідує закон.
Проституція в Україні
Проституція в Україні є незаконною.[3] В 90-х — на початку 2000-х за умов жорсткої економічної кризи, падіння життєвого рівня та відсутності дієвого механізму забезпечення соціального захисту населення та протидії проституції, Україна на деякий час стала місцем вуличної проституції та секс-туризму для іноземців[4].
12 січня 2005 року Верховною Радою України запроваджено механізм боротьби з проституцією, що частково відповідає шведській моделі, згідно якого введена в дію сувора кримінальна відповідальність за торгівлю людьми чи втягнення їх у заняття проституцією; на заміну системи штрафів введено покарання у вигляді позбавлення волі з (без) конфіскацією майна[4][5]. Суттєва відмінність української моделі від шведської — відсутність покарання для клієнтів проституції (криміналізація клієнта є ядром шведської моделі) та наявність адміністративної відповідальності за проституцію.
Відповідальність за проституцію в Україні
Суб'єкт адміністративної відповідальності або злочину | Адміністративна відповідальність | Кримінальна відповідальність | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Заняття проституцією | ||||||||||||
Повія | Попередження або штрафу від 85 грн. до 170 грн., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф від 136 грн. до 255 грн.[6][7][Прим. 2][8]. Затримання провадиться ОВС (Нацполіцією)[9]. | Не застосовується | ||||||||||
Втягнення особи в заняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство) карається позбавлення волі на строк:[10] | ||||||||||||
Клієнт | Не застосовується | З повнолітніми (від 18 років): від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років; З неповнолітніми (14—18 років): від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна; З малолітніми (до 14 років): від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна. | ||||||||||
Група клієнтів, за попередньою змовою | Не застосовується | З повнолітніми: від 4 до 7 років; З неповнолітніми: від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна; З малолітніми: від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна. | ||||||||||
Службова особа, що використовує службове становище | ||||||||||||
Особа, від якої потерпіла у матеріальній чи іншій залежності | ||||||||||||
Забезпечення повії заняттям проституцією з іншою особою (посередництво) або примушування її до зайняття проституцією з використанням обману, шантажу чи уразливого її стану, або із застосуванням чи погрозою застосування насильства (секс-рабство) | ||||||||||||
Секс-заклад, сутенер (посередники) | Не застосовується | З повнолітніми: від 3 до 5 років, а за повторне порушення чи порушення вчинене з кількома особами — від 4 до 7 років; З неповнолітніми: від 5 до 10 років з (без) конфіскацією майна; З малолітніми: від 8 до 15 років з (без) конфіскацією майна. |
Проституція в культурі
Сексуальна об'єктивація
Сексуальна об'єктивація у проституції є одним з головних факторів об'єктивації, сексуалізації та порніфікації жінок, що посилюють гендерну нерівність, дискримінацію за статтю та втягування жінок у проституцію.
В мистецтві
Романтизація у поєднанні з остракізмом стосовно проституції у мистецтві сприяє суспільному толеруванню явища через його ігнорування.
Анрі Тулуз-Лотрек присвятив життя зображенню сцен з життя проституйованих жінок.- Соня Мармеладова (Злочин і кара Достоєвського)
Див. також
- Проституція у Швеції
- Насильство проти жінок
- Сексуальне насильство
- Сексизм
Ритуальна проституція (Девадасі)- Юкаку
Примітки
↑ «https://www.merriam-webster.com/dictionary/prostitution». Merriam-Webster. Перевірено 07 червня 2018.
↑ Weitzer, 2000, с. 8
↑ Country reports on human rights ... - Google Boeken. Books.google.nl. Процитовано 2010-05-06. [відсутнє в джерелі]
↑ аб US Department of State: Ukraine. Архів оригіналу за 2012-05-01. Процитовано 2010-04-04.
↑ Sex In The City - Ukraine. Journeyman Pictures. Процитовано 2010-04-04.
↑ П. 5 підрозд. 1 розд. XX Податкового кодексу України — розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
↑ Ст. 1811 Кодексу України про адміністративні правопорушення
↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 12.06.1987 № 4134-XI «Про внесення змін і доповнень до законодавства Української РСР про відповідальність за адміністративні правопорушення»
↑ П. 1 ст. 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення
↑ Ст. 303 Кримінального кодексу України
↑ Евфемізмами зазвичай слугують масажні салони[en], стриптиз-клуби, ескорт[en] або модельні агентства та ін.
↑ До 7 лютого 1997 року штрафні санкції також застосовувалися до повії у вигляді попередження або штрафу до 100 крб., а за повторне порушення, вчинене протягом року з дня накладення адміністративного стягнення — штраф до 200 крб.
Джерела та література
- Weitzer R. J. Sex for sale: prostitution, pornography, and the sex industry. — London : Routledge, 2000. — 311 с. — ISBN 9780415922951.
http://bodhi.name/ru/stati-raznye/analiz-argumentov-protiv-legalizacii-prostitucii/ Аналіз аргументів проти легалізації проституції (російською мовою)
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Проституція |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проституція |
Проституція // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
|